В Україні сьогодні склалася парадоксальна ситуація: попри спрямованість реформи системи охорони здоров’я на вседоступність медичної допомоги результат поки що маємо з точністю до навпаки. За даними всеукраїнського опитування, проведеного в рамках започаткованого міжнародним фондом «Відродження» разом з партнерами дослідження «Індекс Здоров’я. Україна-2016», 39 відсотків громадян за останні 12 місяців хворіли, але не відвідали лікаря через брак коштів. Кожен третій з них, щоб покрити вартість амбулаторного лікування, змушений був позичати або продавати коштовності та майно. Однією з найсуттєвіших статей витрат було придбання ліків, що мали робити, зокрема, 97 відсотків госпіталізованих. Середня вартість препаратів становила 776 гривень. Поряд з дорожнечею, коли ліки у нас значно дорожчі, ніж у Європі, проблемами залишаються забезпеченість потрібними лікарськими засобами, запізніле їх щорічне постачання, короткі, як зазначає у своєму Депутатському зверненні народний депутат Олег Мусій, залишкові терміни придатності препаратів, що закуповуються Мінохорони здоров’я через тендери.
Цю проблему підняла газета «Голос України», звернувшись 19 жовтня 2016 з офіційним листом до в.о. міністра охорони здоров’я України Уляни Надії Супрун із наступними запитаннями:
1. Скільки в Україні державних поліклінік та лікарень? Які структурні підрозділи постачають медичне обладнання, ліки, витратні матеріали до цих закладів? Звідки отримують медикаменти лікарні, відділення швидкої допомоги, реанімація?
2. Чи здійснює Міністерство охорони здоров’я закупівлю ліків, зокрема вакцину проти грипу?
3. Чи є в Україні державні аптеки?
4. Як здійснюється розподіл придбаних міністерством ліків, обладнання, витратних матеріалів?
Допоки Міністерство готувало відповідь, ситуацію в регіонах досліджували наші кореспонденти.
«Купити надію ще треба встигнути», — повідомляє в матеріалі «Питання життя» Сергій ЯНОВСЬКИЙ із Херсона («Голос України» № 231 (6485) від 3 грудня 2016 року).
«Раніше в інсультному центрі міської клінічної лікарні імені Євгена Карабелеша завжди була напоготові достатня кількість препарату актелізе. Він забезпечує прискорене «розсмоктування» тромбів у артеріях та виведення пацієнта з небезпечного стану, що загрожує інвалідністю чи навіть смертю. Його купували коштом державного бюджету, але із 2016 року централізоване постачання актелізе припинилося. І препарат, що коштує величезні, за мірками простих херсонців, гроші (22—26 тисяч гривень), доводиться купувати родинам пацієнтів. Якщо, звісно, встигнуть, адже його треба вводити впродовж трьох годин. У медичних стаціонарах Херсона скаржаться на нестачу знеболювальних засобів, препаратів для лікування серцево-судинних захворювань, а надто — антибіотиків...», — провів порівняльну паралель наш власний кореспондент. Як бачимо, забезпечення медикаментами поступово переходить на плечі хворих.
«Ринкових неконтрольованих відносин в охороні здоров’я бути не може», — переконаний професор Микола ПОЛІЩУК («Голос України» №234 (6488) від 8 грудня 2016 року).
Зі свого досвіду він розповідає: «Сьогодні переважає спеціалізована ланка, рівень технологічності якої близький до європейського. І це тоді, коли щонайменше 70—80 відсотків медичної допомоги може надаватися на первинному рівні, тобто у 8—10 разів дешевше. Це сталося через неправильні визначення пріоритетів розвитку галузі та розстановку акцентів у соціальній політиці, нерегульованість процесів. Сьогодні вузькоспеціалізовані медичні фахівці тільки за офіційною статистикою становлять майже 90 відсотків...
А мотивація вузькопрофільних фахівців — в наявності якомога більшої кількості хворих, бо від обсягу медичних послуг прямо залежить їх грошова винагорода...».
Тож наше здоров’я насамперед має хвилювати нас самих! Але якщо вестимемо здоровий спосіб життя, займатимемося спортом, стежитимемо за харчуванням тощо, то залишимо більшість медиків без доходу. Висновок, як то кажуть, робіть самі.
