Про Малу Виску місцеві засоби масової інформації розповідають багато. Зокрема, про те, що минулого літа тут організували величезний авіаційний фестиваль, на який з’їхалося понад п’ять тисяч глядачів з усієї України. Завдяки співпраці з Льотною академією Державного авіаційного інституту, що в Кропивницькому, Малу Виску відвідали дуже почесні гості — серед них військовий аташе Посольства Королівства Норвегії в Україні Ханс Петер Мідттун.

Чим же так знамените це містечко? Про це розповів міський голова Маловисківської об’єднаної громади Юрій Гульдас.

 

Юрій Гульдас: «З початком процесу децентралізації ми отримали колосальний шанс змінити життя».

Фото автора.

Змінюємо історію!


Юрій Гульдас понад 20 років займався фермерством. У місцеве самоврядування прийшов від землі, з сільського господарства. Саме земля привчила його багато працювати, не боятися випробувань, бути попереду, шукати нові можливості та ідеї.


«Сьогодні ми змінюємо історію нашої держави. Наша громада заявила, що радянської системи управління більше не буде. Ми — за систему управління разом із громадою на місцях. Тому перші на Кіровоградщині створили територіальну громаду.

Нам залишили в спадок зруйновану економіку, погані дороги, занедбані школи та позашкільну освіту. Одне слово,  спустилися в дуже глибоку яму. Але водночас з початком процесу децентралізації отримали колосальний шанс змінити життя», — захоплено стверджує Юрій Гульдас.


З 1 січня 2016 року громада почала отримувати кошти напряму з Держбюджету. Бюджет Малої Виски збільшився вчетверо, додатково з Державного бюджету маловищани отримали майже п’ять млн. грн. на розвиток інфраструктури, а ще 3,8 млн. грн. з Державного фонду регіонального розвитку на водопостачання в селі Костянтинівка, що входить до об’єднаної громади. Тут ремонтують школи і дитячі садочки, позашкільні заклади. У селах Олександрівці та Первомайському встановили зовнішнє освітлення, використовуючи сонячні батареї.


Але Юрій Гульдас та його команда мріють про великих інвесторів, таких як, наприклад, «Нібулон», який уже навіть прощупував тут грунт, але...


«Їх зацікавила інфраструктура, залізниця, аеродром, та коли представники інвестора побачили, що в районі постійно змінюється керівництво, передумали. Їм потрібна стабільність. Сьогодні вже можемо говорити про перспективу стабільності, бо керівника об’єднаної територіальної громади обрано на п’ять років. Ще одна запорука стабільності — Стратегія розвитку території на 10—15 років. Ми над цим працюємо спільно з громадою та нашими польськими партнерами. Громада затвердить наш план і він буде для нас, як «Отче наш», — упевнений міський голова.


Коріння авіації — у Малій Висці?!


У Маловисківській громаді вирішили використати потенціал найродючіших чорноземів. Окрім того, планують розвивати власну справу, не виходячи з двору, наприклад — ягідництво, вирощування лікарських трав, переробку сільгосппродукції. Це буде частиною Стратегічного плану. Проте поряд із аграрним сектором тут вирішили зробити ставку на туристичний потенціал, хочуть розвивати зелений туризм. І перші кроки вже зроблено.


«У нас є що показати. Хочемо популяризувати малу авіацію. І це буде одним із напрямків туризму, який має для України величезне значення. У нас є всі архівні матеріали, які підтверджують, що коріння авіації — у Малій Висці. Ви чули про родину Кудашевих? Ви знаєте, що перший літак, який злетів в Україні — «Кудашев-1». Ми робимо макет цього літака, виділили кошти, щоб відтворити його модель в оригіналі», — хвалиться Юрій Гульдас.


Туристичною ідеєю міський голова зумів запалити всю свою команду.


«У цій галузі ми ще не працювали, нам хотілося вийти на новий рівень, провести в місті щось незвичайне, пов’язане саме з нашою територією, людьми, які були причетні до авіації та космосу. Адже ми повинні знати своїх героїв: і Кудашева, і Кондратюка, і Сухомлина», — долучається до розмови секретар міської ради Леся Постолюк.


У Малій Висці зберігся маєток Кудашевих. У майбутньому планують зробити його центром місцевого туризму. Саме в родині Кудашевих, власників маловисківських земель у ХVІІІ столітті, народився майбутній піонер вітчизняного літакобудування, автор першого в Російській імперії діючого літака Олександр Кудашев (1872—1917). Згаданий «Кудашев-1» здійснив свій політ на Сирецькому іподромі в присутності преси та членів Київського товариства повітроплавання 1910 року.


Поряд із будинком — гарний парк, деревам в якому понад 100 років. Саме тут, на подвір’ї колишнього маєтку Кудашевих, міський голова хоче викопати погріб і показувати туристам, як готував себе до польоту на Місяць ще один новатор, мрійник, піонер космонавтики Олександр Шаргей (1897—1942), більш відомий як Юрій Кондратюк. Він народився на Полтавщині, але доля занесла його в Малу Виску працювати на цукровому заводі. 


«Земляки розповідали мені, що Олександр був незвичайною людиною. Кажуть, він роздягався догола, залазив у погріб і так загартовував себе, готував до польотів у космос. Уявіть собі, за його роботами НАСА розробила стратегію міжпланетного польоту. Я знайшов хату, в якій жив Олександр Шаргей, але той знаменитий погріб давно засипали. Спочатку думав викупити хатинку поряд, та пізніше зрозумів, що все треба зібрати в одному місці. Тому й виникла ідея облаштувати погріб на території маєтку Кудашевих», — ділиться планами Юрій Гульдас.


У цьому музеї знайдуть своє місце експонати, присвячені ще одному герою — льотчику-випробувачу, полковнику авіації, двічі Герою Радянського Союзу Івану Сухомлину (1911—1993), який народився в Малій Висці. 


Започаткований авіафестиваль планують проводити в Малій Висці щороку. Тут зрозуміли — туризм, пов’язаний з авіацією та космонавтикою, це їхня фішка. І якщо першого разу потрібно було просити людей приїхати сюди, то наступного, сподіваються, глядачі самі не пропустять можливості побувати в Малій Висці та поринути в світ авіації.


«Розвивати територію зможуть люди, які живуть тут і планують жити в майбутньому. Ми шукаємо зв’язки нашої території з історією всієї України і з історіями наших родин. Ось у цьому пріоритет Маловисківської громади», — переконана Леся Постолюк.

ДО РЕЧІ

Об’єднані територіальні громади переймаються не лише отриманням додаткових коштів з державного бюджету, а шукають свої шляхи розвитку, свої родзинки, які допоможуть залучити інвестиції, прославити рідний край.