Як удосконалити законодавство щодо застосування електронних петицій? Цю тему обговорювали під час круглого столу, організованого Комітетом Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин та Комітетом Верховної Ради з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування. У заході брали участь народні депутати, представники органів місцевого самоврядування, громадських організацій, експерти.
Член парламентського Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Ірина Суслова нагадала: півтора року тому Верховна Рада ухвалила зміни до Закону «Про звернення громадян», які фактично запровадили новий інструмент комунікації людей з органами влади — електронну петицію. Мета законодавчого акта — надати можливість громадянам впливати на процес прийняття рішень Президентом, парламентом, урядом, органами місцевого самоврядування. Ухвалення цього закону позитивно сприйняло суспільство.
Як повідомила народний депутат, на базі комітету створена робоча група з напрацювання нового закону про звернення громадян, який мав би або не повинен включати окремий розділ щодо електронної петиції. Це питання для обговорення.
Парламентарій запропонувала учасникам круглого столу долучитися до робочої групи. «Переконана, ваш досвід дасть змогу отримати нові пропозиції, які слугуватимуть вдосконаленню нового для нашої держави інструменту демократії — електронної петиції», — зазначила вона.
Голова Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Сергій Власенко вважає, що такий інструмент комунікації, як електронна петиція, треба розвивати для того, щоб надати можливість громадянам впливати на прийняття рішень місцевих органів влади, не чекаючи чергових або дострокових перегонів. «Ми очікуємо рекомендацій щодо вдосконалення законодавства, яке пов’язане з електронним врядуванням на місцевому рівні», — сказав народний депутат.
Експерт Реанімаційного пакета реформ Сергій Лобойко зазначив: сьогодні активність громадян дуже висока — за останній рік відбулося голосування за понад 11 тисяч петицій. Кожне 12-те звернення набирало необхідну підтримку, і влада надавала відповідь.
«Практика показує, що нині петиція є індикатором демократичності міст. На жаль, у більшості випадків місцеві органи влади працюють над зверненнями громадян формально. Дуже часто петиції підписують не міські голови, а їх підлеглі, хоча це є порушенням закону. Від того, як влада реагує на співпрацю з авторами, чи починає вона після оприлюднення відповіді реалізацію звернення, можна судити про успішність чи демократичність відповідних органів», — підкреслив експерт.
Учасники круглого столу рекомендують Верховній Раді передбачити в Законі «Про місцеве самоврядування в Україні» розгляд електронної петиції, яка набрала необхідну кількість підписів, на черговій сесії місцевої влади з дотриманням вимог Закону «Про доступ до публічної інформації». Також вони пропонують збільшити термін для обговорення відповідного звернення.
Крім того, пропонується внести зміни до Закону «Про звернення громадян», які дадуть можливість використовувати спеціальні веб-сайти для збирання підписів на підтримку електронних петицій.
