17 лютого відбулася прес-конференція, на якій громадськості було презентовано національний рух Всеукраїнського форуму «Батьки за раннє втручання в Україні».
Принцип, на якому ґрунтується робота системи раннього втручання (РВ), передбачає максимальне наближення умов сім’ї, яка виховує дитину з особливими потребами, до способу життя більшості звичайних: діти живуть зі своїми рідними, відвідують дитячий садок і школу, поступово стають незалежнішими, але при цьому отримують необхідну спеціальну допомогу й реабілітацію. А батьки тим часом можуть повноцінно працювати, відпочивати, не боячись думки про майбутнє своєї дитини.
Програми РВ для дітей перших років життя вперше було розроблено в США ще кілька десятиліть тому і давно активно застосовуються і за океаном, і в країнах Західної Європи. Їх мета — якомога раніше виявити проблеми в розвитку дитини й надати відповідну допомогу не тільки їй, а також її сім’ї.
У нашій країні послуга раннього втручання хоча й з’явилася ще наприкінці 1990-х років у декількох великих містах, але поки що не набула системного характеру на території всієї держави. І лише торік у грудні Президент України підписав відповідний указ, а Кабінет Міністрів затвердив розпорядження, які фактично дали офіційний старт розвитку РВ у нашій країні.
До впровадження цієї моделі дітьми раннього віку з різними особливостями розвитку займалися тільки медичні заклади. Послуга раннього втручання — це комплексна психологічна, соціальна, медична та освітня допомога.
Найбільше мотивовані у створенні такої послуги батьки особливих дітей. Тому тати й мами з усієї України вирішили об’єднати свої зусилля в лобіюванні перед державою системи РВ у нашій країні. Однак, за словами координатора програми «Батьки за раннє втручання в Україні» Альони Скрипко, учасники руху не перебувають в опозиції до влади, а, навпаки, є прихильниками її дій, її помічниками і компетентними порадниками, бо вкрай зацікавлені у становленні РВ у країні.
І крім таких важливих аспектів, як гуманістичні, у РВ є й досить прагматичні. За даними дослідження ЮНІСЕФ, на кожен витрачений долар у раннє втручання економічний ефект становитиме 17 доларів. Інвестиції в раннє втручання у багато разів менші, ніж витрати на утримання дітей у дитячих будинках та інтернатах. Значно знижується ризик розвитку тяжких патологій у дітей, а в масштабах суспільства — зменшується кількість людей з інвалідністю.
