Парламентська хроніка 


Ранкове засідання 23 лютого 


Відкриваючи ранкове засідання, Голова Верховної Ради Андрій Парубій закликав народних депутатів активно долучатися до відзначення у стінах парламенту Дня Криму. «У рамках проведення цього дня в кулуарах третього поверху розгорнуто фотовиставку «Боротьба крізь роки», виставку кримськотатарського декоративно-ужиткового мистецтва та фотовиставку портретів сучасних кримських політв’язнів», — сказав він та підкреслив, що ми не повинні забувати про окупований Крим та долю українців, які залишилися під окупацією. «Ніхто не має права торгувати Україною, ми визволимо Крим, тому що Крим — це Україна», — наголосив Андрій Парубій.


Перейшовши до розгляду питань порядку денного, Верховна Рада ухвалила постанову «Про Звернення Верховної Ради України «Про Остаточний Звіт ОБСЄ/БДІПЛ за результатами спостереження на виборах до Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації 2016 року».

 

Володимир Литвин, Сергій Лабазюк.

 

Оксана Продан.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

Доповідач, Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко назвала символічним той факт, що ця постанова розглядається у третю річницю початку анексії Криму. «Спочатку Російська Федерація фізично вкрала в України Крим, а сьогодні вона намагається через міжнародні організації легітимізувати свою крадіжку», — сказала вона та підкреслила, що одним з таких прикладів є остаточний звіт спостережної місії ОБСЄ/БДІПЛ щодо моніторингу виборів до Держдуми, у якому немає жодної згадки про Крим, яка пояснює це тим, що, мовляв, чи не в усіх країн-учасниць ОБСЄ є консенсус щодо статусу Криму. «Очевидно, що мова йде лише про одну країну — Російську Федерацію — яка не визнає свою крадіжку і мародерство», — заявила вона та наголосила на необхідності перегляду процедури моніторингу, особливо зважаючи на те, що сьогодні світ дуже часто говорить нам, що саме моніторингова місія ОБСЄ/БДІПЛ має спостерігати за можливими виборами на деокупованих територіях Донбасу. «То як ця організація може спостерігати за нинішньою системою моніторингу, якщо в її остаточному звіті не вказано про те, що голосування на виборах до Держдуми відбувалося з використанням сфальшованих списків виборців шляхом примусової видачі паспортів Російської Федерації, коли в Криму по мажоритарних округах було безпідставно обрано чотирьох депутатів так званої Держдуми. Очевидно, що сьогодні ця процедура моніторингу потребує перегляду, і ми з вами маємо звернутися до всіх країн-членів ОБСЄ», — наголосила І. Геращенко.


Голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко також нагадала, що оскільки нелегітимні вибори до Держдуми було проведено на українській території, на яку не поширюється суверенітет Російської Федерації, то Верховна Рада своїм рішенням не визнала легітимність самої Держдуми. «Ми звертаємося до країн—членів ОБСЄ з проханням підтримати пропозицію щодо необхідності розробки нової методики підготовки звітів, яка включала б оцінку ситуації, пов’язану з російською окупацією частини території України. Крім того, закликаємо ОБСЄ/БДІПЛ уважно вивчити обставини підготовки остаточного звіту місії спостереження на виборах до Держдуми з метою недопущення політичного впливу на міжнародних спостерігачів», — заявила вона та підкреслила, що український парламент не буде миритися з такою нефаховою підготовкою звіту. Народний депутат Рефат Чубаров нагадав про вбитих, викрадених чи ув’язнених кримських татар, українців та людей інших національностей. «Ми маємо переходити до більш рішучих дій, які змусять наших партнерів разом з нами ретельніше захищати Україну. І думаю, що у випадку з  ОБСЄ однією лише заявою ми не обійдемося — треба актуалізувати ситуацію так, щоб з Україною більше рахувалися на таких міжнародних майданчиках, як ОБСЄ чи Рада Європи», — сказав він та водночас закликав всередині України здійснювати кроки, які посилюватимуть надію людей, що живуть на тимчасово окупованих територіях.


Також народні депутати схвалили рекомендації парламентських слухань про становище молоді в Україні на тему «Ціннісні орієнтації сучасної української молоді».


У першому читанні ухвалено законопроект «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження» (реєстр. № 5610). Один з його авторів, народний депутат Микола Паламарчук, зокрема, повідомив, що цими змінами пропонується встановити, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування не зараховується до загального строку досудового розслідування, в особливо складних випадках строк досудового розслідування пропонується продовжити до 18 місяців та передбачається можливість здійснення виклику особи до суду, яка перебуває за межами України шляхом надсилання повістки за останнім відомим місцем її проживання чи перебування з обов’язковим її публікуванням у ЗМІ.


Голова Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем’якін повідомив, що законопроектом коригуються строки досудового розслідування, механізм повідомлення осіб про виклик, строки тримання осіб під вартою. «Члени комітету вважають, що пропоновані зміни виправляють ті положення КПК, які створюють умови для уникнення від кримінальної відповідальності особами, які у складі організованих груп та злочинних організацій скоїли тяжкі злочини», -повідомив він.

