Парламентська хроніка
Ранкове засідання 9 лютого
Це передбачає ухвалений в першому читанні законопроект «Про Конституційний Суд України» (реєстр. № 5336-1).
Першим законопроект «Про Конституційний Суд України» (реєстр. № 5336) представив народний депутат Юрій Одарченко. Він нагадав, що 30 вересня 2016 року вступили в дію зміни до Конституції в частині правосуддя, які суттєво змінили роль Конституційного Суду в системі судочинства, а це означає, що парламент має ухвалити нову редакцію закону «Про Конституційний Суд України».
Віталій Купрій, Валентин Дідич, Тарас Батенко.
Артур Герасимов, Ігор Гринів.
«Якщо раніше цей суд в основному існував для спорів між вищими органами влади, а людині домогтися розгляду своєї справи було майже неможливо, то тепер цей суд має зайняти місце в системі судочинства на рівні з іншими судами та має стати доступним для людей», — зазначив він.
За словами доповідача, цим законопроектом передбачається, що склад Конституційного Суду формуватиметься на конкурсних засадах. «Ми пропонуємо запровадити жорстку, у кілька етапів, систему конкурсного відбору суддів, який полягатиме у загальній перевірці кандидатів, письмовому іспиті та усній співбесіді», — зазначив Ю. Одарченко та підкреслив, що орган, який здійснюватиме призначення суддів, зможе обирати лише серед кандидатів, які посіли перше та друге місця під час конкурсу на відповідну посаду.
Законопроект також визначає, що до Конституційного Суду можуть вноситися три види процесуальних звернень: конституційні подання, конституційні звернення та конституційні скарги. Зокрема, конституційне подання вноситься суб’єктами, визначеними в Конституції України, а це не менш як 45 народними депутатами, Президентом, Кабінетом Міністрів, Верховним Судом, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Верховною Радою Автономної Республіки Крим.
Конституційну скаргу зможе подати будь-яка особа, щодо якої було прийняте судове рішення на основі закону, який особа вважає неконституційним. За наслідками розгляду скарги такий закон може бути визнаний неконституційним, що стане підставою для перегляду судового рішення.
Конституційне звернення має подаватися в особливих випадках, які стосуються здійснення Конституційним Судом функцій з розгляду законопроектів щодо внесення змін до Конституції, питань щодо конституційності міжнародних договорів, перевірки дотримання процедури імпічменту.
Ю. Одарченко також наголосив, що відповідно до законопроекту Конституційному Суду забороняється відмовляти у відкритті конституційного провадження. «Такі відмови стали справжньою пошестю в роботі Конституційного Суду, коли замість відповіді на важливі конституційні питання ми отримуємо ухвали, де загальними фразами стверджується, що суд не вбачає достатнього обгрунтування для розгляду справи», — сказав він та додав, що законопроект також передбачає жорсткі строки розгляду справ. «Не є нормальним, коли деякі справи розглядаються по декілька років, коли поставлені питання часто вже втрачають актуальність», — зазначив Ю. Одарченко та підкреслив, що справи мають розглядатися впродовж двох місяців.
Представляючи альтернативний законопроект «Про Конституційний Суд України» (реєстр. № 5336-1), народний депутат Сергій Алєксєєв звернув увагу, що саме цей документ було схвалено Радою з питань судової реформи та що він здобув підтримку Венеціанської комісії. «Метою ухвалення законопроекту є врегулювання на законодавчому рівні порядку організації та діяльності Конституційного Суду, статусу суддів, підстав і порядку звернення до суду, процедури розгляду та виконання рішень Конституційного Суду, функціонування інституту конституційної скарги», — повідомив доповідач.
Законопроект також передбачає конкурсний відбір на посаду судді Конституційного Суду, що дозволить якісно оновити існуючий склад суду.
Розширення повноважень Конституційного Суду передбачає запровадження інституту конституційної скарги та надання судом висновку щодо відповідності Конституції питань, які пропонуватимуться до винесення на Всеукраїнський референдум за народною ініціативою. Водночас Конституційний Суд втратить повноваження тлумачити закони. «Закони тлумачитиме судова практика», — зазначив С. Алєксєєв.
Також пропонується змінити організаційну структуру Конституційного Суду: працюватиме велика палата у складі всіх 18 суддів, два сенати по дев’ять суддів у кожному та шість колегій по три судді.
