З початку березня в Україні зафіксовано сім нових спалахів африканської чуми свиней. Зокрема, цього тижня до переліку неблагополучних осередків додалися урочище «Воловик» Голованівського лісового господарства на Кіровоградщині та Задінецьке лісництво, що у Зміївському районі Харківщини.

Тим часом, «свинською» проблемою переймалися у Верховній Раді. Народні обранці взялися обговорювати не лише питання боротьби з африканською чумою, а й торкнулися пташиного грипу, вузликового дерматиту, ящуру та інших ветеринарних захворювань, для чого скликали Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин. Заступник голови Комітету Олександр Бакуменко розповів про складну епізоотичну ситуацію щодо АЧС, яка вже загрожує продовольчій безпеці країни. Адже з початку 2017-го  виявлено 55 випадків «африканки», у тому числі вперше на території Тернопільської, Донецької, Херсонської, Івано-Франківській та Дніпропетровській областей. Усього з 2012 року в Україні зареєстровано 203 осередки небезпечної хвороби в 23 областях.

Враховуючи динаміку розповсюдження впродовж останніх років та здатність вірусу за короткий час поширюватися на значні території, за прогнозами експертів, до кінця 2017-го можна очікувати 150-200 випадків. При цьому кожен четвертий ймовірно станеться у свиногосподарствах з  низьким рівнем біозахисту.

Як наголошували під час засідання, африканська чума у нашій державі стала причиною солідних втрат. Через хворобу, аби запобігти її розповсюдженню, загалом довелося  ліквідувати 120 тисяч свиней. Але ще більші збитки загрожують, якщо країни, які купують у нас зерно, вирішивши, що воно забруднене, перестрахуються і блокуватимуть експорт. Торгівля збіжжям дає величезні валютні надходження. Лише торік Україна реалізувала хлібних культур на кілька мільярдів доларів.

На думку голови Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимира Лапи, серед основних причин швидкого розповсюдження у нас вірусу значиться відсутність дієвого контролю при внутрішньому переміщенні живих тварин та сировини. Зокрема внаслідок змін із Закону «Про дорожній рух» у Нацполіції забрали повноваження зупиняти автомобілі, які перевозять худобу, тобто  такі заходи здійснюються за рішеннями Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії і лише у тих пунктах, які є неблагополучними, що є неправильним з превентивної точки зору.

Проблемою є й подвірний забій свиней та реалізація продуктів забою. Якось у Верховній Раді порушувалося питання щодо його обмеження. Ветеринари кажуть, можна погодитися, коли подвірний забій провадиться для власних потреб населення, тому що, зрозуміло, це продовольча безпека і засіб для виживання у сільській  місцевості. А коли його ведуть для торгівлі свининою -- це надзвичайно великі ризики, і не відповідає практиці економічно розвинених країн, в тому числі Європейського Союзу. 

До речі, понад 90% випадків захворювання на АЧС йдуть з домогосподарств, а також дрібних ферм, які часто працюють поза легальним полем. Тому управління Держспоживслужби разом та Нацполіцією працюють у напрямку припинення діяльності таких ферм. Адже, зрозуміло, що проблема в  Україні набагато глибша, ніж у інших державах, де є випадки захворювання. За словами Володимира Лапи, в трьох країнах Балтії щороку фіксується від трьохсот до понад тисячі спалахів африканської чуми. Але там, переважно, у дикій фауні. У нас же суттєві  ризики поширення хвороби створює наявність значного прошарку домогосподарств із низьким рівнем біобезпеки.

Причому, важко притягнути до відповідальності осіб, котрі призвели до розповсюдження хвороби. Нормами законодавства вона передбачена і в частині неідентифікації худоби,  і в частині перевезення без документів, у частині порушення правил полювання. Але порушникам світить лише штраф від трьох до п'яти неоподаткованих мінімумів. Зрозуміло, що це не той рівень відповідальності, який змушує суб'єктів ринку дотримуватися вимог.

Сприяє розповсюдженню вірусу і тривала процедура відшкодування коштів за вилучення і знищення поголів'я. Коли власники тварин не вірять,  що одержать компенсацію, вони зацікавлені, щоб максимально швидко розпродати  або свиней, або продукцію свинарства, і це сприяє поширенню захворювання.

Врешті-решт, після дискусій аграрний комітет ухвалив резолюцію. У документі йдеться: аби не допустити поширення збудників особливо небезпечних хвороб тварин, звернутися до Президента щодо необхідності надання доручення головам облдержадміністрацій стосовно забезпечення виконання рішень Державної надзвичайно протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів та здійснення невідкладного відшкодування вартості вилучених свиней.

Вирішено звернутися до Прем'єр-міністра щодо надання ним, згідно із Законом України "Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності", доручення про проведення протягом 2017 року позапланових заходів державного ветеринарно-санітарного контролю щодо суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язана з розведенням, утриманням, реалізацією живих свиней, їх забоєм, переробкою та обігом продукції з них.

Уряду також рекомендовано передбачити у проекті Держбюджету-2018 фінансування державних лікарень та лабораторій ветеринарної медицини із загального фонду державного бюджету.

У своїй резолюції депутати передбачили й інші протиепізоотичні заходи.

Підготував Валерій Друженко.