У Радивилові на Рівненщині вже декілька років діє Центр дослідження та відродження Волині, який очолює кандидат історичних наук Володимир Дзьобак і на рахунку якого — ціла низка відроджених давніх традицій українського народу. Так, зокрема, завдяки народознавцям та майстриням-ткалям вдалося повернути фактично з небуття волинський серпанок — найтоншу і найпрозорішу тканину для жіночого вбрання, яка в минулі століття була доволі поширеною на волинських теренах. Досить плідно завершилися й організовані центром експедиції щодо пошуку та вивчення старовинних колядок та щедрівок, давніх прикрас волинян.
Нині ж етнографи опрацьовують цікавий та багатий фольклорний матеріал, зібраний від старожилів краю, що стосується давніх народних рецептів та секретів народних страв. Планують видати книгу. А щоб наповнити видання реальним смаковим та візуальним колоритом, у Радивилові організували кулінарний проект, учасниками якого стали учні місцевого професійного ліцею, котрі вчаться на кухаря. Вони, маючи старовинні рецепти і сучасні їхні продуктові складові, спробували на власний манер приготувати харч. Таких різноманітних страв, які смакували попередникам і сто років тому, і навіть у середньовіччі, вийшло понад два десятки. З-поміж них, зокрема, й ті, що понині зберігають свій крайовий «імідж». Це картопляники (своєрідні котлетки з вареної картоплі з добавкою начинки), мазурики по-волинськи (домашні ковбаски з вершковим маслом і сиром усередині), поліські вергуни (делікатесні вироби з тіста, які смажать в олії).
Виготовлені старовинні страви прожили всього день — ними зі смаком, радістю та вдячністю поласувало чимало мешканців Радивилова, які прийшли на незвичну кулінарну презентацію. Натомість залишилися приємні спогади і фотознімки страв, які будуть використані при оформленні кулінарного видання.
Млинів
Рівненської області.
На знімку: учні Радивилівського професійного ліцею зі стравами, приготованими за давніми рецептами.
Фото автора.
