Поруч із святинями Києва — Лаврою чи Софією — постають висотні будівлі. Це не лише порушує гармонію міського простору, а й змінює історичне середовище та робить його вкрай непривабливим для туристів, не кажучи вже про нас самих, яким тут жити і споглядати цей несмак чи не щодня. Про всі ці негаразди розповіли учасники прес-конференції, яка відбулася у форматі відеомосту на тему: «Київ—Львів. Що відбувається з історичними пам’ятками в Україні?»

 

Будівельні роботи, що ведуться в історичних місцях наших міст, лише підтверджують, що поняття «заповідник», «заповідна зона» і «пам’ятка ЮНЕСКО» у нас давно знівельовані. Все це побачили експерти ЮНЕСКО, які вчора з візитом прибули до Києва.


Так, відеозйомка з дрона чітко засвідчила, що у буферній зоні Софії Київської за адресою вул. Гончара 17/23, незважаючи на заборони, ведуться будівельні роботи. Схожа ситуація й на вулиці Софійській 20/21. Варто зазначити, що з балкона цього будинку виступав перший Президент України Михайло Грушевський. Проте цю історичну споруду було віддано під так звану реконструкцію. Так звану, бо насправді, зазначає з гіркотою директор заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська, будівлю доводять до повної руйнації, а «реконструкція» фактично є новобудовою і передбачає зведення на місці двоповерхівки 10-поверхового готельно-житлового комплексу з трирівневим підземним паркінгом. Пані Неля також нагадала, що Київська міська рада ввела мораторій на будівництво в буферній зоні, який ніхто не скасовував, проте є ті, хто активно його порушує.


Відбувається таке свавілля, на думку Н. Куковальської, ще й тому, що керівництво музеїв не є розпорядником землі (буферних зон) навколо історичних пам’яток. Тож було б доцільно закріпити це законодавчо. Щодо буферної зони Софії, то тут не можна будувати не лише тому, що висотки перекриватимуть історичні пам’ятки, а ще й через складну гідрологічну ситуацію, що може взагалі призвести до руйнувань. Проте на противагу висновкам профільних інституцій, забудовники часто-густо замовляють їх у комерційних структур, а ті видають папірець, що жодних руйнувань будівництво не спричиняє.


Утім, Софія — ще півбіди. Найбільша проблема у столиці з Києво-Печерським заповідником, констатує народний депутат Ігор Луценко. За словами голови Всеукраїнської асоціації музеїв Сергія Кролевця, тут протягом шести останніх років збудовано вісім нових корпусів. Загалом, каже історик, свого часу Лаврі було передано майже половину із 58 тисяч квадратних метрів будівель. Нині вони добудували ще 25 тисяч квадратів, тобто фактично стільки само. До того ж, за словами Сергія Кролевця, дирекція заповідника чомусь затуляє очі на свавілля церковників. І ось, приміром, замісить дерев’яної будівлі, де в давнину зберігали сіно, постає сучасна п’ятиповерхова кам’яна споруда. І це нібито називається реставраційне відновлення, а насправді монастир просто розширює свої володіння. Стоять будівлі дуже близько до печер, а отже останні можуть просто скластися, констатують спеціалісти.


Тим часом народний депутат Ігор Луценко надав відео, зняте дроном, на якому чітко видно будівництво цих споруд, а також багатоповерхівки на вулиці Лейпцизькій, які розташовано фактично впритул до мурів Лаври. За його словами, зводить багатоповерхівку Київміськбуд, ця будівля є домінантою, а також конкурентом за висотністю Лаврській дзвіниці.


Не кращою є ситуація і в інших українських містах. Зокрема львів’яни через скайп-зв’язок поділилися своїм наболілим. Так, у місті Лева громадськість б’є на сполох через забудову парку «Знесіння» (Лиса Гора, вул. Довбуша, 15). Історія з цим парком триває ще з 2007 року і тягне за собою не одну оборудку та судову тяганину, проте від суду жодного рішення по суті, констатують львівські активісти. А все тому, кажуть вони, що у нас фактично відсутнє законодавче врегулювання таких питань. Потрібно також внести зміни до закону, які б визначили, що таке пам’ятка ЮНЕСКО та її статус. Також конче необхідним є аналіз дозволів, які видаються забудовникам. Тоді у разі порушень того, хто їх видав, мало би бути покарано.


А поки що навіть не відомо, скільки історичних об’єктів виведено з держреєстру і скільки взагалі знищено. Тому «Голос України» вважає це питання своїм офіційним запитом до Міністерства культури і чекає на відповідь.


Слід зазначити, що не кращою є й культура простих громадян. Варто лише згадати численні пошкодження пам’яток. Приміром, на знаменитій Пейзажній алеї вандали вже чотири рази розбивали скульптуру «Маленького принца», не кажучи вже про те, скільки разів страждав знаменитий «Їжачок у тумані». А  напередодні невідомі відтяли ногу коня від пам’ятника Щорсу. І таких прикладів безліч. Тож доки ми всі не почнемо берегти свою культурну та історичну спадщину, жодна організація на кшталт ЮНЕСКО нам не допоможе.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА (з архіву «Голосу України»).