Для повернення додому червонокнижних біженців потрібне втручання міжнародних організацій. Ще восени 2015 року з Павлопільського водосховища на Донеччині до Дніпровського виробничо-експериментального осетрового рибоводного заводу під Херсоном подалі від обстрілів евакуювали племінне стадо осетрів та білуг ("Голос України" про це писав). Тут вони перебувають і тепер, причому почуваються непогано. Але річний термін договору про тимчасове утримання рідкісних риб три місяці тому сплив. І надалі підприємство надавати їм прихисток не може.
"Для "гостей" з Донеччини надали два штучні ставки площею по два гектари кожен. Але сьогодні завод збільшив своє поголів'я стерляді, і водойми потрібні для утримання 120 плідників, від яких ми плануємо отримати додатково двісті тисяч особин "царської риби" для випуску в дику природу. Тож зацікавлені у поверненні осетрів або на місце попереднього перебування, або деінде", -- каже директор Дніпровського осетрового заводу Віталій Плугатарьов.
Рибоводна дільниця у Волноваському районі Донеччини прийняти осетрів та білуг може. Тут для них і ставки, і насосна станція для підкачування свіжої води, і сучасний інкубаційний цех. Але біда в тому, що об'єкт у "сірій зоні" -- туди летять міни та снаряди, сновигають розвідувально-диверсійні групи до зубів озброєних російських найманців. У таких умовах осетрів утримувати важко, і ще важче вирощувати молодь для подальшого випуску в Азовське море. Тож підприємство "Донфільтр", яке опікується дільницею, не бачить іншого виходу, окрім як звернутися до ОБСЄ з проханням -- розмістити тут одну з "зон тиші". Адже вона дуже потрібна не тільки рідкісній рибі, а й людям.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ.
Херсонська область.
.jpg)
