Світлою пам'яттю про двічі Героя -- України та Польщі, очільника Львівської галереї мистецтв Бориса Возницького лишилася його "Золота підкова" -- масштабний проект щодо відродження древніх замків. Наразі символічна "Золота підкова" ознаменувала ще й фільм про уродженця села Ульбарів Дубенського району, що Рівненщині. Художньо-документальну стрічку (вірніше, дві її перші частини із запланованих шести) було відзнято кіномитцями з Дубно і презентовано в Дубенській міській бібліотеці, куди завітали краєзнавці, журналісти, письменники, студенти місцевого коледжу тощо.
Режисер кінострічки Микола Величковський, зокрема, зазначив, що це спроба зафільмувати сутність життя великої людини. В свою чергу, письменниця Любов Пшенична, яка разом із Миколою Пшеничним вибудовувала у фільмі сюжетну лінію, спинилася у своєму слові над подробицями створення "Золотої підкови Бориса Возницького": "На початку стрічки є фрагмент, коли в дитинстві Борис Возницький знайшов підкову. Власне, від цього моменту ми й відштовхувалися. Адже в подальшому саме з його ініціативи був створений популярний туристичний маршрут найвідомішими замками Львівщини "Золота підкова". Також хотілося показати, яким Борис Возницький був у дитинстві, юності. Окрім села Ульбарів, зйомки відбувалися у підземеллях Дубенського замку, де він бігав школярем, а ще у Гурбах. Річ у тому, що Борис Возницький був в УПА і проходив там вишкіл. Але перед битвою його порятували, відправивши додому. А ще нам надала архіви Лариса Возницька-Разінкова, його донька. То цілий пласт цікавого матеріалу, який було опрацьовано. Як і реальні факти стосовно порятунку замків: Дубенського, Олеського, Підгорецького, Золочівського".
Євген ЦИМБАЛЮК,
краєзнавець.
Млинів Рівненської області.
