Кодекс парламентської етики має включати не лише питання конфлікту інтересів, норми щодо працевлаштування родичів депутатів, а й підконтрольність народних обранців. Про це під час прес-конференції заявив народний депутат від фракції Блоку Петра Порошенка Сергій Лещенко (на знімку праворуч).
Конфлікт інтересів, на його думку, краще зупиняти на рівні Верховної Ради, щоб це не доходило до кримінального розслідування, оскільки правоохоронні органи переобтяжені, а судова система нормально не функціонує. Тому має бути спеціальний представник, котрий відстежуватиме і попереджатиме такі випадки. А з часом, коли нарешті в Україні утвердяться європейські стандарти, депутати, розуміючи наслідки, унеможливлюватимуть конфлікти інтересів самостійно.
Також народний обранець наголосив, що всі видатки парламентаріїв мають відповідним чином звітуватися, як це відбувається, приміром, у Великій Британії.
Крім того, за його словами, в кодексі повинні бути норми, які стосуватимуться толерантності і поваги парламентаріїв до своїх колег. До обговорення відповідних напрацювань треба залучити медіа, громадські і міжнародні організації, суспільство, якомога більше обранців. «Сподіваюся, в короткостроковій перспективі кодекс буде ухвалено і він стане абеткою для законотворців», — сказав Сергій Лещенко.
Народний депутат від фракції «Самопоміч» Остап Єднак (на знімку ліворуч) сказав, що, очевидно, в суспільства є претензії до рівня парламентської етики. «Нині відчуваю внутрішнє несприйняття посади народного депутата. Це велика проблема, тому що недовіра до законодавчого органу, владних інституцій підриває легітимність державної влади. Це є внутрішньою загрозою. Тому дуже добре, що до напрацювань Етичного кодексу залучені народні обранці», — зазначив Остап Єднак. Також, зауважив він, у Верховній Раді відсутні правила лобізму.
Координатор проектів ОБСЄ та Бюро демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) Катерина Рябіко наголосила, що Кодекс парламентської етики, крім конфлікту інтересів і декларування, має включати гендерні питання. Відповідні напрацювання повинні обговорюватися народними депутатами з різних фракцій і груп. «Механізми і методи, які парламентарії погодилися втілювати за підтримки консорціуму організацій, показали, що процес створення кодексу неоднозначний», — підкреслила вона.
Катерина Рябіко повідомила, що офіс демократичних інститутів і прав людини співпрацював з 12 парламентами країн—членів ОБСЄ, зокрема Естонії, Швеції, Польщі, Чорногорії, Албанії, Сербії, Італії тощо. Нині продовжується робота із законодавчими органами Молдови, Грузії і Португалії.
«Етичні стандарти визначаються не партійною політикою, а відповідальністю членів парламенту перед виборцями і Верховною Радою як демократичним інститутом влади. Щоб ефективно запрацювала система етичних стандартів, необхідно, щоб народні депутати особисто відчули відповідальність за ту систему, яку вони прагнуть створити», — сказала координатор проектів ОБСЄ та БДІПЛ.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.