Банківська система минулого року продемонструвала збитки на понад 150 мільярдів гривень. Національний банк продовжує закривати банки. Кредитування реального сектору економіки відсутнє. Як зупинити банкопад і відновити довіру населення до банківської системи, а також що потрібно для стимулювання кредитування національної економіки? Про це ми запитали у голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Сергія Рибалки.

— Кабінет Міністрів України підготував Середньостроковий план пріоритетних дій уряду до 2020 року (далі — План) і виніс його на громадське обговорення. Ви вже встигли внести власні пропозиції до цього плану. Розкажіть, у чому вони полягають?

— Під час вивчення урядового Плану мене вразила майже повна відсутність бачення того, як фінансовий сектор повинен допомагати розвитку економіки нашої держави. Наша фракція Радикальної партії завжди системно підходить до стратегічного планування для різних секторів економіки. Навіть перейшовши в опозицію, ми продовжили пропонувати владі свої напрацювання.

Дешеве кредитування довгострокових інвестиційних проектів для виробництва товарів та послуг із високою доданою вартістю входить до топ-5 найважливіших факторів для прискореного цивілізаційного розвитку будь-якої країни. Це яскраво підтверджує досвід усіх економічних тигрів. А це означає, що всі урядові програми повинні бути максимально інтегровані із програмами розвитку фінансового сектору.

Після націоналізації Приватбанку більше половини банківської системи України перебуває в управлінні уряду. В Плані про це жодного слова. Потрібна стратегія управління державними банками. Вони повинні стати інструментами державної промислової політики.

Найголовніше: необхідні механізми здешевлення кредитування реального сектору економіки. Урядовий План, на жаль, не містить жодної згадки про Експортно-кредитне агентство. Але ж торік ухвалили відповідний закон. Ми переконали Володимира Гройсмана в його необхідності. І він прийшов підтримати його під час підсумкового голосування.

Для відновлення кредитування потрібно передбачити серед головних кроків ухвалення та реалізацію нашого пакета законопроектів, який стосується захисту прав споживачів фінансових послуг та стабілізації всієї банківської системи.

План повинен містити чіткі заходи щодо скорочення державного боргу. Вдумайтесь — торік ми заплатили лише за обслуговування боргу майже 96 млрд. грн. Це в півтора разу більше, ніж найбільший за всі роки незалежності України цьогорічний бюджет Міністерства оборони. Ми багато років не можемо добудувати новий корпус дитячої лікарні «Охматдит» у столиці, де щодня рятують життя дітей з усіх куточків нашої країни. І на це не можемо виділити навіть соту частину тих коштів, що ми віддаємо зовнішнім кредиторам? Це жахливо!

Якщо ми не почнемо сьогодні активно працювати над зменшенням наших боргів, то наступні 20—30 років все, що ми могли б вкласти у власний розвиток, віддаватимемо зовнішнім кредиторам як відсотки. Це означатиме, що два наступні покоління будуть приречені на бідність. Ми не маємо права цього допустити.

Наша фракція Радикальної партії Олега Ляшка внесла свої пропозиції до Середньострокового плану пріоритетних дій уряду до 2020 року. Ці пропозиції надані задля підвищення реального рівня життя громадян України, забезпечення довгострокової фінансової стабільності та прискореного економічного зростання. Нам потрібне масштабне залучення інвестицій, розвиток промислового виробництва та підприємництва, збільшення експорту, створення нових робочих місць та зменшення енергозалежності.

Ми запропонували передбачити в урядовому Плані створення системи державних інститутів та механізмів розвитку й стимулювання економіки. Мають бути створені Експортно-кредитне агентство, Індустріальні парки, Агентство підтримки малого бізнесу, Державний банк відбудови і розвитку. Також має бути підвищена прозорість діяльності НБУ у відповідності до європейських стандартів.

Ми також внесли пропозиції відносно конкретних кроків на шляху розвитку малого та середнього бізнесу в Україні. Зокрема, пропонуємо встановити преференції для місцевих малих і середніх виробників при здійсненні держзакупівель, створити механізм довгострокового і доступного кредитування малих і середніх виробників, а також зняти штучні валютні обмеження НБУ для експортерів та інвесторів.

Наша команда надала пропозиції також і з підвищення енергетичної незалежності України. Ми рекомендували уряду встановити мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення до повного відновлення територіальної цілісності нашої держави. Уряд також має забезпечити відродження тваринництва та розвиток сільськогосподарського підприємництва. Окремі пропозиції нашої фракції стосуються конкретних заходів зі збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню лісу-кругляка, що стимулюватиме розвиток деревообробної галузі. Ми й надалі пропонуватимемо владі наші напрацювання, реалізація яких може дати змогу підвищити рівень життя кожного українця.

— Якими є пріоритетні законопроекти вашого комітету на найближчий час?

