Світлою пам’яттю про двічі Героя — України та Польщі, очільника Львівської галереї мистецтв Бориса Возницького (на знімку) залишилася його «Золота підкова» — масштабний проект відродження древніх замків. Наразі символічна «Золота підкова» ознаменувала ще й фільм про уродженця села Ульбарів Дубенського району Рівненщини. Художньо-документальну стрічку (точніше, дві її частини із запланованих шести) відзнято кіномитцями з міста Дубно і презентовано в Дубенській міській бібліотеці, куди завітали краєзнавці, журналісти, письменники, студенти місцевого коледжу.
Режисер кінострічки Микола Величковський, зокрема, зазначив, що це спроба зафільмувати сутність життя великої людини. Своєю чергою письменниця Любов Пшенична, яка разом з Миколою Пшеничним вибудовувала у фільмі сюжетну лінію, зупинилася у своєму слові на деталях створення «Золотої підкови Бориса Возницького»: «На початку стрічки є фрагмент, коли у дитинстві Борис Возницький знайшов підкову. Власне, від цього моменту ми й відштовхувалися. Адже в подальшому саме за його ініціативою було створено популярний туристичний маршрут найвідомішими замками Львівщини «Золота підкова». Також хотілося показати, яким Борис Возницький був у дитинстві, юності. Окрім села Ульбарів, зйомки відбувалися у підземеллях Дубенського замку, де він бігав школярем, а ще у Гурбах. Річ у тім, що Борис Возницький був в УПА і проходив там вишкіл. Але перед битвою його порятували, відправивши додому. А ще нам надала архіви Лариса Возницька-Разінкова, його донька. То цілий пласт цікавого матеріалу, який довелося опрацювати. Як і реальні факти порятунку замків: Дубенського, Олеського, Підгорецького, Золочівського».
Євген ЦИМБАЛЮК, краєзнавець.
Млинів Рівненської області.