 


Присутній під час обговорення Генеральний прокурор Юрій Луценко (на знімку) зазначив, що суспільство вже тривалий час ставить питання про те, коли нарешті буде притягнено до відповідальності тих, хто на понад 40 мільярдів доларів пограбував країну в часи Януковича та хто відповість за організацію придушення мирних акцій протесту та за розстріл більше 100 і поранення понад 500 людей, хто, зрештою, відповість за організацію російського вторгнення в Україну та за державну зраду, та коли понесуть відповідальність ті зрадники, що пішли на службу до окупантів у Криму. «Все це робиться Генеральною прокуратурою України, сотні кримінальних проваджень ведуться по цих особах, десятки з цих проваджень вже передані до суду. Але найбільшим ступором у цьому є недосконалість нинішнього законодавства про заочне засудження, бо чинна редакція цього закону дає лазівки для сторони захисту цих високопоставлених і дуже багатих за рахунок пограбування країни клієнтів, щоб зупиняти ці справи в суді, чи принаймні затягувати їх», — наголосив Ю. Луценко. За його словами, пропонований законопроект закриває можливість для захисту Януковича, Захарченка та багатьох інших, не допустити, щоб вони понесли справедливе покарання у відкритому суді. Зокрема, до статей, які стосуються заочного засудження, пропонується додати статтю про створення злочинної організації. «Наразі такої статті немає, що унеможливлює покарання за економічні та військові злочини», — зазначив Генпрокурор. Цим законопроектом також уточнюється обрахування строків розслідування, що унеможливить старання адвокатів Януковича та інших у європейських судах. Також пропонується встановити, що цей закон діятиме до створення Державного бюро розслідування, що унеможливить можливі звинувачення у вибірковому правосудді. «Я хотів би показати, хто чекає вашого рішення», — зазначив Ю. Луценко та продемонстрував низку слайдів з портретами тих, чиї справи буде передано до суду одразу після набранння чинності цим законопроектом. «Вашого рішення сьогодні чекають Янукович, Захарченко і вся його камарилья включно з тими, хто підозрюється у розстрілі Майдану — це Шуляк, Ратушняк, Якименко, Азаров, Пшонка, Кусюк, Тоцький та багато інших, справи яких готові до передачі в суд ще цього року. Вашого рішення також чекають радник президента Російської Федерації Глазьєв, уповноважений президента РФ у так званому кримському федеральному окрузі Бєлавєнцев, міністр оборони РФ Шойгу, його заступник Булгаков, начальник генштабу Герасимов, 12 генералів та вищих офіцерів з числа військового командування збройних сил РФ -ще цього року вони мають бути розглянуті й засуджені українськими судами. Вашого рішення також чекають декілька сот кримських зрадників — прокурорів, суддів, поліцейських та інших держслужбовців, які зрадили присязі й чинять репресії проти українських громадян у Криму», — заявив Генпрокурор.
Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект про внесення змін до Податкового кодексу (щодо оподаткування спадщини). Голова Комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна повідомила, що основна суть пропонованих змін полягає в поширенні нульової ставки оподаткування спадщини на членів сім’ї спадкодавця другого ступеня споріднення -рідних братів і сестер, бабусь та дідів як з боку матері, так і з боку батька. Крім того, під час підготовки законопроекту було запропоновано поправку 9, яка уточнює справляння податків для платників, які мали місце знаходження на тимчасово непідконтрольних територіях Донбасу, та поправку 10, що виправляє технічну помилку щодо ліквідації податкової міліції. На підтримку останніх двох поправок виступив представник БПП Максим Курячий, який заявив, що поправка 9 забороняє контрабанду алкоголю і тютюну з окремих районів Донецької та Луганської областей, а контролювати це якраз і має податкова міліція.


Натомість народний депутат Андрій Журжій («Самопоміч») наголосив, що поправки щодо повернення податкової міліції не мають жодного стосунку до питання спадщини. «Не маємо права відновлювати податкову міліцію», — заявив він та поставив вимогу про підтвердження поправок 9 і 10 голосуванням у сесійній залі. Цю пропозицію також підтримала лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко.


Проти відновлення повноважень податкової міліції також висловився міністр фінансів Олександр Данилюк. «Податкова міліція — це репресивний орган, який тиснув на бізнес, при цьому не зменшуючи рівень фінансової злочинності. Тому це спадщина, яка має залишитися в минулому», — заявив він та підкреслив, що відновлення повноважень податкової міліції призведе до затягування зі створенням нової Служби фінансових розслідувань, що передбачено Коаліційною угодою, програмою уряду та міжнародними зобов’язаннями України.


Н. Южаніна висловила нерозуміння такої позиції міністра фінансів та закликала підтримати поправку 9, адже без цього місцеві бюджети будуть змушені повертати кошти платникам, які виграють суди. «Не треба перекручувати зміст цих норм», — заявила вона, однак за поправку 9 проголосували тільки 203 народні депутати. Також попри зауваження голови комітету, що не можна через технічну помилку стихійно, без передачі усіх справ до нового органу, ліквідовувати податкову міліцію, поправку 10 також не було відхилено. Отож у цілому 278 голосами було ухвалено законопроект, який стосується тільки питань оподаткування спадщини.


Парламентарії ухвалили в першому читанні законопроект про спрощення процедур капіталізації та реорганізації банків, а от для того, щоб визначитися з кандидатурою до складу комісії зовнішнього контролю з проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності НАБУ, голосів не вистачило.


На пропозицію народного депутата Георгія Логвинського до сесійної зали увійшли кримськотатарські діти, які виконали відомий вірш Лілії Буджурової «Когда мы вернемся». Діти, хвилюючись, читали:


«Когда мы вернёмся 
домой всем народом,
Придётся вам вспомнить 
откуда мы родом,
Придётся вам вспомнить 
откуда вы сами
Незваными здесь 
объявились гостями...»,


а в багатьох у сесійній залі, та й, напевно, у тих, хто спостерігав по телевізору, на очах з’являлися сльози.


До народних депутатів також звернувся представник Української гельсінської спілки з питань прав людини Борис Захаров, який розповів про терор, арешти та порушення прав людини в Криму, та голова громадської організації «Кримська родина» Аніфе Куртсеїтова, що займається допомогою дітям та родинам репресованих та ув’язнених.


На початку засідання головуючий зачитав заяву про вихід народного депутата Юрія Бублика із фракції «Блок Петра Порошенка».