Проблеми системи надання екстреної медичної допомоги розглянув під час круглого столу Комітет з питань охорони здоров’я. Учасники заходу наголошували, що в Україні створено належну законодавчу базу, яка регулює надання невідкладної медичної допомоги. Однак уся біда в тому, що закони не виконуються через брак коштів.

 

Голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець та її заступник Ірина Сисоєнко.

Головне завдання екстреної медичної допомоги — зберегти якомога більше життів — наголосила голова комітету Ольга Богомолець. За її словами, слово «реформа» медичної галузі має означати те, в який спосіб держава може опікуватися своїми громадянами, дати їм упевненість, що коли виник інфаркт, бригада «швидкої» доїде вчасно, а в тій машині будуть необхідні медикаменти. «Бо якщо держава не може гарантувати людям безпеку, це означає, що ми будуємо якусь не ту державу і незрозуміло, для чого сплачуємо податки, — сказала О. Богомолець. — Сьогодні в системі охорони здоров’я катастрофічно не вистачає грошей, і в межах того фінансування, яке виділяється, не можна провести якісну реформу. Але щоб система охорони здоров’я розвивалась, має розвиватися вся держава, повинна бути змінена економічна політика, щоб наповнювався бюджет. А в межах тих коштів, які у нас є в системі охорони здоров’я, маємо максимально ефективно їх розподілити».


Заступник голови комітету Ірина Сисоєнко підкреслила, що розвиток служби екстреної медичної допомоги (ЕМД) має бути пріоритетом державної політики та МОЗ. Водночас, за її словами, в Держбюджеті на 2017 рік не передбачена окрема державна програма на розвиток служби екстреної медичної допомоги. Під час голосування Держбюджету-2017 в першому читанні не пройшла поправка щодо фінансування такої державної програми та створення єдиних диспетчерських служб екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у всіх областях України. Забракло лише шість голосів. «Нових законів не потрібно, але треба закласти кошти на виконання вже чинних законів», — зауважила депутат.


Медиків дуже обурює та принижує й те, що після зростання мінімальної зарплати виникла «зрівнялівка» — лікар невідкладних станів отримує майже таку саму зарплату, як санітарка чи сторож. А посадовий оклад лікаря вищої категорії залишився на рівні 1800 гривень. Навіть учителі нині отримують зарплату значно вищу, ніж лікарі в державних клініках. Багато лікарів сьогодні звільняються з роботи. Навіть у Києві на дверях районної поліклініки безліч оголошень «Запрошується на роботу лікар». Про регіони годі й казати. Приміром, у Київській області фонд заробітної плати на 2017 рік для працівників ЕМД становить 131 мільйон гривень за потреби 275 мільйонів гривень.


Ще одне дискусійне питання — створення госпітальних округів. Критеріїв їх затвердження ще немає, як і вимог для лікарень інтенсивного лікування першого та другого рівнів. Важливими також є питання захисту прав медичних працівників екстреної медичної допомоги, котрим доводиться приїздити до пацієнтів із психічними розладами чи після скоєння злочинів. Активно обговорюється і запровадження парамедицини — надання медичної допомоги в екстремальних ситуаціях та підготовка парамедиків у медичних вишах.


Народний депутат України Оксана Корчинська, котра два з половиною роки також є координатором евакуації поранених із зони АТО, переконана, що запровадження спеціальності «парамедик» та «паратехнік» є дуже важливим. Це передбачено і у Військовій доктрині, затвердженій Президентом, та в Оборонному бюлетені, схваленому Кабміном. «Ми нині разом із МОЗ формуємо єдиний план з евакуації мирного та військового населення в разі війни, адже ми — воююча країна, — повідомила О. Корчинська. — Ми хочемо миру, але ми повинні бути готові до війни, і це стосується передусім екстреної ланки медицини».


Заступник міністра охорони здоров’я Тетяна Тимошенко навела такі дані: на сьогодні в Україні працює 2945 бригад екстреної медичної допомоги, із них лікарських — 997, фельдшерських — 1812 і 136 — спеціалізованих. Кількість лікарських бригад істотно скорочується. 16,5 відсотка працівників на «швидкій» — пенсіонери. У сфері екстреної меддопомоги працює 3118 автомобілів, але 723 «швидкі» експлуатуються вже понад 10 років і не відповідають вимогам та стандартам. Фактично 60—70 відсотків медичної техніки та спеціалізованого санітарного транспорту застаріло і потребує заміни.


В умовах децентралізації та створення госпітальних округів реформа первинної ланки медичної допомоги та системи фінансування охорони здоров’я має відбуватися комплексно з іншими напрямами реформування системи охорони здоров’я, наголошували учасники круглого столу, за результатами якого ухвалена відповідна резолюція із рекомендаціями.

ТЕНДЕНЦІЇ

Україна посідає перше місце за смертністю серед європейських країн. 70 відсотків людських життів втрачається через невчасний приїзд «швидкої».

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.