Якщо ліцензії не буде продовжено, «Укрнафта» зупинить видобуток на дев’яти родовищах
Енергонезалежність України нині декларується як один із ключових напрямів розвитку з цілком зрозумілих причин. Але чи завжди у чиновників красиві гасла збігаються з реальними справами — запитання риторичне. Свіжий приклад — ситуація з «Укрнафтою».
Інфографіку надано ПАТ «Укрнафта».
Компанія б’є на сполох через те, що Державна служба геології та надр України відмовляється продовжувати ліцензії на видобуток. Уже цього року через бюрократію на дев’яти свердловинах видобування нафти й газу може припинитися. «Укрнафта» втратить 20 відсотків свого видобутку, а держава щороку лише рентних платежів недоотримуватиме 1,37 мільярда гривень, вже не кажучи про інші податки й робочі місця. «Ми вчасно і у повному обсязі подали всі документи до відповідних державних органів. Проте термін дії цих ліцензій досі не було продовжено», — нагадав голова правління «Укрнафти» Марк Роллінс.
ПАТ «Укрнафта» є однією з найбільших нафтогазовидобувних компаній у країні. Нині вона володіє 82 чинними спеціальними дозволами на користування надрами. 2017 року завершується термін дії дев’яти таких дозволів, а 2018-го — 27. До слова, 27 родовищ становлять уже 50 відсотків видобутку «Укрнафти». Дозвільні документи для роботи на них видали двадцять років тому — у 1997—1998 роках, а тепер їх треба лише продовжити. Утім, з’ясувалося, це не так просто.
Минулі півтора року керівництво компанії працювало над тим, щоб продовжити ліцензії на Битків-Бабченському та Леляківському родовищах. Видобуток на Леляківському родовищі було припинено у травні 2016 року, а на Битків-Бабченському — у липні 2015 року, після того як Державна служба геології та надр не продовжила термін дії цих дозволів. У результаті зупинки робіт на цих родовищах у 2016 році недоотриманий обсяг вуглеводнів перевищив 75 тис. т нафти і 31 млн. куб. м природного газу, при цьому держава недоотримала приблизно 320 млн. грн. рентних платежів, не рахуючи податку на прибуток і ПДВ. Крім цього, припинення видобутку призвело до погіршення екологічної обстановки в населених пунктах в районі Битків-Бабченського родовища.
Рішенню Держгеонадр про продовження ліцензій передувала низка судових рішень у січні 2017 року, зокрема, рішення Вищого адміністративного суду України щодо ліцензії на Битків-Бабченське родовище і рішення Київського апеляційного адміністративного суду, що стосується правил продовження та видачі ліцензій на надрокористування.
Гарна звістка для компанії у тому, що якраз цими днями роботи на обох родовищах відновилися. Але зупинення видобутку не принесло користі ані державі, ані компанії.
На черзі — дев’ять таких справ, що стосуються Анастасівського, Рибальського, Артюхівського, Південно-Панасівського, Козіївського, Липоводолинського, Заводівського, Коржівського та Качалівського родовищ. До того ж по усіх них Держгеонадра вже відмовили у продовженні ліцензій, посилаючись на податковий борг «Укрнафти».
Тут важливо уточнити, що постановою Кабінету Міністрів №277 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №№594 і 615, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» справді були внесені зміни до пункту 15 Порядку для надання спеціальних дозволів на користування надрами, що дозволяли відмовити у продовженні спеціального дозволу на користування надрами у разі наявності боргу зі сплати податків за останній звітний період.
«Укрнафта» визнає, що має податковий борг, але ж якщо відібрати у неї ліцензії, то навряд чи вона його зможе повернути, та й про розвиток компанії тоді годі й казати. Під загрозою опиниться інвестиційна програма та робочі місця.
На думку ПАТ «Укрнафта», такі зміни були протиправними, тож товариство звернулося до суду, який підтримав компанію. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 листопада 2016 року зміни до пункту 15 Порядку для надання спеціальних дозволів, що передбачали можливість відмови надрокористувачеві у разі наявності податкового боргу, визнані протиправними і були скасовані. Згодом на бік «Укрнафти» став й Київський апеляційний адміністративний суд, який 17 січня 2017 року підтвердив рішення суду першої інстанції.
Нині судове рішення у цій справі набрало законної сили та підтверджує той факт, що відмова у продовженні терміну дії спеціального дозволу на підставі податкового боргу є протиправною. Утім, Держгеонадра й нині керуються саме цим пунктом.
Ситуація є абсурдною, адже 50+1 акція «Укрнафти» належить державі. Конкурентів, які претендують на розробку цих само родовищ, не існує. Претензій з технічного й екологічного боків до компанії не висувається. Такі проблеми якраз виникнуть, якщо процес видобування буде припинено.
«Моментальна трагедія (у разі зупинення видобутку. — Ред.) виникне у мешканців сусідніх районів, бо, як правило, з цих свердловин ми надаємо газ місцевим мешканцям», — розповів заступник голови правління «Укрнафти», виконавчий віце-президент з соціальних та екологічних питань Геннадій Радченко. Він уточнив, що зазвичай навколишні райони користуються саме тим газом, який добувається з місцевих родовищ.
Тож кому вигідно, аби одна з найбільших нафтогазодобувних компаній, більша частка якої належить державі, втратила 20 відсотків видобутку, а країна — понад 1,37 мільярда гривень ренти, 257 тисяч тонн нафти, 87,9 мільйона куб. м природного газу, залишається лише здогадуватися. «Укрнафта» вже звернулася до Кабінету Міністрів з проханням розібратися у ситуації, що склалася. Але поки залишається лише сподіватися, що нафтовиків в уряді почують.
