Понад рік не вщухають пристрасті навколо будівництва на Дністрі каскаду гідроелектростанцій. Найвищий градус кипіння — на Тернопільщині. Нічого дивного, адже чотири із шести запланованих об’єктів з перетворення водної енергії в електричну адміністративно мають відношення саме до цієї області.
Мальовничі краєвиди.
Фото з http://stezhkamu. com
Вкрай важливо, щоб на момент прийняття остаточного рішення було враховано всі аспекти будови, яка необоротно вплине на життя людей і на природу. Бо перш ніж отримаємо економічну вигоду від виробництва електроенергії, можуть бути затоплені села, можуть бути знищені рідкісні пам’ятки природи, може взагалі змінитися екологічна система Подністров’я, а сам Дністер перестане бути місцем масового туризму та відпочинку.
Фактично, у незалежній Україні такого грандіозного втручання у природу ще не було.
В одній публікації неможливо переповісти все: коли і як виникла ідея зведення на Дністрі каскаду ГЕС, якими можуть бути його наслідки, які аргументи в енергетиків, що думають з цього приводу екологи, чи буде врахована позиція людей, котрі там живуть... «Голос України» обов’язково про все це розповідатиме своїм читачам.
А розпочнемо з того, яким Дністер є зараз, чим він цікавий, чим знаменитий, чим важливий не тільки для України, а й для світу як екологічна та геологічна система. Зазначимо, що Дністер є невіддільним від каньйону, по якому він протікає якраз у тих межах, де запланована низка гідробудівництв. Тому в нашій розповіді часто вживатимемо топонім Дністровський каньйон.
До речі, Дністер — одна з найкрасивіших річок у Європі і друга за величиною в Україні — його протяжність 1365 км. А Дністровський каньйон — найдовший у Європі (250 км).
Одне із семи природних чудес України
У 2008 році в процесі загальнонаціонального голосування Дністровський каньйон було визнано одним із семи природних чудес України. Цей факт, на думку відомого на Тернопільщині громадського діяча та еколога Олександра Степаненка, є промовистим свідченням того, що унікальні ландшафти Дністра — загальнонаціональне надбання, природне диво, незбагненний дар Творця: і нам, і усім, хто житиме на цій Землі після нас. Бо кожна річка має Боже призначення — дарувати життя.
Ось як мотивували своє рішення ініціатори проекту «Сім природних чудес України» та учасники голосування. Наводимо короткі уривки.
Ми захоплюємося природою Альп та Кавказу, Карпат та Криму і прагнемо будь-що побувати там. Але не всі знають, що Дністровська долина з її ландшафтами має свою неповторну красу...
На Тернопіллі стверджують, що на їхній території — найцікавіші та найкрасивіші краєвиди берегів цієї ріки. Саме це і спонукало область подати Дністровський каньйон одним із номінантів на участь в акції «Сім природних чудес України»...
У навколишніх селах зустрічаються пам’ятки культури різних народів, що в давнину населяли долину Дністра (церкви, костели, монастирі, палаци, руїни замків і фортець)...
А у селах Стінка Бучацького і Трубчин Борщівського районів знаходяться відомі у всьому світі відслонення, які містять у собі давні скам’янілі рештки флори і фауни, яким майже 500 мільйонів років. Скельні відслонення на Дністрі, так звані стінки — пам’ятки природи, подібних до яких у світі практично немає.
У силурійських відкладах біля сіл Трубчин та Кудринці Борщівського району в 1968 році знайдено рештки найдавніших наземних рослин — куксоній, які є перехідними формами від водоростей до псилофітів. Такі знахідки відомі лише у трьох місцях світу — Великій Британії (Уельс), Чехії та в Україні — на Тернопільщині.
Ще один цікавий факт. На Червоній Горі біля села Берем’яни Бучацького району влітку температура повітря на поверхні девонських червоних пісковиків сягає 50—60 градусів С. Тут зростає 95 видів рослин, більшість з яких рідкісні залишки флори третинного періоду.
Зрештою, усі дністровські схили вражають величезною кількістю рідкісних рослин, тварин, птахів.
Клімат, морелі, бросквини, помідори, сплави...