Посиленню незалежності суддів має сприятиме те, що присягу вони складатимуть в Конституційному Суді, та що рішення про згоду на можливе затримання, тримання під вартою чи арешт судді також ухвалюватиме Конституційний Суд.
Голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич повідомив, що члени комітету рекомендували Верховній Раді взяти за основу законопроект про Конституційний Суд (реєстр. № 5336-1).
Під час обговорення дуже гостро ставилося питання оплати праці та забезпечення суддів Конституційного Суду. Зокрема, за словами народного депутата Віктора Пинзеника, законопроект передбачає «нові, небачені в Україні стандарти оплати праці», за яких зарплата судді становитиме 380 тисяч гривень на місяць, а голови Конституційного Суду — 420 тисяч гривень. Якщо ж до цього додати 240 тисяч гривень відпускних, то зарплата судді перевищуватиме 400 тисяч гривень. «Я не закликаю платити суддям мінімальну зарплату чи прожитковий мінімум, але має бути розумне, допустиме співвідношення в оплаті праці. Минулого року середня зарплата по Україні становила 5 тисяч 200 гривень, тому не може зарплата будь-якого державного чиновника у 85 разів перевищувати середню заробітну плату по країні», — заявив В. Пинзеник та додав, що й це ще не все, бо в законі також передбачене спеціальне пенсійне забезпечення суддів, яке сором’язливо назване довічним грошовим забезпеченням, у розмірі 80 відсотків від заробітку і яке має підлягати автоматичній індексації. «Якщо хтось думає, що це інструмент боротьби з корупцією, то я хотів би поінформувати, що румунська суддя, яка садила в тюрми за корупцію, отримувала 3 тисячі євро на місяць, але це не заважало їй ухвалювати справедливі рішення», — підкреслив народний депутат. Більшість парламентаріїв погодилися з тим, що положення про оплату праці суддів потребує доопрацювання. Зрештою, 239 народних депутатів підтримали законопроект № 5336-1 у першому читанні.
Також Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо розгляду справ за участю присяжних (реєстр. № 5271), підтримала в першому читанні законопроект про Український культурний фонд та схвалила проект постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему «Державні гарантії соціального захисту учасників антитерористичної операції, Революції Гідності та членів їхніх родин: стан і перспективи».
Під час засідання в сесійній залі сталася сутичка між представником фракції «Блок Петра Порошенка» Іваном Мельничуком та народним депутатом Сергієм Лещенком. За словами І. Мельничука, він мав претензії до С. Лещенка через його повідомлення у Фейсбуці про те, що начебто народні депутати від БПП за вказівкою адміністрації Президента ігнорують засідання Комітету з питань запобігання і протидії корупції.
Виступаючи із заявою стосовно цього інциденту, народний депутат Мустафа Найєм повідомив, що «Мельничук, з’ясовуючи стосунки за пост у Фейсбуці, вдався до фізичних дій — фактично вдарив нашого колегу». Він також заявив, що молоді політики, які до Майдану і після Майдану боролися з корупцією, не отримували жодної підтримки від тих, хто сидів у сесійній залі. «Молоде покоління у цьому залі піддається тортурам — фізичним і моральним», — сказав М. Найєм та підкреслив, що коли їм знову затикатимуть рота, то нас очікує новий Майдан, бо «саме так починав Янукович».
Іван Мельничук у відповідь заявив, що причиною інциденту стала «цинічна брехня» С. Лещенка. «Получилося як получилося, але кожен із нас має відповідати за свої слова навіть ціною розірваного рота і синців під очима», — резюмував він.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій назвав неприйнятними будь-які бійки, бо це дискредитує як тих, хто бере в них участь, так і увесь парламент. «Звертаюся до Регламентного комітету, щоб він виніс це питання на свій розгляд і дав пропозиції щодо вжиття відповідних заходів стосовно цього інциденту», — сказав він.
На початку засідання Голова Верховної Ради Андрій Парубій повідомив про смерть народного депутата Петра Ваната, який пішов із життя 8 лютого, та висловив співчуття рідним і близьким. Народні депутати хвилиною мовчання вшанували пам’ять Петра Ваната.
З днем народження вітали народного депутата Сергія Алєксєєва.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
