У Запоріжжі на 69-му році життя помер Олександр АБЛІЦОВ. Наш колега -- поет, перекладач. А окрім того -- добра і чуйна людина, яка за своє життя заслужила лише добрі слова.
Утім, замість довгих рядків про життєвий шлях, людські якості та творчість пропонуємо лише дві поезії Олександра Івановича.
За соняхами сиві осокори
Гойдає Гайчур на осонні вод.
І танок тіней тче на дні узори.
І сам собі гірчить в росі осот.
Дай, Боже, дочитать цю землю гідно,
Допоки світить у полях стерня.
Така прозорість дум --
Аж серце видно!
Не підганяй мене, не підганяй...
* * *
Слово до земляків
"Доборолась Україна
До самого краю ..."
Т. Г. Шевченко
1
Народе мій, ти ще живий?
Подай хоч знак, якщо не згинув
В обіймах братньої Москви...
Грабують пройди Україну,
А ти...
Як в рот води набрав.
Все ждеш обіцяного раю?!
"Немає другого Дніпра...",
Вкраїни іншої немає.
Не жди від яничар добра,
Ярмо покірних полюбляє...
2
"Так склалось...
Склалось історично...
Ще від Матфея і Луки...
Так склалось!" -- твердять істерично
За тридцять срібних
Землячки.
Вони історію знов творять
Із міфів давніх і нових.
Вже призначають нам героїв!..
А ряжені в козацькі строї
Все чубляться... з-за булави.
І новоявлена еліта...
Глухоніма,
Лише сопе
Та чавка біля держкорита.
Народе мій!
Урвавсь терпець:
Катів шанують їхні жертви,
Пройшовши вишкіл у братви ...
Отямтесь!
Сраму не ймуть мертві,
А як же бути нам - живим?!
3
Комусь Вітчизни дим солодкий,
А нам Вітчизни дим гірчить...
Так, як любити вчать пророки,
Вчимось ненавидіти.
Вчись
Оберігать народ від скверни,
Щоб не ковзнувся він на лжі.
Народ тобі ТЕБЕ поверне.
Ви ж не чужі з ним...
Не чужі.
Олександр АБЛІЦОВ.
Запоріжжя, 25 січня 2012 року.
Щирі співчуття рідним і близьким, та вічна пам'ять ЛЮДИНІ -- АБЛІЦОВУ Олександру Івановичу...
До відома: прощання з Олександром АБЛІЦОВИМ відбудеться у вівторок з 09:30 біля під'їзду будинку, де жив поет, за адресою: Запоріжжя, вул. Шкільна, 42.
