Місто Дубно, що на Рівненщині, в своїй історії поряд зі славними має велику низку гірких літописних сторінок. Одна з таких – розстріли. Особливо велика їх кількість припала на Другу світову війну. Зокрема, в переддень воєнних дій в дубенській в’язниці було страчено сотні українських патріотів. Вироки виносилися і на території Свято-Миколаївського собору, і в підвалах житлових та культових приміщень, і посеред вулиць… Загалом із цієї печальної теми до сьогодення дійшло чимало різних свідчень: документальних, мемуарних, переказових. Утім, за завісою таємничості залишається ще чимало правди. Водночас й відкрите, досліджене інколи має суперечливий, складний характер.
На знімку:
і досі стіна Свято-Миколаївського храму зі слідами від куль
– як сумний свідок розстрілів енкаведистами українців у 1941 році.
Відтак в Дубно задля дослідження цієї болючої теми створено спеціальний оргкомітет з вивчення розстрілів, у який увійшли історики, науковці, журналісти та письменники, представники громадськості. Оргкомітет уже має чимало конкретних напрацювань, а на його засіданні в нинішньому році розглянуто нові документи, що дають змогу достовірніше відтворити картину злочинів, вчинених енкаведистами у стінах Дубенської в’язниці. Також дубенчани-дослідники визначились з напрямами подальшої роботи, зокрема, щодо опрацювання мемуарних свідчень тих, хто вижив після розстрілів (а такі були, як, приміром, письменник Олекса Сацюк), а також опрацювання розсекречених документів, що зберігалися в архівах спецслужб і були розсекречені в зв’язку із «декомунізаційними» законами.
– Із даного питання справжній сплеск досліджень, відкриттів та викриттів було на зорі української незалежності, – каже учасник оргкомітету, відомий український письменник та краєзнавець Микола Пшеничний. – На місцях розстрілів постали пам’ятники, меморіальні плити та дошки як пошана світлої пам’яті про наших попередників, безневинно убієнних і пройнятих українським духом. Але такі дослідження – це справа не одного періоду. Чим далі, тим більше відкривається правди про отой страшний період. Відкриваються нові імена, факти. Усе це треба підняти «на гора», систематизувати. В подальшому, можливо, досліджене втілиться в масштабне видання, по якому вивчатимуть і звірятимуть історію.
Євген ЦИМБАЛЮК,
краєзнавець.
Фото автора.
Млинів Рівненської області.
