100-РІЧЧЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

 

У селищі-райцентрі Диканька, що на Полтавщині, відзначили 100-річчя Дуба Свободи (на знімку). Урочистості з цієї нагоди за участю представників місцевої влади та громадськості відбулися біля знакового дерева, що росте в центрі селища, біля входу в парк імені Миколи Гоголя.

 

Попри те, що для своєї породи Дуб має фактично "дитячий" вік, його історичне коріння навдивовижу міцне та розлоге. Тамтешні патріоти посадили його 9 березня 1917 року, тобто в день народження Тараса Шевченка. Саме тоді потужно накочувалися хвилі Української революції, починався черговий етап національно-визвольних змагань. Тож прагнення до волі було настільки сильним, що посаджений на іменини її провісника-Кобзаря тендітний паросток назвали Дубом Свободи. А оскільки поезію та ім'я Тараса Шевченка не наважилися заборонити навіть затяті вороги України, дерево збереглося до нашого часу.

 

Інша доля спіткала його зеленого "брата". За свідченнями місцевих і полтавських дослідників минувшини, того дня 100 років тому після вшанування пам'яті великого Тараса в іншому місці Диканьки поборники нашої Незалежності посадили ще один паросток, який назвали Дубом Мазепи. Ініціаторами тієї акції були козаки та представники деяких демократичних партій.

 

Останні, зрозуміло, невдовзі стали, м'яко кажучи, "неугодними" для нової більшовицької влади. Не кажучи вже про видатного українського гетьмана... Тож уже через два роки більшовики по-варварськи знищили Дуб Мазепи, а 1938 року засудили та розстріляли майже два десятки тамтешніх "контрреволюціонерів", зокрема й тих, які його саджали.

 

Рівно через століття продовжувачі їхньої справи вирішили відновити історичну справедливість. Наступного дня після офіційного відзначення ювілею Дуба Свободи вони зібралися поблизу того місця, де було посаджено Дуб Мазепи. На урочистості з Кропивницького запросили 77-річного Віктора Маяра -- внука ініціатора акції столітньої давнини та його сина. Їм довірили посадити новий Дуб Мазепи.

 

Після того архієпископ Полтавський і Кременчуцький УПЦ Київського патріархату Федір відправив заупокійну літію за Івана Мазепу та борців за волю України. Козацькі пісні виконав знаний полтавський кобзар Іван Новобранець. А народний артист України, уродженець цих місць Василь Голуб постав перед присутніми в образі видатного гетьмана. Зрештою, організатори урочистостей висловили сподівання на те, що коріння нашої пам'яті вже ніколи не викорчують і не перерубають ніякі зайди.

 

Василь НЕЇЖМАК.

Фото з архіву автора.

 

Полтавська область.

 

Голос України