Днями міністр інфраструктури Володимир Омелян (на знімку другий праворуч) підписав наказ про припинення діяльності УДППЗ «Укрпошта», створення публічного акціонерного товариства «Укрпошта» та затвердив статут компанії.
Під час брифінгу.
Говорити про здобутки нового керівництва «Укрпошти» передчасно. Ігор Смілянський, який очолює підприємство понад півроку, вкотре вже змалював представникам засобів масової інформації, котрі зібралися на брифінг, Стратегічний, з дозволу сказати, план розвитку компанії. У нас же склалося враження, що за гучними словами, барвистими слайдами, які демонстрували на великому екрані у залі Мінінфраструктури, та рожевими прожектами — жодних істотних змін окрім як у господарсько-правовому статусі та підвищенні тарифів на послуги пошти, принаймні найближчим часом, годі очікувати.
Отже, зі слів пана Смілянського, «Укрпошта» сьогодні — це понад 700 мільйонів одиниць міжнародних відправлень щороку. Без малого половину доходу підприємства становлять фінансові послуги. «Укрпошта» є третім роботодавцем України. 11700 поштових відділень, понад 1 млн. квадратних метрів приміщень, і все це — «Укрпошта». Останні шість років компанія не розвивалася, а скорочувалася... Частка підприємства на ринку посилок становила понад 60%, а сьогодні скоротилася до майже 20%. Як каже гендиректор, це неприпустимо для національного поштового оператора. І ми з ним погодимося! Компанія втрачала ці гроші. Додамо: продовжує втрачати через те, що на ринок вийшли більш проворні приватні структури, які не розповідають, як треба робити, і не скаржаться, що їм щось чи хтось заважає, а спокійно й зосереджено, без зайвої метушні, роблять свою справу...
Цифри, слайди, гучні слова. Але керівник «Укрпошти», малюючи перспективи підприємства, вперто оминає тему періодики. І на запитання — як у подальшому він бачить вчасну доставку передплатникам газет і журналів, знову вкотре знаходить відмовку, мовляв, на завтра заплановано зустріч із представниками друкованих засобів масової інформації, де й вирішуватиметься питання тарифів на доставку, даючи зрозуміти, що ми (газети, журнали, періодика) ніяк не на часі. І коли та зустріч, сказати не може. Уявляєте? Раптово забув. І його прес-секретар не пам’ятає. Але обіцяють з’ясувати, зателефонувати та повідомити. Мабуть, зайве казати, що обіцянку наступної миті... забувають, а назавтра не відповідають на дзвінки.
Дивна річ! Про пільги та відшкодування з державного бюджету для «Укрпошти» за надання послуг видавцям періодики, а саме: зменшення оплати за телефонний зв’язок, мінімізовану орендну плату за приміщення, пан Смілянський не чув, не знає і каже, що «Укрпошта» взагалі не отримує жодної державної гривні. Але і у цьому лукавить. Усе він знає. Не може не знати!
Та годі вже про якісь там газети та журнали, що не становлять і десятої частини обсягу послуг компанії, коли перед підприємством відкриваються такі веселкові перспективи та неосяжні обрії! Пан гендиректор продовжує малювати в уяві присутніх картини створення, уявіть собі, Мережі Підвищеної Якості Обслуговування, Кур’єрської Доставки Відправлень Електромобілями, Закупівлі Сучасних Комп’ютерів, Додаткового Набору на Роботу Понад 180 Айтішників, Скасування Обідньої Перерви (так у Європі!), Відмови Від Рахівниць та Кулькових Ручок, Винесення Центру Сортування Пошти за Межі Міста і Продажу Зайвих Площ, які стали муляти теперішньому керівництву ДП очі. Не «Укрпошта», а справжні тобі Нью-Васюки.
— А гроші звідки? — запитує хтось несміливо, на що пан Смілянський, підвівши очі від конспекту, відповідає: — Щойно з моїм заступником мали зустріч з представниками ЄБРР...
І все це на тлі слів того ж таки пана Смілянського, який щойно скаржився, що 30 відсотків автівок за півроку не проїхали жодного кілометра, бо не мають коліс, у 80 відсотках відділень — жодного комп’ютера, а більше половини наявних старші за п’ять років.
— Зате, — тішиться генеральний, — нам не страшні ніякі хакери, бо «Укрпошта» не має єдиної операційної системи для обслуговування клієнтів, а листи в Україні — виявляється — сортують не машини, а понад 200 жінок...
Далі пан Смілянський знову заговорив про нову Стратегію, про міст, що нібито має з’єднати клієнтів «Укрпошти» з цивілізацією. Стратегія — це вигоди для клієнтів у вигляді комфортних відділень, сучасного сервісу і вчасної доставки, а для працівників — збільшення заробітних плат, утримання робочих місць і можливість бути гордими за компанію, у якій працюють...
...Брифінг з нагоди створення публічного акціонерного товариства «Укрпошта» та затвердження статуту компанії добіг кінця. Чи на користь підприємству реорганізація — покаже час. Але деякі факти, що їх озвучив гендиректор, гадаємо, заслуговують на оприлюднення.
Фінансові послуги сьогодні становлять 46 відсотків загальних доходів «Укрпошти», яка є лідером в Україні з доставки пенсій, рахунків і прийняття платежів. Водночас підприємство щороку втрачає значну частину клієнтів-пенсіонерів через те, що не має можливості надавати ці послуги якісно і, на відміну від банків, працює лише з готівкою.
— Якщо втратимо пенсії, мережа припинить існувати, — каже пан Смілянський. — Отже, або змінюємо модель роботи компанії: надаємо сучасні послуги і працюємо, або «Укрпошта» скорочується.
Та про те, якою має бути модель роботи «Укрпошти», на жаль, так і не почули. Найбільше ж досягнення генерального директора компанії, з цим навіть привітав його міністр інфраструктури, те, що пан Смілянський уже досить жваво спілкується українською. Але, даруйте, за зарплату досить скромнішу будь-хто готовий вивчити китайську. Та про це, напевно, іншим разом.
Віктор БОНДАР.
Фото автора.
ТИМ ЧАСОМ
«Укрпошта» ініціює підвищення тарифів на доставку друкованих видань від 53,8% для регіональних і до 65,5% для загальнодержавних. Ігор Смілянський заявляє, що нібито «Укрпошта» за 5 років субсидувала періодику на суму понад 500 млн. гривень, а остання передплатна кампанія додає «Укрпошті» чистих збитків на суму 100 млн. гривень (дивні, схоже, зі стелі, розрахунки: по 100 млн. щорічно, незважаючи на інфляцію, політичні та економічні події, які відбувалися протягом п’яти років в Україні). Наскільки це відповідає дійсності та чи виправдано посеред року збільшувати вартість і так недешевої доставки періодики, напевне знають лише в «Укрпошті». Видавців друкованих ЗМІ вже традиційно ніхто не запитав. Тож, найімовірніше, тариф з доставки піднімуть, а газетярі вкотре втратять частину передплатників, які на загальному тлі підвищення вартості харчів, «комуналки», транспорту тощо будуть змушені відмовитися від улюблених газет. Як то кажуть, не до жиру... Проте такий підхід керівництва «Укрпошти» до «успішності та прибутковості» ще раз підкреслює необхідність створення робочої групи з аналізу діяльності державного підприємства щодо формування цін на послуги «Укрпошти».
