Ранкове засідання 17 березня
Година запитань до уряду розпочалась із виступу віце-прем’єр-міністра—міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадія Зубка. Він подякував парламентаріям за те, що дали зелене світло законопроекту, який стосується добровільного приєднання громад. «Це перший крок для створення фундаменту нашої держави, в якій кожен громадянин отримав змогу долучитися до керівництва нею», — сказав урядовець. Він звернувся до народних обранців із проханням не зупинятися і продовжувати робити все для того, щоб українці відчули можливість приймати рішення.
Олександр Дроздик, Андрій Река.
Однак основну увагу Г. Зубко зосередив на питанні енергоефективності. У фокусі реформи, яка триває в цій галузі, вперше за 25 років став споживач, наголосив він. Результатом намічених змін є максимально якісна та дешева послуга для населення. Є два напрями для зменшення вартості газу, сказав віце-прем’єр. Можна зосередитися на тому, щоб створити ринок газу, адже нині блакитне паливо у 15 мільйонів осель постачає лише одна компанія. Відтак ціну вдасться зменшити за рахунок конкуренції, якої нині фактично не існує. Інший шлях — проведення реформи енергоефективності, яка дасть змогу зменшити реальне споживання палива. Закони, що їх ухвалюватимуть для реалізації такого підходу, мають три напрями — формування відповідального власника, створення інструментів, які дадуть можливість оцінити, в якому стані житло, і запровадити систему, яка зобов’яже надавача послуг контролювати їх якість, третій напрям полягає в підтримці тих теплокомуненерго, які опинилися в скрутних обставинах.
Зупинився Г. Зубко на такому додатковому інструменті, як створення фонду енергоефективності. У вівторок в Україні побувала делегація на чолі з Катериною Матерновою, щоб укотре наголосити: Європейський Союз стоїть поруч із нами і готовий допомагати фінансово та технічно для того, щоб створити цей фонд. У найбільших містах нашої країни вже є домовласники, які скористалися державною підтримкою через теплокредити і можливостями муніципальних програм. За допомогою такої фінансової підтримки вони вже зменшили споживання палива. Для того, щоб така схема скорочення витрат вийшла на загальнодержавний рівень, необхідно об’єднати зусилля уряду, парламенту та влади на місцях, акцентував Г. Зубко.
Наступною з трибуни Верховної Ради виступила міністр освіти і науки Лілія Гриневич. Вона поінформувала про те, як фінансувалася галузь протягом минулого року. Загальні видатки з бюджетів становили майже 50 мільярдів гривень, окрім того, розподілили резервні кошти в розмірі понад півтора мільярда гривень. Отже, витрати на загальну середню освіту торік становили 42,5 мільярда, а місцеві бюджети мали додати 7,3 мільярда. Залишок освітньої субвенції з 2016 року становив 1,25 мільярда гривень. Його перерозподілили між місцевими бюджетами для цільового призначення. Кошти мають намір спрямувати на розвиток матеріально-технічної бази та капітальні ремонти.
У 2017 році фінансування зросло. Зокрема, обсяг освітньої субвенції становить понад 52,5 мільярда гривень. Урядом також передбачена додаткова дотація у розмірі майже 15 мільярдів гривень на освіту, медицину та культуру. Очікується, що вісім мільярдів із цих грошей дістанеться освітянам. Вони підуть на допомогу місцевим бюджетам, щоб упора-тися з навантаженням, пов’язаним із фінансуванням галузі.
Розповіла Лілія Гриневич і про те, як зросла середня зарплата вчителів. Молодий спеціаліст без стажу та високої кваліфікації, за її словами, торік отримував майже 3600 гривень. Цьогоріч ця сума зросла до 4800 гривень. Вчитель вищої кваліфікаційної категорії з усіма надбавками в середньому отримував трохи менш як п’ять тисяч гривень, тепер — понад 6800 гривень. Водночас урядовці незадоволені таким рівнем оплати праці освітян і вважають, що вони й надалі мають зростати.
Цього року в Кабміні виправили помилки, допущені минулого року в сфері профтехосвіти. Так, виділено понад два мільярди гривень, значна частина яких пішла на додаткове фінансування 19 рідкісних професій. Видатки на вищу освіту порівняно з минулим роком зросли на 27,7 відсотка. Збільшено також обсяг стипендійного забезпечення. У 2016-му вдалося відкрити понад 26,5 додаткових місць у дошкільних навчальних закладах. Якщо так піде й далі, протягом двох років дефіцит місць у садочках вдасться закрити, наголосила урядовець.
Упродовж цього року в Кабінеті Міністрів посилено готуватимуться до запуску нової української школи, який призначено на 2018 рік. Тож нині займаються напрацюванням нового державного стандарту початкової освіти, який мають намір затвердити у травні. Оновлюються також навчальні програми базової школи 5—9-х класів, готують нові програми для 10—11-х класів.
Відповідаючи на запитання народних депутатів, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман зауважив: нічого таємного у меморандумі із МВФ немає. Усі його положення потрібні передусім нашій країні, а не міжнародному фонду, сказав він. Як, наприклад, системна і серйозна реформа пенсійної системи. Мовляв, Пенсійний фонд нині має 140 мільярдів дефіциту, а 80 відсотків літніх людей отримують мінімальні виплати, і з цим потрібно щось робити. Коментуючи події, пов’язані із блокадою на сході, головний урядовець наголосив: «Усе це призвело до серйозних енергетичних та економічних проблем». «Я завжди казав, що нам перекриють постачання наших енергоресурсів з наших копалень, але ніколи не думав, що це відбудеться українськими руками», — зауважив В. Гройсман.
Ірина Геращенко поцікавилася в очільника Кабміну, що робиться для унеможливлення про-дажу продукції, яку виробляють вкрадені незаконними бандфомуваннями українські підприємства на сході країни. Проти Російської Федерації вже введено санкції, в тому числі й торговельні, повідомив В. Гройсман. У жодній цивілізованій країні не можуть купити в Росії те, що було вкрадено на нашій території і видобуто з українських надр. Нічого додаткового для цього запроваджувати не треба.
Парламентарії скоротили час, виділений для оголошення депутатських запитів та оголошення виступів для того, щоб вчасно відкрити урочисте засідання Верховної Ради, присвячене 100-річчя Української революції 1917—1921 років та заснуванню першого українського парламенту.
Учора вітали з днем народження народного депутата Олену Масоріну.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