«Столицю знову окупував небезпечний вірус. За інформацією прес-служби КМДА, через захворюваність на грип і гострі респіраторні вірусні інфекції в період з 28 листопада по 4 грудня 2016 року госпіталізовано 123 особи. Загальне число хворих — 24440, із них 17000 — діти. Переважає вірус грипу А/Гонконг/4801/2014 (Н3N2).
...У цій ситуації абсолютно безвідповідальною та брехливою залишається позиція МОЗівських чиновників, а також керівників Департаменту охорони здоров’я Київської області. Досі в державних поліклініках не організовано вакцинації від грипу. Адже дія вакцини, за словами медиків, проявляється тільки через місяць, а епідемія набирає обертів уже зараз!..», — обурюється нестачею вакцини в медзакладах Київщини Наталя СОКУРЕНКО в матеріалі «ДРУГА СПРОБА: Де ховається вакцина, не знає навіть МОЗ, або Хто відповідає за ліки в державі?» («Голос України» № 235 (6489), від 9 грудня 2016 року).
Про ситуацію в Рівному розповідає Володимир ЗИЛЬ, голова ГО «СІВІТАС» у матеріалі «Чий фармбізнес діє при лікарнях та скільки отримує бюджет від оренди площ» («Голос України» № 249 (6503) від 29 грудня 2016 року).
«В умовах економічної кризи всі без винятку медичні заклади як України загалом, так і Рівненщини зокрема впродовж останніх років зіткнулися з проблемою недофінансування. Тож керівники лікувально-профілактичних закладів змушені шукати альтернативні джерела наповнення бюджету установи. При лікарнях організуються платні ліжка і палати, активно залучаються благодійні внески пацієнтів...
При більшості медзакладів працюють аптечні пункти й аптеки, покликані забезпечити лікувальний процес необхідними лікарськими засобами. Такий бізнес є надзвичайно привабливим, адже ці аптеки ніколи не матимуть дефіциту клієнтів...».
«Чи буде на Чернігівщині служба екстреної допомоги?», — хвилюється наш власний кореспондент Василь ЧЕПУРНИЙ («Голос України» № 5 (6510) від 12 січня 2017 року).
«Загострення проблем медичної галузі відчувають депутати Чернігівської обласної ради. Тож на засідання постійної комісії з питань охорони здоров’я, соціального захисту населення та у справах учасників АТО прийшли не тільки депутати та запрошені, а й керівники ради...».
Про невтішний стан медичної галузі на Вінниччині розповідає Віктор СКРИПНИК у матеріалі «Госпітальні округи нарізали «по-живому» («Голос України» №13 (6518) від 24 січня 2017 року).
«Під тиском громади обласна влада Вінниччини змушена була змінити межі госпітальних округів, визначені в рамках чергової реформи в медичній галузі краю. Відтак звернулася до Міністерства охорони здоров’я із пропозицією відкоригувати пропоновану раніше схему. Втім, поки що крапку в цій історії ставити передчасно. Мають що сказати з приводу чиновницької «нарізки» також ті, хто не брав участі в акціях. Зокрема, в соцмережах зорганізувалися мешканці міста енергетиків Ладижина.
За участі депутатів облради вони готують свої пропозиції. Чому раніше чиновники не врахували думок «знизу»?..».
Не тішить забезпечення лікарень і на Львівщині. «Ліки купує переважно пацієнт», — повідомляє Богдан КУШНІР («Голос України» № 15 (6520) від 26 січня 2017 року).
«Родичка потрапила з переломом до Львівської лікарні швидкої допомоги. Безплатно зробили лише знімок. Далі лікар попередив: потрібна операція — і виписав довгий перелік ліків. Там було не лише все необхідне для лікування пацієнтки. У списку значилися марля, пральний порошок, миючі засоби — речі, необхідні для функціонування медичного закладу...»
«Чорне на білому: Загроза переступила через поріг», — б’є на сполох власний кореспондент із Сум Володимир ЧЕРНОВ («Голос України» № 20 (6525) від 2 лютого 2017 року).
«Восени минулого року в Україні було зафіксовано чотири випадки смерті від грипу, і половина з них припала на Сумщину. Область стала першою в державі, відкривши цей трагічний рахунок....
