Неповторним колоритом старого Києва й українського села з його біленими хатами, фермами, луками і полями зустрічає шанувальників прекрасного виставка «І спогади, і мрії», присвячена 100-річчю видатної художниці Тетяни Яблонської, що відкрилася у Національному художньому музеї України. В експозиції, розгорнутій у трьох залах, представлено близько ста творів живопису і графіки, матеріали з родинного архіву, що охоплюють основні періоди творчості мисткині.
На знімках:
.jpg)
під час відкриття виставки,
присвяченої 100-річчю Тетяни Яблонської
Одна із центральних робіт виставки – масштабне полотно «Життя продовжується». На картині, написаній у 1971 році, молода жінка в картатій хустці з малою дитинкою на руках та дідусь, що сидять на призьбі біля хати, яка дивиться у світ вікном у рожевій рамі й над яким ховаються від негоди низка червоного перцю та жовті, як сонце, початки кукурудзи.
Тетяна Яблонська пригадувала: «Мою картину «Життя продовжується» було знято з виставки за ідеологічно неправильний підхід – «роз’єднаність поколінь». Із цього питання секретар ЦК з пропаганди Скаба викликав мене «на розмову». Ішла до нього, попередньо прийнявши таблетку від страху. Розмова була дуже жорсткою. Скаба намагався доводити мені помилковість мого задуму, я з ним не погоджувалася. Я не бачила у своєму задумі ніякої «ідеології». На картині зображені старий і молода жінка з немовлям, які сидять біля хати. Старий дивиться вниз, заглиблений у свої думи-спогади. Молодиця ж, вся у мріях про майбутнє, дивиться вперед. Досі я про себе називаю цю картину українською «Спогади і мрії». Російською ця назва звучала невдало – «Воспоминания и мечты». Мені хотілося висловити загальнолюдську ідею зміни поколінь, продовження життя, яка ж тут «ідеологія»? І у своїх записах зазначає: «Тоді я була заступником голови Спілки художників України, членом правління, дуже вболівала за мистецтво. Після цієї історії з моєю картиною «Життя продовжується» і розмови із Скабою, мене «зняли» з усіх посад».
Що ж було в тій картині такого, що змусило партійного чиновника занервувати та звинуватити художницю в ідеологічних хибах? Український колорит, типаж і характер героїв, на обличчях яких читається щирість і радість буття, і яким немає абсолютного ніякого діла ні до партії, ні до чиновницької ідеології, бо у них своя ідеологія – людяність?
Ювілейна виставка, на відкриття якої завітала і донька художниці Гаяне Атаян, дозволяє побачити як піднімалася на творчі вершини Тетяна Яблонська, як змінювався почерк її пензля і його філософія, адже тут представлено не лише першу самостійну картину «Перед стартом» (1947), а й такі роботи як «Хліб» (1949), «Лебеді» (1966), «Безіменні висоти»(1969), «Юність» (1969), «Стара Флоренція»(1973), «Льон» (1977), багато з яких увійшли до скарбниці національної культури, та пастелі останніх років життя. Тут також представлені чисельні підготовчі малюнки, ескізи й етюди, а ще спогади із щоденника майстрині, що дає ключ до її творчої майстерні, допомагає простежити народження шедевру від задуму до його втілення на полотні. Гаяне Атаян каже: «Я надала авторські тексти моєї мами, які частково створюють цю експозицію. Для відвідувачів, тим більше молодих, сучасних, це буде ключ до того, що відчувала художниця тієї епохи».
А мисткиня про себе писала: «Зараз я прийшла до висновку, що у мистецтві головне – особистість художника, його безпосередня почуття, поезія його душі й уміння захопити цим глядача. Тут не може бути ніякого самоствердження, ніяких пошуків оригінальності, ніякого епатажу. Все це «від лукавого» (1997).
Учениця славетного живописця й педагога Федора Кричевського, Тетяна Яблонська формувалася як митець в умовах соціалістичного реалізму, проте їй вдалося актуалізувати традиції світового та вітчизняного мистецтва. Кожний період творчої біографії художниці відкриває новий етап її стилістичних пошуків та роздумів. І кожен раз Яблонська постає унікальним живописцем, який глибоко відчуває сенс життя та навколишній світ, зазначають мистецтвознавці.
Під час відкриття виставки, на яку в перший день прийшли сотні відвідувачів, відбулося погашення марки та конверта, присвячених Тетяні Яблонській.
Як повідомили у музеї, тут паралельно з виставкою, що триватиме до 23 квітня, у рамках освітньої програми відбудеться цикл лекцій, кінопокази, зустрічі з художниками, кураторські та авторські екскурсії. Їх мета – краще познайомити сучасників з творчістю відомої художниці, роботи якої не просто зачаровують, а й спонукають до роздумів, вчать бачити прекрасне у простих речах, як це чудово уміла Тетяна Яблонська.
Світлана ЧОРНА.
Фото Наталії ЯРЕМЕНКО.