Теплий клімат (його нерідко порівнюють із середземноморським) у каньйоні відрізняє Дністровський каньйон від інших територій Західної України. Стіни кам’яної улоговини затримують сонячне тепло, тому влітку дощів тут майже не буває, а навесні зелень розцвітає на два-три тижні швидше, ніж в інших частинах області.
Неймовірно, але до приходу радянської влади у 1939 році місто Заліщики та його околиці були найпопулярнішим місцем відпочинку й оздоровлення в Польщі (Західна Україна на той час входила до її складу). Його порівнювали із знаменитим італійським Мерано. Береги Дністра були забудовані пансіонатами й апартаментами.
Місцеве населення інтенсивно вирощувало кавуни, морелі (абрикоси), бросквини (персики), виноград, помідори, які возили на продаж не тільки по всій Польщі, а й в інші країни Європи.
Радянська влада, на жаль, не розвинула індустрію туризму на цих землях. Більше того, вона фактично знищила її.
Єдине, що сьогодні нагадує про ті благодатні часи — це помідори, знамениті подністровські помідори. В окремих селах практично всі мешканці займаються їх вирощуванням.
І, нарешті, сплави по Дністру. Колись на плотах, човнах... Сьогодні на катамаранах та байдарках. Бажання «пройтися» по Дністру і донині приваблює українських та іноземних мандрівників. Цій традиції вже понад вісім десятиліть.
До речі, не так давно, згідно з опитуванням українських журналістів, що пишуть про туризм, сплави по Дністру кілька років визнавалися кращим внутрішнім туристичним продуктом нашої держави.
Національний парк
З огляду на все, про що йшлося вище, зовсім не дивно, що Дністровський каньйон — територія заповідна.
Історія заповідання на Подністров’ї, як розповідає еколог Олександр Степаненко, налічує вже півтора століття. Вона пов’язана з іменами цілої плеяди відомих вчених: Вінцента Поля, Маріяна Рациборського, Мечислава Орловича, Івана Верхратського, Вацлава Гаєвського, Владислава Шафера, Яна Павліковського, Юрія Шеляг-Сосонка та багатьох інших.
Вінцем століття їхньої подвижницької праці стало те, що саме на Тернопільщині було створено перший в Україні регіональний ландшафтний парк «Дністровський каньйон» — дітище світлої пам’яті Миколи Чайківського, першого у списку заслужених природоохоронців України.
Нарешті, у 2010 році постав Національний природний парк «Дністровський каньйон». Його включено до переліку перспективних заповідних об’єктів всеєвропейської Смарагдової мережі, які повинні охоронятися згідно з Бернською конвенцією, ратифікованою Україною, а також згідно з Угодою про асоціацію між Україною та Євросоюзом.
Давно на часі, переконаний О. Степаненко, виходити з ініціативою про включення Дністровського каньйону та інших об’єктів Тернопільщини: релігійних святинь, історичних пам’яток, а також унікальних природних див — товтрового кряжу Медобори, Кременецьких гір, найдовших у світі карстових гіпсових печер до переліку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.
...Але що буде з Дністром завтра?
Тернопільська область.
ТИМ ЧАСОМ
Депутати проти будівництва каскаду ГЕС
На сесії Тернопільської облради після громадських обговорень депутати прийняли звернення до керівництва держави з вимогою заборонити будівництво каскаду ГЕС на Дністрі. У ньому, зокрема, зазначено: «... Вимагаємо вилучити з розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 р. № 552-р «Про схвалення Програми розвитку гідроенергетики на період до 2026 року» положення щодо будівництва каскаду верхньодністровських гідроелектростанцій та прийняти рішення про відмову від реалізації намірів проектування і будівництва каскаду гідроелектростанцій з водосховищами на Дністрі».
Депутати також звертаються до Кабінету Міністрів та Верховної Ради з проханням внести зміни до держбюджету та передбачені для підготовки технічно-економічного обгрунтування будівництва каскаду ГЕС 155 млн. грн. спрямувати на соціально-економічний розвиток півдня Тернопільщини. Нагадаємо, що Дністровський каньйон належить до семи природних чудес України.
