Як нова мінімалка піднімає комунальні тарифи
Ще до того, як працівникам комунальних структур мали виплатити першу січневу зарплату, бухгалтери забили на сполох. Переважна більшість зайнятих у цій сфері отримувала значно менше, ніж 3200 гривень. Навіть керівники деяких підприємств мали нижчі доходи. Відповідно була сформована і вся тарифна сітка. Тож виходить, що тепер усе потрібно зламати і перерахувати. Так зобов’язує закон. В іншому разі — штрафи, які в буквальному розумінні розорять комунальників. Але де знайти гроші, необхідні для підвищення окладів?
Вибір на місцях виявився невеликий: треба лізти в гаманці власників квартир. Тобто знову піднімати тарифи. Та скільки розтягуватиметься ця пружина витривалості і терпіння?
У Старокостянтинові, що в Хмельницькій області, міська влада про всі ці проблеми подумала завчасно, і ще наприкінці грудня виконком міськради ухвалив рішення про збільшення плати за послуги ЖЕКу майже вдвічі. З початку лютого мешканці райцентру платитимуть уже не 1,75 гривні за квадратний метр, а 3,89.
Така новина тільки посилює соціальне напруження в місті. Але й без нього не обійтись. Бо інакше місцевий ЖЕК просто не виживе. Там називають прості і зрозумілі цифри. У колективі працюють 140 осіб, 90 з них мають зарплату меншу від мінімальної. Скажімо, прибиральниця, яка підтримує чистоту в під’їздах багатоповерхівок і біля них, отримувала до нового року 1791 гривню. Тепер її платня має піднятися майже вдвічі. І таких сімдесят працівників.
Але не меншими є проблеми з іншими окладами. Ще донедавна бухгалтери із зарплатою у 2,8 тисячі гривень були у значно вигіднішому становищі, бо мали майже у півтора разу більше від колишньої мінімалки. А тепер вони і до нижньої планки не дотягують, тому так само чекають на зміни в окладах.
За всіх цих людей можна тільки порадіти — нарешті їх життя стане трошки багатшим. Але з яких ресурсів забезпечити це багатство? Як пояснюють на підприємстві, заробітна плата становить 65 відсотків від загальних витрат. Це багато. І єдиним джерелом доходів, яке формує фонд заробітної плати, були і залишаються надходження від споживачів. Тож виходить, що добробут одних має зрости за рахунок видатків інших?
До того ж віднедавна уряд зобов’язав ЖЕКи надавати ще й такі додаткові послуги, як утримання та обслуговування внутрішньобудинкових мереж тепло- і водопостачання та водовідведення. А це означає збільшення штату сантехніків, диспетчерського персоналу, виробничих майстрів — загалом набереться не менш як три десятків нових вакансій. А з ними — і нових зарплатних витрат...
Директорська зарплата вже менша за мінімальну
Зі схожою ситуацією зіткнулись практично в усіх населених пунктах області. До того ж не тільки ЖЕКи, а й інші структури. Директор комунального підприємства, що постачає тепло в помешкання одного з райцентрів, у приватній розмові оповідає про свої проблеми. Ще донедавна прибиральниця отримувала там півтори тисячі гривень, а заробіток кочегара становив 2,9 тисячі гривень. Така градація була зрозуміла. А керівник, відповідно до тарифної сітки, міг отримувати зарплату з максимальним коефіцієнтом 2 відносно до зарплати кочегара. Але тривалий час цей коефіцієнт навіть не застосовували, а керівник і робітник мали практично однакові доходи. І все через те, щоб не збільшувати витрати підприємства і не нарощувати тарифи. Бо компенсувати їх просто немає з чого. І ось тепер в один момент платня прибиральниці перескочила через усі сітки і тарифи. Що далі?
Якщо у попередньому випадку рішення про збільшення жеківського тарифу могла ухвалити місцева влада, то з розцінками на опалення не все так просто — їх має розглянути і затвердити НКРЕКП. А оскільки неважко спрогнозувати, що з таким проханням звернеться не десяток і навіть не сотня населених пунктів країни, то можна уявити масштабність цього процесу. А головне — строки виконання.