— У рамках реалізації нашої Стратегії розвитку банківської системи до 2020 року, яку ухвалив наш фінансовий комітет, ми працюємо над виправленням недоліків у законодавстві про НБУ. Комітет рекомендував парламенту прийняти в першому читанні законопроект щодо забезпечення прозорості діяльності Національного банку України та підвищення його відповідальності перед суспільством (№ 5257). Ключовою метою роботи НБУ має бути стійке економічне зростання задля підвищення добробуту всіх громадян України. Всі інші завдання мають допомагати досягти цієї мети. Звичайно, це: стабільність курсу гривні, стабільність цін, надійність банків та усієї фінансової системи.

Масове закриття банків призвело до катастрофічного падіння рівня довіри до системи, втрати заощаджень населенням та величезних коштів бізнесу, хвилі банкрутств та неплатежів. Діяльність НБУ залишається непрозорою і закритою для громадськості. Тому документом пропонується суттєво вдосконалити положення відносно відповідальності керівників НБУ, встановити порядок їх дострокового звільнення незалежно від прізвищ. Прийняття цього важливого законопроекту дасть можливість створити умови для підвищення довіри населення та бізнесу до банківської системи, повернення до конструктивної економічної і фінансової політики, забезпечення взаємодії НБУ з урядом для вирішення загальнодержавних стратегічних завдань.

Минулого року наш комітет зупинив спробу Національного банку знищити десятки малих та середніх українських банків. Тоді НБУ ставив умови докапіталізації, які завідомо було неможливо виконати. Ми зобов’язані дати банкам усі можливості для виходу з кризи. Потрібно максимально спростити процедури внесення додаткового капіталу з боку власників, процедури реорганізації чи об’єднання банків.

Саме тому одним з пріоритетних проектів для нашого фінансового комітету є проект про спрощення процедур капіталізації та реорганізації банків (№ 6010).

Також для нас є важливим законопроект про ломбарди (№ 1800). Він допоможе врегулювати цей ринок і дасть можливість більш ефективно працювати самим ломбардам, а їхнім клієнтам — почуватися більш захищеними.

Ми постійно закликаємо Національний банк до діалогу, плідно працюємо з іншими відомствами, які належать до предмета відання нашого фінансового комітету, і детально обговорюємо законопроекти фінансового блоку. Переконаний, що лише конструктивна співпраця всіх органів влади може допомогти нам більш результативно проводити реформи фінансового сектору.

— Розкажіть докладніше про законопроект щодо ломбардів. У чому полягають головні зміни?

— На сьогодні діяльність ломбардного ринку обсягом майже 16 млрд. грн. не врегульована на законодавчому рівні. Ми хочемо зробити все, щоб люди, які користуються послугами ломбардів, були захищені законом, і щоб ринок міг розвиватися.

По-перше, у ньому пропонується збільшити статутний капітал для нових ломбардів. Для тих установ, які не матимуть філій, запропоновано встановити суму на рівні 500 тис. грн., а для мереж — 1 млн. грн. Аби вони могли забезпечити мінімальний рівень безпеки. Зокрема, рекомендується розміщувати ломбарди винятково в стаціонарних приміщеннях площею не менш як 5 кв. метрів. Коли ломбарди розміщуються в маленьких кіосках, де навіть сейф ніде поставити, вони не можуть гарантувати захист майна людей.

По-друге, ломбарди повинні показувати реальну вартість своїх послуг. Щоб людей не вводили в оману низькі відсотки на місяць. Якщо порівнювати із банківським кредитом, ломбардні позики іноді можуть коштувати до 500 відсотків на рік.

По-третє, ми б хотіли, щоб директор ломбарду мав бездоганну ділову репутацію.

Проектом також передбачено створення резервного фонду з метою покриття збитків від надання ломбардом фінансових послуг у розмірі не менш як 15 відсотків мінімального статутного капіталу. До цього резервного фонду має щорічно відраховуватися не менш як 5 відсотків чистого прибутку ломбарду. Відповідно, збиткова робота ломбардів стане неможливою в законодавчому полі.

Під час підготовки документа до другого читання я особисто хотів би внести поправки щодо персональної кримінальної відповідальності власників ломбардів за будь-які шахрайські дії. Майно громадян також повинно бути застраховано. Отож наше головне завдання — захистити простих людей.

— На жаль, ми продовжуємо спостерігати, як НБУ визнає банки неплатоспроможними. Як ваша законодавча ініціатива спрощення процедур капіталізації та реорганізації банків допоможе вберегти банки від закриття?

— У результаті останньої фінансово-банківської кризи Україна втратила вже понад 90 банків. І, очевидно, це не межа. За останні два роки з системи було виведено сотні мільярдів гривень. Десятки тисяч громадян та підприємств втратили власні кошти.

Ми разом із колегами по нашому фінансовому комітету зареєстрували в парламенті законопроект про спрощення процедур капіталізації та реорганізації банків (№ 6010). Комітет його вже рекомендував парламенту. Мета — максимальне спрощення для банків процедур збільшення розміру власного капіталу, реорганізації чи злиття. Ми пропонуємо прискорити бюрократичні процедури Нацбанку, Антимонопольного комітету і Нацкомфінпослуг.

