Шлях українців до власної державності був довгим та тернистим. Яскравим етапом у ньому вирізняється доба Української революції 1917—1921 рр.
Сторінка з паспорта громадянина Української Народної Республіки.
Витяг із протоколу допиту В. Вишиваного (В. Габсбурга-Лотрінгена).
Ті події ґрунтовно досліджені науковцями. Постаті творців української державності початку ХХ століття добре відомі й навіть певним чином міфологізовані в суспільстві. Проте більшість імен тих, хто тоді виборював незалежність України, а головне, їх подальші долі, досі чекають на свого дослідника. Сприяти процесу повернення цих імен з історичного небуття поставив собі за мету колектив Центрального державного архіву громадських об’єднань України. Архівістами підготовлено віртуальний інформаційний проект, присвячений 100-річчю Української революції. Про нього розповідає директор ЦДАГО України заслужений працівник культури України Ольга Бажан:
— Цей проект стартує напередодні ювілею створення Української Центральної Ради. Враховуючи потреби суспільства у забезпеченні широкого, вільного доступу до документів Національного архівного фонду, він передбачає оприлюднення на інтернет-ресурсах архівної установи виставок оцифрованих документів відповідної тематики, довідкового апарату до документального масиву, що зберігається у ЦДАГО України, а також можливість знайомства з публікаціями архіву за різні роки, що присвячені проблематиці національно-визвольних змагань 1917—1921 рр. У рамках зазначеного проекту впродовж року презентуватимуться біографічні замальовки, ілюстровані архівними документами, в яких висвітлюватиметься життєвий шлях учасників процесу державотворення.
Документи, що зберігаються у нашому архіві, охоплюють період від початку ХХ століття і до сьогодення. Події Української революції 1917—1921 рр. зокрема відтворені у фондах політичних партій: Української соціал-демократичної робітничої партії, Української партії лівих соціалістів-революціонерів (борьбистів), Української партії соціалістів-федералістів, Української комуністичної партії (боротьбистів), Української соціал-демократичної робітничої партії (незалежних) тощо. Оцифровані описи документів вказаних організацій, розміщені на офіційному веб-сайті ЦДАГО України, дадуть змогу користувачам ретроспективної інформації зорієнтуватися в документальному ресурсі, що відбиває події періоду Української Революції крізь призму протиборства політичних сил.
Серія виставок оцифрованих документів, що планується до презентації впродовж цього року в контексті згаданого проекту, має на меті відтворити на персоніфікованому рівні, в особах, державотворчі процеси, що відбувалися в Україні протягом 1917—1921 рр. З огляду на це виставкова концепція передбачає оприлюднення документів переважно особового походження, які відклалися у фонді «Український музей у Празі» та в архівних кримінальних справах фонду «Колекція позасудових справ реабілітованих». І хоча більшість із тих документальних матеріалів датується 1920—1930 роками, саме вони дають можливість дізнатися про те, як склалися долі учасників і творців революційних подій. Водночас будуть представлені й документи, що виконували службову функцію в діяльності органів влади, які виникли під час Української революції. Наприклад, посвідчення про членство в Українській Центральній Раді від Всеросійських установчих зборів Ісаака Базяка. У Центральній Раді він працював у комітеті, що опікувався долею галицько-буковинських полонених, які перебували у Києві, та долучився до створення Буковинського куреня Січових стрільців. І. Базяк брав участь у більшовицько-українській війні, після поразки УНР емігрував, працював у культурно-громадських організаціях, став ініціатором заснування клубу «Прометей», що пропагував ідею звільнення українців з-під радянського ярма. Помер І. Базяк у 1967 р. в Нью-Йорку.
Загалом у виставковій частині віртуального інформаційного проекту планується презентувати понад 100 унікальних та маловідомих документів. Усі охочі зможуть ознайомитися з листами військових діячів часів УНР Олекси Алмазова, Марка Безручка, Михайла Білинського, Андрія Вовка, Сергія Дельвіга, особистими документами, листами і фотографіями державних діячів доби Української Революції Дмитра Антоновича, Опанаса Андрієвського, Євгена Архипенка, Василя Біднова, Бориса Бутенка, Володимира Винниченка, Олександра Вілінського, Никифора Григоріїва, Миколи Галагана, Михайла Грушевського, Дмитра Донцова, Дмитра Дорошенка та інших. Підкресленням драматичного характеру життєвого шляху багатьох керівників та активних учасників Української Революції, які опинились у лещатах політичних репресій, стануть документи із архівно-слідчих справ, що зберігаються у ЦДАГО України. Це, зокрема, витяги із допитів члена Центральної Ради І скликання, міністра фінансів УНР Христофора Барановського, секретаря Центральної Ради І скликання Сергія Веселовського, військового та державного діяча УНР Вільгельма Габсбург-Лотрінгена. Життєпис його дуже цікавий: австрійський ерцгерцог, член родини імператорського дому Габсбургів в Україні знаний як Василь Вишиваний — таке ім’я дали йому українські вояки під час Першої світової війни. Палкий прихильник українського визвольного руху, за часів Директорії він деякий час працював у Міністерстві військових справ, став полковником армії УНР. Після Другої світової війни був заарештований радянською контррозвідкою у Відні, вивезений до СРСР, помер у 1948 р. у в’язниці в Києві.
Ознайомитися з віртуальним інформаційним проектом можна, завітавши на офіційну веб-сторінку ЦДАГО України у мережі Інтернет за адресою: http://cdago.gov.ua у рубриці, що має назву «До 100-річчя Української революції». Ще раз хочу наголосити, що ця рубрика поповнюватиметься новими документами протягом 2017 р., тож закликаю читачів «Голосу України» приєднатися до числа постійних відвідувачів нашого сайту.
Ілюстрації із фондів ЦДАГО України.
