У Києві енергетики почали огляд будинків з метою виявлення несанкціонованого підключення до тепломереж
Після скандалів з аномально високими платіжками за опалення, які в січні одержали деякі мешканці столиці, ситуація змусила «Київенерго» організувати перевірки житлових будинків для виявлення несанкціонованого підключення до тепломереж нових приміщень — переобладнаних підвалів, мансард, прибудов, лоджій. Обіцяють, що тепер постійно раз на три місяці обстежуватимуть усі будинки Києва, щоб виявляти незаконне відбирання тепла. Енергетики разом із Київською міськдержадміністрацією почали інвентаризацію приміщень, залучили БТІ, запросили дані по всіх спорудах і їх опалювальної площі для зіставлення результатів. Нині у місті вже понад 90 відсотків будинків обладнано лічильниками, тому реальне споживання тепла здебільшого відоме.
— Мешканці наших будинків на вулиці Верхній Вал, 40 (будови А, Б і В) одержали дуже великі рахунки, — каже Ігор Соколовський. — За мою квартиру 50 квадратних метрів мені виписали минулого місяця за опалення понад чотири тисячі гривень.
Таке сталося вперше, раніше були адекватні суми, і ми претензій не пред’являли. Мабуть, хтось урізався в опалювальну систему наших будинків, але торік у нас не було лічильника на будинку, а коли поставили, стало видно, скільки реально споживається тепла, й за це довелося розплачуватися всім непричетним мешканцям.
— На Подолі це вже третій випадок, коли ми розбираємося з «неадекватними» платіжками, — розповідає заступник директора СВП «Теплові мережі» ПАТ «Київенерго» Олексій Фоменко. — По місту таких казусів не так багато, хоча дзвінків від городян справді велика кількість. За всіма «неадекватними» (а тут виходить по 81 гривні за квадратний метр опалювальної площі за середнього рівня в місті 32—33 гривні) проводимо перевірки. І от що бачимо в цьому дворі: надбудована житлова мансарда, до якої нас тричі відмовилися пустити для огляду, підвальне приміщення під магазином, прибудови до будинку у внутрішньому дворі та з вулиці, де також працюють невеликі магазини. Така само ситуація й у будинку № 50 на Верхньому Валу. Всі ці прибудови і приміщення несанкціоновано забирають додаткове тепло, не платять за нього повної вартості, перекладаючи свої фінансові витрати на гаманці мешканців будинку. Ми відкоригуємо непричетним до ситуації мешканцям платежі за опалення. Але просимо всіх городян звертати увагу на внутрішні перепланування, на магазини й офіси в їхніх будинках і прибудованих приміщеннях — вони можуть незаконно користуватися опаленням, не оплачуючи послугу. Це крадіжки, про які потрібно повідомляти в «Київенерго» у разі виникнення підозр. Адже будівництво та переобладнання в мегаполісі триває ударними темпами, а керуючі компанії (колишні ЖЕКи), які начебто мали б знати про це, тепер занадто віддалені від мешканців.
На жаль, чинні закони не дають змоги нам запроваджувати штрафні санкції до тих, хто краде тепло. Ми можемо лише відкоригувати платежі — зменшити або донарахувати суми. Разом із владою міста розробили механізм притягнення до відповідальності за прихований відбір теплової енергії й ініціюємо його внесення до законів. Незрозуміло, чому цей момент не було вчасно відрегульовано, коли два роки тому постачальників послуг змусили перейти на прямі договори зі споживачами за законом № 1196. Адже досі наша юрисдикція поширюється тільки до входу теплотраси в будинок, а всередині нього за господарство, як і раніше, відповідають ЖЕК і власник квартири або приміщення. Вони можуть на свій розсуд робити все що заманеться без повідомлення постачальника. Звідси маємо такі проблеми, а також проблеми з холодом у квартирах не з нашої вини, а через обладнання підлог із підігрівом або опалювальні лоджії, від яких сусіди по стояку страждають від недогріву.
— Наведу ще один приклад типової скарги киян. Мешканці будинку № 6 на вулиці Лєскова повідомляють про високі нарахування й при цьому постійний холод у квартирах, — каже начальник житлово-комунальної інспекції Києва (інспекції самоврядного контролю КМДА) Станіслав Москалевський. — За квартиру площею майже 29 квадратних метрів надійшов рахунок на опалення 1 248 гривень при тому, що температура в приміщенні не перевищувала 16 градусів тепла. ПАТ «Київенерго» відмовляє людям у перерахунку за неякісно надану послугу, посилаючись на затверджений постановою Кабінету Міністрів № 151 від 17.02.2010 року (зі змінами) порядок проведення перерахунку, в якому сказано, що він можливий, якщо будинок не обладнаний приладом обліку тепла. У Києві 90 відсотків житлових будинків обладнані лічильниками, тож виходить, що мешканці цих будинків не захищені законом. Необхідно терміново вносити зміни до цього нормативно-правового акта.
