У комітетах Верховної Ради


Проблеми забудови історичної частини Києва «бетонними монстрами» — житловими висотками та торговельно-офісними центрами — вивчали підкомітет з питань взаємодії з громадянським суспільством Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції та міжфракційне депутатське об’єднання «За Київ» за участю представників виконавчої влади та громадськості.

 

Можливість нової забудови у центрі столиці визначає документ під назвою «Історико-містобудівні обґрунтування» (ІМО), який із 2004 року видає Міністерство культури. Він визначає так звані зони регулювання забудови. Історичний центр — це перша зона, у якій заборонено висотне будівництво. Хоча у всіх на очах у багатьох куточках історичної зони Києва виростають спочатку паркани, а потім і бетонні скелети «монстрів»-багатоповерхівок, що нерідко супроводжуються протестами громадських активістів та місцевих мешканців. Нині у розпалі скандал довкола забудови Сінного ринку та будівництва Театру на Подолі у стилі «лофт» на Андріївському узвозі.


За словами громадської активістки Юлії Нікітіної, на місці Сінного ринку в Шевченківському районі планується побудувати «бетонні джунглі» на кшталт Позняків — 113 тисяч квадратних метрів житлової та торговельно-офісної площі. «Але в «обґрунтуваннях» сказано: оскільки вже є порушення — поряд побудовано будинок на 22 поверхи, то можна будувати і новий, але не вище, — каже Ю. Нікітіна. — З таким успіхом можна сказати — якщо Янукович вкрав мільярд, то і всім іншим теж можна красти, але не більше». Інші громадські активісти стверджували, що жодні громадські обговорення по жодному об’єкту в центрі столиці не проводилися, а місцева влада реагувала лише після того, як починалися протести вже після початку будівництва. А через скандальне будівництво біля Софіївського собору та вже зведену «свічку» на Кловському узвозі ЮНЕСКО може виключити Київ із об’єктів всесвітньої культурної спадщини.


«ІМО є винятково рекомендаційним документом, науковою концепцією будівництва, вони не дають дозволу на початок будівельних робіт — це компетенція відповідних органів Мінрегіону», — зауважила заступник міністра культури Тамара Мазур. Вона пояснила, що обмеження висотності будівель стосується лише центральної частини столиці, але у Генеральному плані Києва чітко не визначено межу центру. За словами чиновниці, у чинному Генплані столиці жодних обмежень щодо висотності немає, і вирішення цього питання лежить поза межами компетенції Мінкульту. «Щодо Сінного ринку — дійсно цей район зіпсований, — сказала Т. Мазур. — Але весь Київ будувався у різні часові проміжки, тож має різну архітектуру».


«Якщо Київ спаплюжили монстри, то треба не посилатися на монстрів і не порушувати далі історичне середовища міста, а думати над тим, як виправити помилки», — зауважила депутат Київради Ольга Балицька.


«Це нагадує Лебідя, Рака і Щуку — влада не чує громаду, — додала депутат Київради Тетяна Меліхова. — У влади немає моральної відповідальності, немає ідеології, комплексного підходу до збереження культурного середовища столиці. Адже проблема не тільки в Шевченківському районі Києва. Треба у законодавстві передбачити таку решітку, щоб «хотєлки» забудовників не проскочили».


На думку депутатів Київради, варто ухвалити зміни до закону про столицю, передавши Київраді повноваження щодо збереження культурної спадщини.


«Новий Генплан Києва треба розглядати і приймати, бо діючий Генплан передбачає збільшення території столиці на понад 260 квадратних кілометрів за рахунок міст-супутників, — вважає заступник міського голови Києва Олексій Резніков. — За чинним Генпланом у Києві проживає 1,8 мільйона осіб, тоді як реально — понад чотири мільйона. Про це свідчить щоденне споживання хліба».


Посадовець повідомив, що розроблено концепцію Статуту територіальної громади Києва, для її опрацювання створено робочу групу за участю депутатів Київради та представників громадськості. Один із розділів цього Статуту — про публічний простір, куди входитиме і право на забудову, захист історичних фасадів міста. О. Резніков закликав долучатися до обговорення Статуту Києва, який має стати «столичною Конституцією». Голова підкомітету, народний депутат України Ігор Луценко зауважив, що депутати готові ініціювати зміни до законодавства, яке регулює відносини між Києвом та містами-супутниками.


«Міністерство повинно формувати політику галузі, там не можуть працювати байдужі люди, а громадськість готова підставити плече, — зазначила народний депутат України Наталія Новак. — Якщо видається дозвіл на будівництво за один-два дні — отже, був «дзвінок друга». Якщо хочемо повернути Київ киянам, то треба зносити те, що паплюжить місто. Повинно бути державно-громадське партнерство, щоб держава розглядала громаду не як ворогів, а партнерів, і разом боротися за збереження історико-культурного середовища».

КОМЕНТАР

Голови підкомітету з питань взаємодії з громадянським суспільством Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції Ігоря ЛУЦЕНКА:


— Міністерству культури потрібно демонструвати чітку політичну волю в тому, щоб зберігати історичний спадок. Дискусія про те, що нестача повноважень заважає щось робити, є ознакою того, що скоріше немає бажання зробити зусилля. А тут потрібно реально йти проти дуже впливових бізнес-політичних груп. Міністр має сказати — або я йду з посади, або не підпишу всі ці ІМО, бо вони очевидно злочинні. У міністра зараз є достатньо інструментів та механізмів для того, щоб заблокувати, вгамувати апетити забудовників.

 

Народні депутати Ігор Луценко та Наталія Новак.

 

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.