Гостроти ситуації додає й те, що збільшена зарплата має виплачуватись уже за січень. Як уміститись у цей часовий коридор, на місцях не знають.
Навіть у Старокостянтинові, де, здавалося б, передбачливо шукали відповідь заздалегідь, все-таки не обійшлося без порушення законодавства, яке передбачає двотижневий термін обговорення збільшення тарифів у громаді. Та все одно свідомо спочатку вирішили підняти ціни, а потім уже розбиратись із допущеним порушенням. Бо так втрати будуть менші.
Бюджети таких навантажень не витримають
— Збільшення згаданих витрат ЖЕКом передбачає щонайменше додаткових 500 тисяч гривень на місяць. За рік це шість мільйонів гривень, — підрахував міський голова Старокостянтинова Микола Мельничук. — Якби міський бюджет мав такі можливості, він би дав дотацію комунальному підприємству. Але про це навіть не йдеться, бо вона «з’їсть» решту інших пільг і виплат, ухвалених на місцевому рівні.
З такою арифметикою уже зіткнулися бюджети невеликих міст і райцентрів. І переважно там бачать єдиний вихід: компенсувати додаткові витрати можна лише за рахунок споживача, котрий платитиме більше. Фактично це означає, що саме він розрахується за нову зарплату слюсаря та двірника.
Владі на місцях говорити про це не з руки, бо це означає автоматичну критику урядових рішень. Тому майже в один голос її представники переконують, що для населення такий перерозподіл фінансів із родинного гаманця в кишеню працівника комунальної служби не відіграє особливої ролі. Бо все має компенсувати субсидія.
І в цьому є частка правди. Та лише частка. Бо насамперед далеко не всі отримують субсидію. І ті, хто чесно платить за усіма тарифами, змушений буде платити ще більше. До того ж і сама система субсидій, з точки зору класичної економіки, має дедалі сумнівніший вигляд. Якщо справи так підуть і далі, не виключено варіант, що вся країна сяде на субсидійну голку. Це — нонсенс.
Щоправда, є ще один вихід із ситуації. Щоб платити менше, споживачі можуть просто... відмовитися від комунальних послуг. Скажімо, самостійно підмітати двори, мити під’їзди, латати дахи... А якщо це не хочеться робити — просто махнути рукою.
До речі, мешканці багатоповерхівки мають право обирати перелік тих послуг, що їх надає ЖЕК. Проте вони підібрані так, що відмовитися навряд чи захочеться. Бо в такому разі будинок дійде до повного руйнування.
Але далеко не всі служби дозволяють такі «вільності». Приміром, хоча теоретично і можна відключити теплопостачання для окремо взятої квартири, але практично це майже нездійсненно. Та й хто згодиться перекрити каналізацію чи газ у своєму помешканні? Виходить, хоч який вихід обирай у цьому лабіринті, а нова мінімалка призводить до одного — нового стрибка тарифів.
Грошей ще немає, а штрафи є
Надходження від їх запровадження можна очікувати через місяць-другий. А от штрафи за недотримання законодавства почали вже діяти. Управління Держпраці в області вже повідомило, що його інспектори провели позапланову перевірку у фізичної особи —підприємця і виявили, що торік упродовж трьох місяців він використовував працю чотирьох найманих працівників без оформлення трудових відносин. Тобто він не зміг показати табель обліку робочого часу і відомості про нарахування і виплату зарплати. А оскільки за кожного неоформленого працівника передбачено штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної зарплати, підприємцю доведеться сплатити понад 193 тисячі гривень.
У цьому разі йдеться не про комунальну службу. Але це перша ластівка, яка має продемонструвати і рішучість контролюючих органів, і серйозні вимоги до працедавців. Поки що саме останні відчувають себе загнаними у глухий кут. Головне, щоб до них не приєднались і всі ті, хто так чи інакше змушений користуватися їхніми послугами і товарами.
Хмельницький.
