Для повернення додому червонокнижних «біженців» потрібне втручання міжнародних організацій. Ще восени 2015 року з Павлопільського водосховища на Донеччині до Дніпровського виробничо-експериментального осетрового риборозвідного заводу під Херсоном подалі від обстрілів евакуювали племінне стадо осетрів та білуг («Голос України» про це писав). Але річний термін договору про тимчасове утримання рідкісних риб уже три місяці як сплив. І надалі підприємство надавати їм прихисток не може.

— Для «гостей» з Донеччини надали два штучні ставки площею по два гектари кожен. Але нині завод збільшив своє поголів’я стерляді, і водойми потрібні для утримання 120 плідників, від яких ми плануємо отримати додатково двісті тисяч особин «царської риби» для випуску у дику природу. Тож зацікавлені у поверненні осетрів або на місце попереднього перебування, або деінде, — каже директор Дніпровського осетрового заводу Віталій Плугатарьов.

Риборозвідна дільниця у Волноваському районі Донеччини прийняти осетрів та білуг може, але об’єкт перебуває у «сірій зоні» — туди летять міни та снаряди. Тож підприємство «Донфільтр», яке опікується дільницею, не бачить іншого виходу, окрім як звернутися до ОБСЄ з проханням створити тут одну із «зон тиші».

Сергій ЯНОВСЬКИЙ.

Херсонська область.