Комітет Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції схвалив законопроект «Про антикорупційні суди» (№ 6011), рекомендувавши парламенту його прийняти за основу в першому читанні.
Заступник голови комітету Віктор Чумак, завідувач секретаріату Юрій Сорочик та голова комітету Єгор Соболєв (зліва направо).
Створення антикорупційних судів є частиною судової реформи. Автори законопроекту № 6011 — група народних депутатів України з різних фракцій: заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд, голова антикорупційного комітету Верховної Ради Єгор Соболєв («Самопоміч»), Іван Крулько («Батьківщина»), Мустафа Найєм, Сергій Лещенко та Світлана Заліщук (всі троє — БПП).
Законопроектом пропонується створити Вищий антикорупційний суд як суд першої інстанції для розгляду справ, підслідних антикорупційним органам — Національному антикорупційному бюро та Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. Тобто отримання хабарів, декларування недостовірної інформації, незаконне збагачення, зловживання владою та службовим становищем, підкуп, нецільове використання бюджетних коштів, відмивання доходів тощо. Також має бути створена Антикорупційна палата у складі Касаційного кримінального суду Верховного Суду України (як апеляційна інстанція, яка переглядатиме ухвали антикорупційного суду) з повною адміністративною автономією. Тобто Голова Верховного Суду не впливатиме на суддів та працівників антикорупційного суду. Суди навіть мають бути розташовані в різних приміщеннях. Суддів антикорупційних судів обиратимуть через особливу конкурсну процедуру. Штат Вищого антикорупційного суду налічуватиме 50 суддів, Антикорупційна палата — 30 суддів. Антикорупційні судді отримуватимуть дуже високу зарплату, навіть вищу, ніж у Верховному Суді, — понад 300 тисяч гривень. На посаду антикорупційного судді, згідно із законопроектом, зможе претендувати громадянин України віком від 30 до 65 років, з вищою юридичною освітою, який володіє державною мовою та має стаж роботи на посаді судді, адвоката чи прокурора не менш як 10 років чи аналогічний стаж наукової роботи у сфері права.
Спочатку в парламенті очікували, що законопроект про антикорупційні суди подасть Президент України. Однак, не дочекавшись такого подання, політики вирішили діяти самотужки і зареєстрували депутатський законопроект. Політики та експерти не вельми оптимістичні у прогнозах щодо його проходження через сесійну залу, адже судова реформа передбачає, що внесення законопроектів про створення нових судів перебуває в компетенції глави держави.
«Антикорупційні суди є завершальним етапом антикорупційного процесу, — написав на своїй сторінці у Фейсбуці Єгор Соболєв. — Треба розуміти, як в умовах демократії отримати справедливість. Суд — останній бастіон клептократії. Суд — буде місцем, де корупціонери стоятимуть перед законом... Клептократію можна вбити тільки політичними методами».
Коментар
Оксана СИРОЇД, заступник Голови Верховної Ради України:
— Який головний виклик антикорупційних справ? Що фактично кінцевим бенефіціаром будь-якої антикорупційної справи є олігархи, великі комерсанти, які, на жаль, керують політичною системою в Україні. Не буде великої антикорупційної справи, яка б не зачепила інтереси одного з цих людей. І питання — чи маємо сьогодні серед суддів такого суддю, який би встояв перед спокусою грошей, перед тиском, перед страхом? Працюючи із судовою системою понад 13 років, зі свого досвіду знаю понад тисячу суддів. Але серед них знаю лише одного, який би зміг встояти. Наше завдання: якщо хочемо антикорупційні справи довести до кінця, то мусимо гарантувати такий процес, який дав би змогу відібрати таких людей, які зможуть встояти. Котрі повинні знати, що вони нікому не винні, пройшовши процедуру добору, і є достатньо захищеними. Це два завдання, які ставили перед собою розробники законопроекту. Однак, на жаль, на сьогодні не бачу в парламенті доброї волі для продовження антикорупційної політики.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
