Парламентська хроніка
Ранкове засідання 16 березня
На початку пленарного засідання Голова Верховної Ради Андрій Парубій висловив своє ставлення до інциденту за участю народного депутата України Володимира Парасюка з правоохоронцями на блокпості в Слов’янську, назвавши поведінку депутата неприйнятною. «В українській державі відбулися події, які можуть призвести до розхитування української держави всередині, — заявив А. Парубій. — І це тоді, коли Україна веде воєнні дії проти російського агресора. Багато випадків, які бачимо, — це руйнування інститутів влади у країні, в якій триває війна».
У Верховній Раді відбудеться урочисте засідання, присвячене 100-річчю Української революції. «Власне, руйнування інститутів влади, взаємопоборювання українських тогочасних політиків призвели до втрати української державності, — сказав глава парламенту. — А потім призвели до голодомору та масових репресій. У час війни, як ніколи, має бути єдність і розуміння тих викликів, які стоять перед нами. Тому вважаю неприйнятним, коли люди, які мають мандат народного депутата, здійснюють напад на працівників українських правоохоронних органів, на українську поліцію, користуючись недоторканністю. Ми разом тут створювали нову поліцію і гордилися цим, і коли правоохоронці стоять на блокпостах і виконують свій обов’язок, ніхто не має права здійснювати на них напад».
Костянтин Яриніч, Олексій Кириченко.
Вікторія Сюмар, Ольга Червакова.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Голова Верховної Ради також розповів, що провів багато часу в зоні АТО і як народний депутат, і як свого часу Секретар РНБО, але завжди на блокпостах давав змогу правоохоронним органам перевіряти його автомобіль і гордився тим, що для наших правоохоронців закон один для всіх. «Тому вважаю неприйнятним той факт, що народний депутат України, користуючись мандатом, може здійснювати напад на поліцейських, може їх ображати, забирати у них табельну зброю, — сказав Андрій Парубій. — Такі факти принижують не тільки український парламент та народних депутатів, а й усю українську державу. Очільник парламенту також запевнив, що всі інциденти, які трапились у парламенті в середу, 15 березня, вивчатимуть. Уже підписано доручення з цього приводу. Депутатів інформуватимуть про результати розслідування. А. Парубій також повідомив, що провів дві наради з лідерами фракцій і головами комітетів. «Ми домовилися, що український парламент має продемонструвати суспільству якісну і системну роботу», — додав Голова Верховної Ради.
Першим питанням розглянуто і прийнято за основу законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації (№ 5313). Голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар, доповідаючи законопроект, зацитувала слова геніальної української поетеси Ліни Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирає мову». Депутат зауважила, що і через 25 років після здобуття Незалежності українське телебачення залишається російськомовним. Хоча парламент зробив багато кроків для наповнення українського телеефіру українськими програмними продуктами, зокрема, з телеекранів зникли російські телесеріали, а на радіо лунає значно більше українських пісень. Законопроект передбачає квоти — щоб мінімум 75 відсотків телепрограм на загальнонаціональних каналах і 50 відсотків на регіональних транслювалися українською мовою. За словами В. Сюмар, закон має перехідний характер, адже на розгляді в парламенті перебуває проект закону про мови в Україні, який також має врегулювати ці питання. Однак цей законопроект на перехідному етапі може передбачати низку технологічних кроків, які дозволять отримати преференції українським телевиробникам.
Під час обговорення Ігор Мосійчук заявив, що фракція Радикальної партії наполягає на націоналізації телеканалу «Інтер». Юрій Соловей (фракція «Блоку Петра Порошенка») також назвав позитивом те, що закон, який запровадив квоти на українську музику в радіопросторі, збільшив число українських пісень на радіо. Однак, на думку депутата, законопроект № 5313 є половинчастим, бо залишає 25 відсотків ефірного часу для мовлення іншою мовою. Парламентарій закликав забезпечити 100 відсотків мовлення українською мовою. Олена Кондратюк («Батьківщина») наголосила, що тільки обов’язковим законодавчим квотуванням повернемо українську мову на телебачення. І запропонувала також передбачити державне фінансування україномовного кіно та телесеріалів. Законопроект також передбачає, що всі телесеріали та кіно мають бути обов’язково дубльовані українською мовою. Для доопрацювання законопроекту до другого читання вирішено утворити робочу групу.
