Перший заступник Голови Верховної Ради України взяла участь у дискусії високого рівня «Ситуація в галузі прав людини в Криму», що відбувалася в рамках 34-ї сесії Ради ООН у місті Женева, Швейцарська Конфедерація. Дискусія на рівні міністрів закордонних справ була ініційована міністрами України, Литви, Латвії, присвячувалась окупації Криму. Захід мав на меті привернути увагу до проблеми окупації півострова, а також необхідності рішучих кроків міжнародної спільноти в питанні примусу Росії виконувати резолюцію Генеральної Асамблеї ООН 71/205 «Становище у галузі прав людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Україна)». У дискусії високого рівня також взяли участь представники Польщі, Франції, Великої Британії, Туреччини, Австралії, Естонії та інших країн.
У своєму виступі Перший заступник Голови Верховної Ради підкреслила, що агресія на Донбасі стала можливою лише тому, що світ дозволив Російській Федерації вкрасти Крим і дуже м’яко висловив занепокоєння щодо окупації. «Тому принципово, щоб питання деокупації Криму залишалося в активному порядку денному, це сприятиме і деокупації Донбасу», — написала Ірина Геращенко на своїй сторінці у Фейсбуці.
Вона нагадала також, що серед 17 політв’язнів Кремля — 10 з Криму, 27 українських громадян-політв’язнів (в основному кримські татари) залишаються в тюрмах Криму, вони зовсім безправні, бо до них немає допуску українських консулів, міжнародних моніторингових і гуманітарних місій. 70 малолітніх дітей політв’язнів і зниклих безвісти в Криму залишаються без батьківської опіки, серед них діти Олега Сенцова, інших.
Політик закликала тиснути на Російську Федерацію з вимогою звільнення всіх заручників і політв’язнів, і в Росії, і в Криму, і на окупованих територіях. А також посилювати санкції проти РФ до повного звільнення заручників та деокупації. «Україна виступає за відновлення територіальної цілісності та суверенітету, жодних інших планів не існує», — наголосила вона і звернула увагу, що Росія намагається легалізувати крадіжку Криму через міжнародні організації, зокрема, в звіті БДІПЛ/ОБСЄ.
«Крим — повністю закрита територія, туди не допускають жодну визнану моніторингову місію, щоб звіти цих місій не лягли в основу рапортів і не стали свідченнями в судах. Тому світ має вимагати від Російської Федерації негайного допуску до Криму моніторингових місій ООН із запобігання тортур, місії РЄ, МКЧХ, інших», — написала І. Геращенко.
Насамкінець вона торкнулася «планів» врегулювання ситуації на Донбасі через здачу Криму, що останнім часом з’явилися в світових медіа. «Примітно, що подібні «плани» ніхто не наважився озвучити всередині України, бо там це сприйматиметься як зрада. Такі «плани» запускаються як перевірка громадської думки Заходу. Але не існує жодних інших планів, як деокупація Криму і Донбасу, як відновлення територіальної цілісності України», — наголосила вона.
Крім того, за словами Ірини Геращенко, міністр закордонних справ Павло Клімкін у своєму виступі наголосив, що окупація Криму — це грубе порушення Будапештського меморандуму. «Окуповані території Криму і Донбасу — це території суцільної дискримінації, де відбуваються системні порушення прав людини», — зауважив він. Міністр також закликав світ тиснути на Російську Федерацію в питанні звільнення політв’язнів і тримати санкції до повної деокупації Криму.
У свою чергу міністр закордонних справ Латвії Едгар Ринкевич нагадав, що 75 років тому кримські татари вже зазнали утисків і були депортовані. Нині історія репресій повторюється. Російська Федерація заборонила всі медіа і сайти, які дають іншу точку зору. Ці дії й тиск потрібно розслідувати міжнародній спільноті, вважає він. За словами міністра, країни Балтії були окуповані 50 років СРСР, але Захід ніколи не визнавав цієї окупації і це допомогло їм вибороти незалежність. Тому важливо посилити тиск на Росію.
Водночас Генсек Ради Європи Турбйорн Янгланд наголосив, що анексія Криму незаконна, і 2,5 мільйона його жителів мають права, які їм гарантує європейська Конвенція з прав людини, і тому жителі півострова можуть звертатися до Європейського суду з прав людини. Він визнав, що Крим залишається повністю закритим для міжнародних моніторингових місій. Але водночас зауважив, що саме комісар РЄ з прав людини і визнані моніторингові місії є тими структурами, чия інформація і моніторинг можуть бути використані в судах.
Кейт Гілмор, заступник Верховного комісара ООН з прав людини підкреслила, що РФ відмовила в доступі моніторингових місій ООН на окуповану територію. Вона поінформувала також про дискримінацію окупаційною владою тих українських громадян, які відмовилися брати російське громадянство. Їх дискримінують у питанні працевлаштування, освіти. Наголосила на неприпустимості тиску на журналістів і адвокатів, які захищають кримських татар і українців.
Народний депутат, глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров висловив думку, що м’яка реакція світу на окупацію Криму -це фактична згода на знищення кримськотатарського народу. Він запропонував створити окремий міжнародний майданчик для дискусії й вирішення шляхів деокупації Криму.
На думку ж Еміне Джапарової, заступника міністра інформаційної політики України, окрім порушення прав людини, в Криму відпрацьовуються найганебніші методи гібридної війни. Російська пропаганда, за її словами, малює винятково негативний образ України, формуючи негативну суспільну думку. Вона закликала світ більш активно допомагати родинам політв’язнів, а також акцентувала увагу на неможливості нормальної роботи правозахисних і громадських організацій в Криму.
Дослівно
Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина ГЕРАЩЕНКО:
«Одна кримськотатарська пісня починається словами «Коли ми повернемося». Ці рядки цитували кримськотатарські діти у Верховній Раді, на третю річницю захоплення Криму, нині її згадував міністр закордонних справ Павло Клімкін. Багато років тому кримських татар депортували з рідної землі й десятиріччя вони чекали, коли повернуться. Сьогодні трагедія повторюється. Слова «коли ми повернемося» актуальні для України, для кримських татар. Ми повернемося в Крим. За це треба боротися на всіх міжнародних майданчиках».
Вл. інф.
