Наш співрозмовник — керівник системи «Укрпошти» нового покоління. Має три вищі освіти — правничу міжнародну, економічну і юридичну. Володіє іноземними мовами. Крім вітчизняних вузів, навчався також у Віденському університеті, стажувався в МЗС України, працював на різних посадах у Львівській дирекції «Укрпошти». З вересня 2014 року Іван ТУРЧАК (на знімку) очолює Київську обласну дирекцію. З ним цікаво спілкуватися, його бачення сьогодення і завтрашнього дня поштового зв’язку неординарне.
— Побутує думка, що «Укрпошта» — це радянський динозавр, — каже Іван Турчак. — Певною мірою з цим можна погодитися. Бо, справді, прийшовши у типове сільське відділення поштового зв’язку, таку собі «шевченківську» хату, без ремонту, із застарілим технічним оснащенням, будь-який громадянин розчарується. Тим паче що наші конкуренти, не кажучи вже, приміром, про сучасні банки, сьогодні модернізованіші. Але такій ситуації є логічні пояснення. Якщо взяти Київську обласну дирекцію, до складу якої входить 658 відділень поштового зв’язку Київщини, то з них 502 належить до сільської мережі. У населених пунктах, де є хоча б від п’яти до десяти тисяч мешканців, ці відділення рентабельні, окупні. За рахунок їхніх доходів ми можемо виплатити їх працівникам зарплату і забезпечити нормальні умови праці. Усі решта — збиткові. Це і є для нас завадою йти в ногу з вимогами й можливостями часу, запроваджувати новітні технології обслуговування населення. Тому й існує поки що згаданий мною стереотип.
— Виходить, зламати його — першочергове завдання?
— Так. Робитимемо це конкретними діями. Перше, що плануємо, — автоматизувати всі технологічні процеси надання послуг, спростити їх. Щоб людина, котра прийшла відправити лист чи посилку, сплатити комунальні платежі, зробила це з нашою допомогою швидко і зручно. У подальшому маємо намір створити свого роду онлайн-офіс користувача, який матиме свою власну картку, і йому не доведеться диктувати, а оператору вносити ці дані на аркуш чи в комп’ютер — це буде запрограмовано в картці. Прикладом для нас є банки, які вже перейшли на цифровий образ клієнта. Ще 6—10 років тому без «Укрпошти» ніхто не уявляв собі життя, бо не було аналогу на кшталт «Нової пошти», «Міст-експреса». Була наша монополія. А вона, на мій погляд, розхолоджує. І компанія десь зупинилася в розвитку, повноцінно не модернізувалася. Усі кошти вкладалися у працівників — 71 відсоток усіх витрат становить фонд оплати праці. За цим — ручне сортування, проходження всієї кореспонденції через руки працівників, доставляють її також вони. Якщо конкретно взяти Київську обласну дирекцію, то це 3500 фахівців, а загалом в «Укрпошті» майже 69 тисяч працівників, основні з яких — оператори і листоноші. Нині ми в стадії корпоратизації.
Вважаю, що це буде основним поштовхом для розвитку і модернізації «Укрпошти» в 2017 році. Це важливо і в боротьбі на ринку послуг, адже наші конкуренти не мають регуляторів своєї діяльності, вони не узгоджують свої тарифи з урядовими структурами, різними комітетами, а керуються виключно ринковими орієнтирами.
— Помітив, що вони, до всього, беруться лише винятково за прибуткові послуги. І це логічно, адже вони для них — бізнес.
— Авжеж. Натомість соціальне навантаження повністю лягає на «Укрпошту». Це стосується насамперед села. А там дуже низька ділова активність, розвитку бізнесу немає. Та попри це «Укрпошта», згідно із Законом України «Про поштовий зв’язок», зобов’язана надавати послуги на всій території України. Незалежно від того, чи в населеному пункті мешкають тисяча людей чи сто, ми повинні щоденно чи через день забезпечувати доставку газет, письмової кореспонденції тощо. До речі, завдяки співпраці з редакціями друкованих ЗМІ доставляємо інформацію до всіх куточків держави. А сформована завдяки їй думка — це і сьогодення, і майбутнє України. Чи візьміть доставку пенсій: це і важлива соціальна місія, і величезна відповідальність.
Прикмета часу — зростання кількості споживачів, які оплачують комунальні послуги на пошті.
З урахуванням цього хочемо запровадити онлайн-платежі. Упевнений, що громадянам це потрібно з огляду в тому числі й на ситуацію з банками: скільки їх уже зникло? А пошта функціонує стабільно, а отже, й послуги її гарантовані. Не було жодного випадку, щоб кошти клієнта зникли чи були перераховані не за потрібною адресою. Важливий момент — відсутність чи мінімальний розмір комісії за надані послуги. Одно слово, намагаємося бути гнучкими, однак надавати послуги, які не є рентабельними, не можемо. Адже маємо прогресувати і бути самоокупними — державі не потрібне ще одне збиткове підприємство.
