У місті Радивилів на Рівненщині вже декілька років діє Центр дослідження та відродження Волині, який очолює кандидат історичних наук Володимир Дзьобак і на рахунку якого – ціла низка відроджених давніх традицій українського народу. Так, зокрема, завдяки народознавцям та майстриням-ткалям вдалося повернути фактично з небуття волинський серпанок – найтоншу і найпрозорішу тканину для жіночого вбрання, яка в минулі століття була доволі поширеною на волинських теренах. Доволі плідно завершилися експедиції, організовані Центром, щодо пошуку та вивчення старовинних колядок та щедрівок, древніх прикрас волинян.
На знімку:
учні Радивилівського професійного ліцею зі стравами,
приготовленими за давніми рецептами.
Нині ж етнографи опрацьовують цікавий та багатий фольклорний матеріал, зібраний від старожилів краю, що стосується давніх народних рецептів та секретів народних страв. Планують видати книгу. А щоб наповнити видання реальним смаковим та візуальним колоритом, у Радивилові організували кулінарний проект, учасниками якого стали учні Радивилівського професійного ліцею, що вчаться на кухаря. Вони, маючи старовинні рецепти і сучасні їхні продуктові складові, спробували на власний манер приготувати харч. Таких різноманітних страв, які смакували попередникам і сто років тому, і навіть в середньовіччі, вийшло більше двох десятків. З-поміж них, зокрема, й ті, що понині зберігають свій крайовий «імідж». Це картопляники (своєрідні котлетки з вареної картоплі з добавкою начинки), мазурики по-волинськи (домашні ковбаски з вершковим маслом і сиром всередині); поліські вергуни (делікатесні вироби з тіста, які смажать в олії).
Виготовлені старовинні страви «прожили» всього день – ними зі смаком, радістю та вдячністю посмакувало чимало мешканців Радивилова, які прийшли на незвичну кулінарну презентацію. Натомість залишилися приємні спогади і фотознімки страв, які будуть використані при оформленні кулінарного видання.
Євген ЦИМБАЛЮК.
Фото автора.
Млинів Рівненської області.
