На цьому наголосив перший заступник голови профільного парламентського комітету Олександр Співаковський під час його розширеного засідання. За результатами обговорення фінансового забезпечення науки і освіти у 2017 році комітет рекомендував уряду знайти додатково 2 859 757,17 тисячі гривень та підготувати в першому кварталі пропозиції щодо внесення змін до Закону «Про державний бюджет України на 2017 рік» в частині збільшення фінансування МОН, Національної та галузевих академій наук.
Народні депутати підкреслили необхідність відповідно до ст. 48 Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність» передбачити щорічне поетапне зростання бюджетного фінансування галузі, яке у 2020 році має сягнути 1,7 відсотка ВВП України.
Комітет з питань науки і освіти констатував: на 2017 рік на наукову галузь із державної скарбниці спрямовується 6 337 185,5 тисячі гривень, або 0,24 відсотка ВВП, з яких за загальним фондом — 4 760 105,8 тисячі гривень, або 0,18 відсотка ВВП. В абсолютних цифрах із держбюджету на всю українську науку «викроять» приблизно 250 мільйонів євро. Це менше, ніж отримує один європейський університет.
«Найбільша втрата — фінансування науки», — визнала міністр освіти Лілія Гриневич і додала, що «невеличкий поступ» в частині збільшення грантового фінансування досліджень в підпорядкованих МОН університетах і наукових установах до більш як 507 мільйонів гривень — це «крапля в морі».
«Відбувається руйнація наукового потенціалу», — відзначив у своїй доповіді народний депутат Олексій Скрипник. У Національній академії наук України, де торік скоротили 15 відсотків працівників (понад 5 тисяч осіб), швидше за все, будуть змушені вдаватися до цього знову. З огляду на нові розміри мінімальної зарплати (3200 гривень) і ставки першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки (1600 гривень) дефіцит фонду оплати праці в НАНУ поточного року сягає 452,112 мільйона гривень, що не дає змоги забезпечити режим повної зайнятості та виплату зарплат щонайменше 12 відсоткам працюючих.
Складно у XXІ столітті чаклувати над дослідницькими проектами при свічках і холодних батареях, проте така перспектива цілком реальна — нашим науковим установам не вистачає коштів навіть на комунальні послуги, які рекордно здорожчали. Про закупівлю нового обладнання годі й казати! Навіть якщо його подарують зарубіжні колеги, за розмитнення «презентів» доведеться заплатити по повній!
Держава розглядає науку як баласт і під реформуванням галузі здебільшого розуміє механічне скорочення видатків. Так, на наукові дослідження Національній академії медичних наук України нинішнього року передбачено лише 155,8 мільйона гривень, що на 21 відсоток менше, ніж у 2016-му. В академії працюють 4343 особи, проте на зарплату можуть розраховувати не всі: виділених із держбюджету коштів вистачить лише 76 відсоткам із них. Решту, вочевидь, доведеться «попросити на вихід». Торік академію вже було скорочено на 20 відсотків.
За словами голови профспілки працівників НАНУ Анатолія Широкова, винагорода за працю науковців знизилася до рекордного мінімуму. Торік середньомісячна зарплата за всіма видами економічної діяльності в Україні становила 5188 гривень, а середня зарплата в НАНУ та академії правових наук — 4352 та 3100 гривень відповідно.
Науковцям закидають «неефективність» та повільне впровадження розробок (інколи — небезпідставно), хоча лише продовження строку роботи енергоблоків вітчизняних атомних станцій (зусиллями вчених НАНУ) дає величезний економічний ефект.
Торік згідно із законом про державний бюджет було проведено міжнародний аудит національної системи досліджень та інновацій. При цьому представники Європейської комісії відзначили високий рівень наукових досліджень та досягнень в Україні, особливо в царині академічної науки. А головним недоліком державної політики у цій галузі визнали низький рівень її фінансового забезпечення, нагадують у комітеті.
Необхідно прискорити імплементацію Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність». Як зазначив Олексій Скрипник, досі не створено Національний фонд досліджень, крім того, уряд за рік так і не затвердив Положення про Національну раду з питань розвитку науки і технологій.