— В умовах, коли ділова активність на селі, за вашим висловом, нульова, як ви плануєте там і триматися, і розвиватися?
— Торік закрилося 63 відділення Ощадбанку в сільській місцевості Київщини. Мені відомо, що і цього року така само доля спіткає ще майже 65. Після закриття філій Ощадбанку населення повертається на пошту. І хоча ми також змушені були закрити чотири сільські відділення, але зробили це не повністю, а перевели їх на режим пересувних. Що це означає? Листоноша в селі залишилася, вона отримує газети, листи, посилки, приймає на дому платежі, передплату. Тим самим економляться кошти на утримання приміщення, а збережені кошти спрямовуються на її зарплату. До того ж ми убезпечуємо себе від ризику, коли приміщення не охороняється, а в ньому і техніка, і кореспонденція, і кошти, отримані від громадян як комунальні платежі.
Маємо намір запроваджувати в сільській місцевості різні послуги, які будуть рентабельні. У тому числі і адміністративні, і реєстраційні. Адже ми є акредитованим суб’єктом від Міністерства юстиції, можемо приймати заяви на певні правочини. Це буде дуже зручно для населення, при цьому людині не потрібно їхати в районний чи обласний центр для того, щоб, скажімо, зареєструватися як фізична особа-підприємець, отримати акт на право постійного користування земельною ділянкою. Вона може зібрати пакет необхідних документів, зв’язавшись відповідно з реєстраційною службою, прий-ти на пошту, де є зразки заяв, заповнити потрібну, заплатити за пересилання і таким само чином отримати через деякий час необхідний документ. Буде зекономлено час, кошти на проїзд, не потрібно стояти в черзі в державній установі.
Наступне: маючи надзвичайно велику мережу відділень поштового зв’язку, мусимо використовувати їх повноцінно, якомога ефективніше, крім традиційних послуг пропонувати населенню нові. Приміром, каталожну торгівлю за угодами з мережею гіпермаркетів: через нашого оператора людина може замовити будь-який товар, який є у спеціально видрукуваному каталозі, — холодильник, мікрохвильовку, пральну машину, телефон, електрочайник тощо. Ми доставляємо його клієнту до садиби, а той оплачує за фактом, до того ж за ціною магазину. Вважаю, що в епоху інтернетизації, а відповідно зменшення обсягів паперових послуг, така форма роботи на селі виправдана, вона може компенсувати наші втрати і одночасно стане корисною для сільських мешканців. З другого боку, ми вдосконалюємо свою логістику з тим, щоб людям було зручно і ми не ганяли вхолосту автотранспорт. Та основний прогрес бачимо у фінансових послугах. Поруч із прийманням комунальних платежів хочемо в якості субагентів у сільських відділеннях запропонувати і кредитування, і депозитування, і страхування. Виходимо з того, що, за даними Держстату, працівники поштової галузі отримують сьогодні найменші заробітні плати в Україні, і вихід на поштовий ринок нових затребуваних послуг допоможе її зростанню. Сьогодні маємо дуже застарілі автомобільний і комп’ютерний парки, і це стримує наш розвиток. Треба вкладати у свої кадри і в своє виробництво. Прагнемо вести ці дві лінії паралельно, інвестувати в розвиток.
— Яке місце в роботі облпошти відводиться доставці друкованих видань, чи пов’язуєте ви з ними хоча б недалеке майбутнє і дирекції, і «Укрпошти» загалом?
— Як на мене, особливо для Київської області, пристоличної, де багато населених пунктів, доставка газет — це і наповнення нашої дохідної частини, і зайнятість листонош, які, звісно, зацікавлені в оформленні передплати якомога більшої кількості ЗМІ.
Звичайно, маємо пропонувати читачам якнайзручніший спосіб отримання друкованих видань. Поруч із цим, вважаю, мусимо спільно із зацікавленими редакціями запустити їх онлайн-версії. Адже витрати на друк, папір, друкарські фарби зростають.
Добре, що тарифи на доставку газет цього року попри істотне збільшення наших видатків ми не підвищували, бо розуміємо, в якій ситуації нині редакції. До того ж ми з ними є бізнес-партнерами. Поки що, на моє переконання, альтернативи друкованим засобам масової інформації немає. Але все-таки час змусить переходити на онлайн-замовлення видань та отримання їх через персональні кабінети споживачів, які існуватимуть у системі «Укрпошти». Маємо готуватися до цього і технологічно, і фахово.
Розмовляв Віктор КОЛОМАК.
Заступник начальника відділу продажу фінансових послуг Ірина Коваленко (ліворуч) та інженер відділу послуг Ольга Сидоренко.
Працівник відділу продажу послуг Андрій Драчук, начальник відділу торгівлі Микола Черкасов.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
