На Вінниччині нинішнього року скоротилися площі озимих — з осені посіяли менше майже на 80 тисяч гектарів. До того ж третина наявних посівів, а це 100 тисяч гектарів, вийшли із зими у слабкому і зрідженому стані. Чим замінять «головний хліб», як називають зерно озимих? Чи не зменшиться у підсумку валовий збір зернових? Думками з цього приводу ділиться з «Голосом України» в. о. директора департаменту агропромислового розвитку Вінницької облдержадміністрації Валентина Кирилюк.
— З осені аграрії недосіяли озимий клин через погоду, — каже Валентина Михайлівна. — Не вистачало вологи у ґрунті. І саме в той період, коли треба було засівати поле. Окремі керівники господарств не стали ризикувати. Отож загальна площа озимих скоротилася на 77,7 тисячі гектарів у порівнянні з попереднім роком. Тепер фахівці надали ще одну не зовсім втішну інформацію — третина сходів, а це трохи більш як сто тисяч гектарів, погано перезимували і нині перебувають у слабкому і зрідженому стані. Ще на 118 тисячах гектарів посіви оцінюють у задовільному стані. І тільки на 89 тисячах (28,8 відсотка від загальної площі) озимина порадувала, бо має гарні сходи, тобто подальший розвиток рослин не викликає сумнівів, що на таких ділянках буде щедрий урожай.
За словами співрозмовниці, у такій ситуації агрономи радять розширювати клин ранніх ярих зернових та кукурудзи. «Ярих зернових та зернобобових плануємо посіяти більше від минулорічного показника майже на 60 тисяч гектарів, — уточнила Валентина Кирилюк. — Однак головний акцент буде зроблено на кукурудзу. Її площі планують розширити на понад 40 тисяч гектарів. Це та культура, що забезпечує високі врожаї. Тобто можна компенсувати збіжжя, що його недоотримаємо з озимих. Так забезпечимо ту кількість зерна, що мали торік».
Утім, співрозмовниця особливо наголошує: тактика залежатиме від погодних умов. «Вирощувати високі врожаї, зокрема, кукурудзи, по понад сто центнерів на круг, навчилася більшість аграріїв, — продовжує Валентина Кирилюк. — Такі показники вони демонструють протягом останніх років. Набутим досвідом діляться з іншими. Не дано їм одне — замовляти погоду. Тільки це може стати на заваді у досягненні гарного врожаю. Тому робити прогнози на нинішній стадії — справа невдячна, бо вони можуть не справдитися».
Небесна канцелярія уже зробила «підніжку» на старті посівної. На початку другої половини березня, коли настали перші сонячні дні, хлібороби готувалися вийти в поле. Однак температура раптово знизилася, подекуди вночі до мінусових позначок. Пройшли дощі, подекуди зі снігом. Агрегати працюють поки що тільки на полях окремих господарств найпівденнішого Чечельницького району. Тамтешньому СТОВ «Ольгопіль» вдалося покласти насіння у ґрунт усіх ранніх зернових. Максимально скористалися короткими погожими днями.
— Як тільки випогодиться, треба «ловити» погоду, щоб скористатися наявною у ґрунті вологою, — наголошує Валентина Кирилюк. — Простіше кажучи, згадати мудре хліборобське прислів’я: покладеш зерно у грязь — будеш князь. Є й інші поради, ми оприлюднили їх, довели до господарств кожного району.
Віктор СКРИПНИК.
Мал. Миколи КАПУСТИ.
Вінницька область.
ДО РЕЧІ
Як в умовах нинішньої весни доглядати озимі? Які особливості сівби ярих зернових та зернобобових культур? Відповіді на ці та інші запитання господарники краю мали можливість отримати під час семінару-практикуму, організованого обласним департаментом агропромислового комплексу. Думками ділилися науковці, досвідчені агрономи, керівники господарств.
ДОВІДКОВО
У 2016 році на Вінниччині отримали найвищий у державі валовий збір зерна — 5,5 мільйона тонн. Такої значної кількості збіжжя тут не мали навіть за Союзу. За роки незалежності 5-мільйонний рубіж «переступили» вже втретє.
