Усього лише один рядок у законі збурив екологів та захисників природи на Херсонщині. Йдеться про ухвалений Верховною Радою України 7 лютого поточного року у другому читанні Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання Конвенції 1979 року про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі)». У ньому, зокрема, внесено заборону на «біотехнічні заходи та сінокосіння механізованими засобами». І вона просто шокувала науковців всесвітньо відомого біосферного заповідника «Асканія-Нова».

 

Адже тут на території у 2378 гектарів утримують понад тисячу «червонокнижних», рідкісних та екзотичних тварин, для підгодівлі яких треба сотні тонн сіна та грубих кормів щороку. Грошей на це (до півтора мільйона гривень) держава не виділяє зовсім, тому сіно заготовляти доводиться самотужки, обкошуючи степ поза межами охоронного ядра заповідника. Косою вручну стільки не накосиш — доведеться сіно купувати, а за які гроші? І справа не лише в підгодівлі тварин.


У щедрий на дощі рік різнотрав’я у таврійському степу піднімається в ріст людини. В спеку все це висихає на порох і стає чудовою поживою для вогню. А ви бачили колись, як спалахують величезні кулі перекотиполя? Вони безупинно розлітаються в усі боки, наче вогняні снаряди, запалюючи все нові й нові ділянки степу. Зупинити такий «феєрверк» навіть за допомогою спецтехніки вкрай важко — були роки, коли вогонь вітром розкидало на сотні й тисячі гектарів. Якщо на периметрі завдовжки вісімдесят кілометрів не створювати протипожежні розриви, «Асканія-Нова» може просто вигоріти дощенту! І не тільки Асканія. На Херсонщині маємо два заповідники та чотири національні природні парки, для яких повна заборона біотехнічних заходів може перетворитися на аналогічну катастрофу.


«Ухвалені зміни до закону ставлять у порядок денний ліквідацію в заповіднику «Асканія-Нова» таких важливих об’єктів національного і міжнародного значення, як колекція тварин зоологічного парку «Асканія-Нова». Втрата колекції, завдяки якій Україна має світовий пріоритет з утримання і розведення коня Пржевальського, сайгака, кулана, відновлення популяції огара та інших науково і господарсько цінних видів, безумовно, є заподіянням шкоди національним інтересам. Біосферний заповідник «Асканія-Нова» перестане існувати як всесвітньо відомий центр збереження і розведення тварин різних континентів, втратить свою привабливість для еколого-просвітницької діяльності. Подібні ситуації виникнуть і в інших біосферних заповідниках та національних природних парках України», — наголошує директор заповідника «Асканія-Нова» Віктор Гавриленко.


Адміністрація заповідника вже поділилася своєю тривогою із місцевими засобами масової інформації. Його директор Віктор Гавриленко звернувся також із листом до президента Національної академії аграрних наук України Ярослава Гадзала, прохаючи його звернутися до глави держави Петра Порошенка із клопотанням ветувати закон під реєстраційним номером 2023 саме через згаданий вище рядочок. Адже він для степових природних резерватів може перетворитися на «міну сповільненої дії».

Херсон.