Серед позитивів минулого тижня можна назвати низку дій, які пов’язані з наслідками недавніх боїв під Авдіївкою. Нарешті, користуючись хитким перемир’ям, ремонтники відновили енергопостачання й проводять відновлювальні роботи в Авдіївці. Є надія, що цього тижня зможе знову повноцінно запрацювати коксохімічний комбінат. Завдяки активній зовнішньополітичній діяльності наших дипломатів та керівників держави тема продовження санкцій проти Росії, яка видавалася вже майже безперспективною, знову набирає форм невідворотності. Про це дедалі частіше говорять не лише європейські, а й американські лідери.
Заява польського партійного лідера Ярослава Качинського набула в нас аж надто багато розголосу. Насправді політика сусідньої країни залишається цілком проукраїнською, у чому ми минулого тижня, принаймні двічі, могли переконатися. Спершу Польща безумовно підтримала продовження санкцій проти Росії, а потім у середмісті Варшави було перейменовано невеликий парк іменем великого українця Василя Стуса. Тож маємо ще один приклад, коли не кожна політична заява потребує швидкої й жорсткої реакції.
Твердження посла Німеччини в Україні щодо можливості проведення виборів за присутності військ окупанта викликало нашу реакцію невідкладно та гучно, що добре. Але робити будь-які «мистецькі перформенси» на об’єктах поблизу посольства народному депутату таки не вартувало. Наслідків подія не матиме, але наші дипломати втратили вигідну позицію: замість вимагати пояснень, довелося виправдовуватися самим. Загалом тиждень був доволі багатий на міжнародні події, хоча за насиченістю та драматизмом явно поступався попередньому.
Вітчизняний політикум поринув у абсолютно безплідні дискусії щодо провокаційної теми введення воєнного стану в країні. А замість сперечатися треба було просто вслухатися в саму пропозицію — ініціатори вимагали запровадити такий стан в окупованих районах. Оскільки воєнний стан передбачає конкретний перелік силових заходів, то зрозуміло, що його можна вводити лише на контрольованих територіях, а сама ініціатива мала виключно пропагандистський характер.
Те саме можемо сказати й про нашумілу ініціативу відправити у відставку діючий уряд. Нічого, крім голослівних заяв та бажання підігріти соціальні дискусії, за цим не стоїть. Згідно з Конституцією уряд поки що зберігає право річної недоторканності, та й у подальшому ймовірність такої відставки мізерна. Але шумовий ефект реалізовано.
Національна поліція нарешті отримала свого керівника — Сергія Князєва, що, попри певні питання, які виникають до нього в громадських активістів, усе-таки позитивний факт. Новий посадовець може й не прискорить реформування органу, але дієздатність його зможе підвищити.
Тема депутатської дисципліни стала головною минулого тижня. Про це у своєму виступі говорив Голова Ради Андрій Парубій, і, схоже, впродовж цієї сесії від слів можуть перейти до реальних засобів впливу. Головний ворог нашого парламентаризму — це безвідповідальний депутат, який просто нехтує своїми обов’язками. Колись громадські організації зробили помилку, борючись проти наслідків, якими було масове кнопкодавство, але забувши про причину зла — прогульництво та безвідповідальність. А країна повинна знати в обличчя своїх антигероїв.
Із половинчастим результатом на сесії проходили проекти екологічної та комунальної тематики. Більш успішні були проекти зі сфери місцевого самоврядування та ратифікації міжнародних угод, кілька соціальних та гуманітарних проектів. Єдиним справді значним рішенням, яке змогло набрати вдосталь голосів у Раді, щоправда, лише в першому читанні, став новий законопроект про Конституційний Суд України.
Тому робота українського парламенту викликала почуття, подібні до загальної оцінки подій минулого тижня в країні, — невдоволення й розуміння, що, крім великих і знакових реформ, мусимо пам’ятати й про відповідальність тих, кому делегували владні повноваження. Наступний тиждень у нас буде непленарним, що трошки знизить політичну активність, яка має шанс знову розгорітися вже наступного понеділка після анонсованих радикальними групами акцій у центрі столиці.
Тарас ЧОРНОВІЛ, політолог і незалежний експерт.