Потрібно дати банківському ринку можливості плавно перегрупуватися, не допускаючи подальшого закриття банків та поновлення паніки, без збільшення навантаження на Фонд гарантування вкладів і Державний бюджет і без негативних наслідків для інвестиційного клімату.

Питання захисту українських банків від знищення є насамперед питанням збереження грошей наших громадян та підприємств. Ми зобов’язані дати банкам усі можливості для виходу з кризи.

— Наприкінці минулого року ви з представниками фінансового комітету відвідали Японію, де вивчали досвід роботи японського центробанку. Який рецепт японського «економічного дива»?

— До Японії нас із колегами по фінансовому комітету парламенту України, від імені Японського агентства міжнародного розвитку (JІCA), запросив відомий експерт, який майже 30 років працював на керівних посадах в японських банках, був радником Центробанку ОАЕ, а також радником від МВФ у Центробанку М’янми Масару Танака. Ця поїздка була частиною програми підтримки банківської системи України Японським агентством міжнародного розвитку (JІCA) і відбувалася за кошти японської сторони.

Ми зустрічалися там із дуже цікавою людиною — Масаакі Сіракава. У 2011 році він увійшов до списку найвпливовіших людей світу за версією журналу «Bloomberg Markets Magazіne». Масаакі Сіракава почав працювати в Банку Японії ще 1972 року. У 2002-му він обійняв посаду виконавчого директора, а в 2008-му — став керуючим японського центрального банку.

Перше, на чому він зробив наголос, це — важливість взаємодії центробанку із парламентом та урядом. Він виступав мінімум двічі на місяць на парламентській сесії, а в кризові періоди — щотижня. У профільному комітеті він працював постійно. Адже в Японії, як і в багатьох інших країнах, центральний банк підзвітний парламенту. Систематичні звіти керівників центральних банків — це нормальна практика також всіх європейських країн. А Україна перебуває в значно гіршій економічній ситуації. Тож ми зобов’язані співпрацювати щодня!

Одним із найважливіших завдань центрального банку Японії є підтримка високого рівня довіри до фінансової системи країни.

Ми дізналися також і про японський досвід стимулювання економічного зростання через державні банки та спеціальні агенції. Взагалі все, за що відповідають центральні банки різних країн, так чи інакше спрямоване на підтримку економічного розвитку. Тому важливий напрям роботи центрального банку Японії — дослідження різних галузей економіки та напрацювання пропозицій щодо їхньої підтримки. Здешевлення кредитування — спільне завдання центрального банку та уряду. Тож, звичайно, Масаакі Сіракава вітає ініціативу, яку ми з колегами по фракції Радикальної партії Олегом Ляшком, Віктором Галасюком, а також депутатами інших фракцій просуваємо вже другий рік — створення системи підтримки українського експорту. Зокрема, через створення Експортно-кредитного агентства. Подібну розгалужену систему Японія почала впроваджувати ще на початку 50-х років минулого століття, і вона діє й досі.

Одним із головних здобутків нашого профільного комітету є ухвалення наприкінці минулого року ініційованого нашою фракцією закону про створення Експортно-кредитного агентства, мета якого — дешеве кредитування для іноземних покупців української продукції, гарантування та страхування експортних контрактів. Це вагомий крок назустріч українським промисловцям, оскільки він підтримає розвиток національного виробника-експортера і допоможе реалізовувати українську продукцію на зовнішні ринки. Тепер український уряд повинен побудувати цей інструмент цілеспрямованого стимулювання експорту українських товарів із високою доданою вартістю. Це дасть змогу створити нові робочі місця, виготовляти складні верстати, телефони, літаки і врешті-решт запустити нашу економіку, а не продовжувати жити в очікуванні чергового траншу від МВФ.

Ми також пропонуємо створити Банк розвитку як банк другого рівня, за прикладом ЄБРР. Він має реалізовувати урядові стратегічні плани із дешевого кредитування малого та середнього бізнесу, важливих промислових інвестиційних проектів великого бізнесу та розвиток інфраструктури. Ключовий пріоритет — виробництво та надання послуг із високим рівнем технологій та доданою вартістю. В цьому питанні нас дуже цікавить японський досвід практичної реалізації створення інститутів розвитку. Адже ми хочемо зробити ці інститути більш ефективними та прозорими, аби мінімізувати корупцію.

Також вважаємо, що необхідно розділити функції державних і приватних банків. Вони не повинні конкурувати. Державні банки мають реалізовувати державну промислову та інфраструктурну політику, стимулювати розвиток.

Ми плануємо й надалі співпрацювати з нашими японськими колегами задля напрацювань нових ініціатив, які сприятимуть розвитку української економіки. Наша головна мета — створити в Україні потужну і розвинену економіку. Кращу, ніж в Японії.

Леся КІХНО.