У Полтаві презентували документальний фільм про видатних українців — театрального режисера Леся Курбаса та драматурга Миколу Куліша.
Презентаційний анонс фільму.
Створила його творча група обласного державного телебачення. Це вже друга їх стрічка із циклу «Соловецькі в’язні з України». Першу зняли 2011-го й присвятили видатному землякові — поету Миколі Зерову. Тоді відвідали сумнозвісні Соловки та ще страшніше урочище Сандармох, у якому за сталінського терору до 20-річчя «великої жовтневої соціалістичної революції» викосили майже весь цвіт української інтелігенції. За словами режисера-постановника Наталії Іванченко, задум зняти ще один фільм народився там, у Сандармосі, коли в лісовому урочищі на одному дереві поруч побачили дві невеличкі таблички із зображеннями та прізвищами Курбаса і Куліша. Кати розстрілювали їх одне за одним, дотримуючись посадової інструкції й алфавіту...
У новому фільмі немає сенсаційних відкриттів і модного нині порпання у брудній білизні класиків. Натомість автори прагнули показати трагедію і творчий подвиг митців, які наважилися кинути виклик тоталітарному режиму. Адже і фундатор вітчизняного модерного театру Лесь Курбас, і автор знакових п’єс Микола Куліш власні сподівання на оновлення та розквіт найближчого їм виду мистецтва пов’язували саме з революційними змінами у суспільстві. Останній навіть захищав «революційні ідеали» у складі бойових частин Червоної армії.
Облудність тих комуністичних ідеалів митці з оголеними нервами також збагнули одними з перших. І почали говорити про це зі сцени, по суті, підписуючи собі смертний вирок. Системі, що перетворювала людей на «гвинтиків», потрібні були тільки її оспівувачі... У фільмі однаково вражають і документальні «соловецькі» кадри, й ігрові епізоди за участю полтавських акторів. Сум’яття почуттів і водночас цілісність неймовірно талановитих творчих особистостей головних героїв стрічки відобразили Богдан Чернявський та Володимир Самойліченко. А вся творча група авторів фільму зробила ще один крок до осмислення нашої минувшини та ролі митця в історії.
Василь НЕЇЖМАК.
Фоторепродукція автора.
Полтава.