Ми пропонуємо «Київенерго», «Єврореконструкції» (Дарницька ТЕЦ) і іншим постачальникам тепла розглядати такі скарги згідно з типовим договором і проводити перерахунки за неякісну послугу.
— Складний момент, коли люди не задоволені якістю послуги — не гріють батареї. Що робити? Потрібно викликати комісію, проводити обстеження, вимагати зниження плати, — каже директор Центру комунального сервісу Київської міськдержадміністрації Катерина Саркісова. — Але є санітарні норми: у приміщеннях має бути температура 18 градусів тепла. Так, лічильник нарахує вам певні спожиті гігакалорії, але суть у тому, що послугу не надано, і якщо холодно, то мешканці можуть не платити, не залежно від показників тепломіра. Як це законно оформити: мешканець має знайти можливість зафіксувати факт холоду у квартирі. Якщо комісія до нього не прийшла, то відповідно до постанови Кабміну № 630 від 2005 року, що відображає будь-які обставини, у яких можуть опинитися споживач і постачальник, людина має скласти акт-претензію та надіслати його до «Київенерго» чи іншому своєму постачальникові. Якщо на ваше послання немає реакції і комісія не з’явилася, тоді можна написати заяву, що до з’ясування всіх обставин, до укладання договору про реструктуризацію ви пропонуєте тільки часткову оплату послуги. Але тут важливо пам’ятати: ваша відмова платити буде незаконною, якщо її не засвідчено юридично: не буде заяви (на її написання піде мінімум часу), на відправлення листа з актом-претензією (стандарт-шаблон є на сайті ЦКС), якщо у вас не зафіксований дзвінок до кол-центру із проханням, щоб до вас прийшла комісія.
У районних точках обслуговування клієнтів Центру комунального сервісу фахівці дають дуже багато консультацій городянам щодо нарахувань за опалення — допомагають розібратися в платіжках. Але це тільки первинні консультації. Серйозно обговорити проблему можна тільки з фахівцями в центрах обслуговування клієнтів «Київенерго» та інших компаній. Або написати їм листа з проханням дати коментар щодо зроблених нарахувань. Можна зробити роздруківку з нарахувань з сайту «Київенерго» з вашого «особистого кабінету» і звернутися по коментар до енергетиків. Важливо не пускати процес на самоплив і оплачувати все, що вам напишуть постачальники. Якщо є сумніви, потрібно їх розвіяти.
Міський голова Києва Віталій Кличко заявив, що всі скарги городян на некоректні нарахування, на якість наданих послуг буде розглянуто, висновки не змусять себе чекати. Для цього в місті діє система зворотного зв’язку з мешканцями.
У столиці розроблено вісім програм і виділено понад 200 мільйонів гривень, які допоможуть знизити вартість комунальних послуг. Це й дообладнання будинків лічильниками тепла, програма «70 на 30» для термомодернізації будинків ОСББ і ЖБК, програма компенсації 30 відсотків вартості державних кредитів на енергозбереження за рахунок столичного бюджету, безплатне встановлення лічильників води малозабезпеченим громадянам. Виділено кошти на програму встановлення в будинках індивідуальних теплових пунктів (дадуть змогу заощаджувати на опаленні до 35 відсотків), на капремонт систем теплопостачання в деяких будинках, де недостатня температура у квартирах. Уперше за багато років місто вирішило виділити 66 мільйонів гривень на ремонт найбільш аварійних ділянок теплотрас. Раніше їх модернізацію проводило «Київенерго» за рахунок інвестиційних програм.
Наприкінці грудня Київрада затвердила положення про спільне фінансування реконструкції, реставрації, проведення капітальних ремонтів, технічного переобладнання спільного майна в багатоквартирних будинках Києва. Депутати назвали таке рішення «революційним». Тому що тепер усі будинки міста, а не тільки ОСББ і ЖБК зможуть одержати гранти на проведення заходів з енергозбереження. Провівши загальнобудинкові збори й прийнявши легітимне рішення про те, які роботи з енергомодернізації необхідно провести, мешканці одержать від міста компенсацію в розмірі 70 відсотків їх вартості, ще 30 відсотків мають зібрати самі мешканці. Положення поширюється на багатоквартирні будинки столиці, які експлуатуються понад 10 років, і передбачає співфінансування. Замовником виступить комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація».
— Для того щоб подати заявку, — пояснює радник з комунальних питань міської адміністрації Юлія Грамотна, — ініціативна група мешканців будинку (не менш як троє осіб) готує її за встановленою формою та подає в КП «Київжитлоспецексплуатація».
Підприємство протягом 10 днів складе дефектний акт і визначить очікувану вартість робіт. Після цього проводяться збори мешканців, де люди ухвалюють рішення про організаційні й технічні моменти, які роботи проводити і як контролювати процес виконання.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
