Україна є важливою складовою в європейській енергетичній архітектурі. Географічне становище, потужна газотранспортна мережа, 12 газових сховищ, значні запаси традиційного та сланцевого газу, які є потенційно доступними як для державних, так і для незалежних видобувних компаній, роблять нашу державу унікальною на енергетичній карті Європи.
Про це заявила представник Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Наталія Кацер-Бучковська під час українського заходу в Х’юстоні, присвяченого енергетичній безпеці та газовому ринку, який відбувся паралельно з міжнародною енергетичною конференцією ІHS CERAWeek 2017.
У своїй доповіді депутат розповіла про роль України в забезпеченні регіональної енергетичної безпеки та про значний інвестиційний потенціал газового сектору країни. Зокрема, вона відзначила, що Україна володіє однією з найбільших газотранспортних систем в Європі із прохідною потужністю на вході 290 млрд. куб. м за рік, а на виході — 178,5 млрд. куб. м.
«Через українську ГТС проходить транзит газу до 15 країн. Україна продовжує бути надійним транзитером, незважаючи на всі намагання російської сторони його підірвати», — цитує слова політика прес-служба «Народного фронту».
За словами парламентарія, загальна місткість 12 підземних газосховищ становить майже 31 млрд. куб. м. «Ураховуючи значний транзитний потенціал, газосховища, необхідну технічну інфраструктуру, Україна може стати потенційним газовим хабом. Але для посилення власних позицій у цьому питанні нам необхідно все-таки здійснити повну лібералізацію ринку газу, провести додаткову модернізацію наявних технічних активів та побудувати низку важливих інтерконекторів. Усе це потребує додаткових інвестицій, які не лише стануть фінансово привабливими, а й посилять регіональну енергетичну безпеку», — заявила вона.
Водночас Наталія Кацер-Бучковська наголосила, що Україна зацікавлена у створенні LNG ринку (від англ. Lіquefіed Natural Gas — скраплений природний газ), оскільки це стане додатковим джерелом диверсифікації енергоресурсів. Зокрема, вона відзначила, що «ціни на газ у трубі» та LNG достатньо конкурентні». За її словами, LNG впливатиме на ціну традиційного газу.
Представник «Народного фронту» у своїй доповіді звернула увагу і на низку наявних ризиків для енергетичної безпеки як України, так і регіону загалом. Зокрема, серед зовнішніх ризиків вона відзначила будівництво газопроводу «Північний потік-2», що не тільки порушує юридичні аспекти Третього енергетичного пакета, а й суперечить ключовим принципам політики енергетичної безпеки — диверсифікації постачальників.
«Російська сторона на конференції ІHS CERAWeek 2017 аргументувала необхідність будівництва газогону «Північний потік-2» в обхід України тим, що цей проект зменшить викиди CO2, підвищить конкуренцію на регіональному ринку, створить додаткові робочі місця. Однак, на мою думку, проект суперечить Третьому енергопакету, він насправді зменшить конкуренцію. Крім того, з цього проекту вийшли п’ять енергетичних велетнів через надмірну політизацію», — резюмувала Наталія Кацер-Бучковська.
ФАКТ
У 2016 році транзит природного газу для європейських споживачів через українську газотранспортну систему зріс та становив 82,2 млрд. куб. м, що на 23 відсотки більше порівняно з 67,1 млрд. куб. м у 2015 році.
ДОВІДКОВО
Газовий хаб — це комплекс споруд, де труби з декількох газопроводів сходяться разом для подальшого транспортування або, навпаки, одна труба разходиться за декількома напрямками.