Перейшовши до розгляду блоку питань національної безпеки та оборони, парламент ухвалив у першому читанні проект закону «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (щодо документального оформлення травм (каліцтва, поранення, контузії) учасниками АТО)» (№ 3728). Законопроектом пропонується внести зміни до статті 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, згідно з якими військовослужбовцям, у разі їх направлення на лікування поза розташуванням частини, має бути обов’язково надано довідку про отриману травму.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій запропонував депутатам розпочати розгляд законопроекту про Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних, пропустивши законопроект про заочне засудження. Проте деякі народні депутати наполягали на розгляді законопроекту за порядком денним і розпочати розгляд законопроекту про заочне засудження. Лідер фракції «Самопоміч» Олег Березюк припустив, що досі немає порівняльних таблиць до цього законопроекту. А народний депутат із групи «Воля народу» Сергій Мельничук заявив, що він виходить із парламентської коаліції. «Я не можу далі перебувати в коаліції через такий бардак», — сказав С. Мельничук, продемонструвавши заяву. Після перерви для консультацій ранкове засідання продовжилось.
Фракція «Опозиційного блоку» заявила, що не братиме участі у голосуванні, доки не будуть розглянуті законопроекти, спрямовані на соціальний захист вимушених переселенців.
Нарешті ухвалено і так званий закон про заочне засудження — зміни до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження (№ 5610), який дасть змогу притягнути до кримінальної відповідальності Януковича та його поплічників, зрадників України.
Генеральний прокурор України Юрій Луценко, виступаючи у парламенті, наголосив, що під час доопрацювання законопроекту до другого читання зняли всі найбільш «дразливі» норми. Зокрема, найбільше заперечень викликала норма, яка дозволяла укладати угоду з членами терористичних організацій. Щоб законопроект пройшов через сесійну залу, Генпрокурор запропонував виключити із тексту закону всі норми та слова щодо терористичних організацій. Луценко наголосив, що закон надасть можливість розпочати судовий процес у заочному порядку по 190 кримінальних справах, які вже перебувають у судах, включаючи справи Януковича, зрадників у Криму та в самопроголошених «ДНР» і «ЛНР». Зрештою, за законопроект проголосували 252 народні депутати.
Проектом, зокрема, пропонується внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України, згідно з якими строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження не зараховується до загального строку досудового розслідування. Максимально допустимий строк тримання під вартою становитиме до 18 місяців при скоєнні особливо тяжких злочинів. Законопроект врегульовує порядок заочного судового засідання: суд зможе викликати особу, яка перебуває за межами України, надіславши повістку за останнім відомим місцем її проживання чи через опублікування у загальнодержавних ЗМІ та на офіційному веб-сайті органу, що здійснює досудове розслідування.
Згідно із законопроектом, після введення в дію положень частини четвертої статті 216 КПК кримінальні провадження, розпочаті слідчими органів прокуратури, передаються слідчим органів Державного бюро розслідувань.
У цілому також ухвалено проект закону про Єдиний державний реєстр військовослужбовців (№ 2504а). Як зауважив голова Комітету з питань національної безпеки та оборони Сергій Пашинський, нині всі дані про військовозобов’язаних зберігаються у військкоматах на паперових носіях.
Водночас під час обговорення депутати застерігали від того, щоби електронні бази військовослужбовців та військовозобов’язаних не потрапили до рук ворога-агресора, як й інші бази даних. Законопроект у цілому підтримали 236 депутатів.
У цілому прийнято і проекти законів про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів під час проходження зборів за порушення правил водіння або експлуатації машин, вчинені у стані алкогольного сп’яніння та інших правопорушень (№ 5112), «Про внесення зміни до статті 7 Закону України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» з урахуванням пропозицій Президента України (№ 2289а). Законопроект про внесення змін до підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування ПДВ вартість продукції оборонного призначення (№ 4915) за результатами голосування відхилено.
Депутати вітали з днем народження своїх колег Валерія Давиденка і Олексія Кириченка.