Звичайно, вакцини проти грипу — це мільйонна частка того, чого потребують та що постачається до медичних закладів...»
«Реформою по зубах: У Херсоні назріває «бунт» медпрацівників, котрі стали жертвами чиновницьких експериментів», — вкотре піднімає проблеми в медицині у регіоні Сергій ЯНОВСЬКИЙ («Голос України» № 20 (6525) від 2 лютого 2017 року). Тепер це стосується роботи лікарів, які залишилися без зарплати.
«Від початку нинішнього року змушені працювати без копійки зарплати зо дві сотні лікарів, медсестер і техперсоналу стоматологічних поліклінік Дніпровського та Суворовського районів Херсона. Вони справно приймають пацієнтів, виривають хворі зуби та ставлять пломби, але з формальної точки зору їх не існує...».
Подаємо до вашої уваги довгоочікувана відповідь заступника міністра Міністерства охорони здоров’я України Олександра ЛІНЧЕВСЬКОГО:
«Міністерство охорони здоров’я України розглянуло лист головного редактора газети Верховної Ради України «Голос України» А. Горлова та надає інформацію щодо мережі закладів охорони здоров’я.
Також повідомляємо, що за рахунок коштів державного бюджету Міністерство охорони здоров’я України здійснює централізовану закупівлю вакцин, включених до Календаря профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ України від 02.06.2016 № 504, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 13.10.2014 за №№ 1237/26014 — 1239/26016. Номенклатура імунобіологічних препаратів, передбачена для закупівлі у 2016 році, затверджена наказом МОЗ України від 10.07.2015 № 424 «Про затвердження номенклатури лікарських засобів, що закуповуватимуться на виконання державних цільових програм та комплексних заходів програмного характеру за державні кошти у 2016 році».
Окрім цього, повідомляємо, що вакцина проти грипу до вказаного переліку не входить, тому централізовано не закуповується.
Разом з тим, згідно зі статтею 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та нормами бюджетного процесу питання організації матеріально-технічного та фінансового забезпечення закладів охорони здоров’я, які належать територіальним громадам, віднесено до повноважень відповідних рад, тобто мають вирішуватися відповідними місцевими органами влади за рахунок місцевих бюджетів. Визначення обсягів асигнувань на утримання закладів охорони здоров’я здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади у процесі формування та затвердження місцевих бюджетів, у тому числі обсягів асигнування на закупівлю вакцин.
Централізовано закуплені лікарські засоби, імунобіологічні препарати (вакцини), вироби медичного призначення розподіляються наказами МОЗ України між територіальними органами охорони здоров’я та підпорядкованими установами згідно з п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.03.2011 № 298 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я».
Відповідно до статті 19 Закону України «Про лікарські засоби» оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами на території України здійснюється підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами-підприємцями на підставі ліцензії, яка видається в порядку, встановленому законодавством. Суб’єкт господарювання може здійснювати оптову, роздрібну торгівлю лікарськими засобами за умови відповідності ліцензійним умовам провадження певного виду діяльності.
Відповідно до Положення про Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі — Держлікслужба), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2015 року № 647, одним з основних завдань Держлікслужби є ліцензування господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Відповідно до покладених на неї завдань Держлікслужба формує і веде ліцензійний реєстр видів господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), оптової та роздрібної торгівлі лікарських засобів та забезпечує передачу відомостей до Єдиного ліцензійного реєстру.
Разом з тим повідомляємо, що згідно із пунктом 1.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, затверджених наказом МОЗ України від 31.10.2011 № 723, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.12.2011 за № 1420/20158, аптека — заклад охорони здоров’я, основним завданням якого є забезпечення населення, закладів охорони здоров’я, підприємств, установ та організацій лікарськими засобами шляхом здійснення роздрібної торгівлі. На сьогодні аптечні заклади є приватної, акціонерної та комунальної форми власності.
З метою підготовки обґрунтованої відповіді копію запиту направлено до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками».
Статистичні відомості щодо мережі закладів охорони здоров’я станом на 31.12.2015 р. надає в.о. директора Медичного департаменту МОЗ України Андрій ГАВРИЛЮК
