Україна просить надати їй статус основного союзника США поза НАТО

Парламентська хроніка

Ранкове засідання 22 березня

Верховна Рада ухвалила Звернення до Конгресу Сполучених Штатів Америки щодо безпекових гарантій. Проект відповідної постанови підтримали 232 народні депутати.

Представив проект лідер Радикальної партії Олег Ляшко. Він висловив вдячність Сполученим Штатам Америки за ухвалення у 2014—2016 роках низки законів, спрямованих на підтримку України. «Ми сподіваємося, що всебічне виконання цих законів новою адміністрацією США, зокрема, щодо надання Україні оборонного озброєння, сприятиме стримуванню агресора та закладенню основи для майбутнього тривалого миру», — сказав він. Водночас, наголосив депутат, це не вирішує питання безпеки в Європі у довгостроковій перспективі. «Україна прагне суттєвого поглиблення двостороннього безпекового партнерства між Україною та США», — зауважив він і додав, що в міжнародній політиці є успішний досвід такої співпраці — основний союзник США поза НАТО.

Олександр Бакуменко, Олег Кулініч, Валерій Давиденко. 

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

Тож у документі ми звертаємося до Конгресу США з проханням розглянути питання щодо укладання з Україною оборонної угоди та надання нашій країні статусу основного союзника поза НАТО. «Надання такого статусу та укладання угоди, — зауважив парламентарій, — матимуть величезний вплив на припинення російської агресії проти України, стримування агресора та запобігання розпалюванню великої війни в Європі. Це в інтересах України, США, Європи та всього світу».

Обговорення цієї постанови було дуже гарячим. Частина депутатів наголошувала, що документ потребує доопрацювання, інші акцентували увагу на «домашніх завданнях». Так, заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд наголосила, що для поглиблення співпраці потрібно дуже багато зробити всередині країни, чого, на жаль, не було здійснено впродовж останніх трьох років. «Уряд США зацікавлений інвестувати в українську оборонну промисловість, але ми й досі не реформували «Укроборонпром», не ліквідували корупційні схеми. Нам потрібно змінити принципи виробництва оборонної промисловості та закупівлі в сфері безпеки й оборони, нам потрібен прозорий оборонний бюджет, цивільний парламентський контроль за сектором безпеки і оборони. Без цього не буде іншої допомоги. І головне — нам потрібно створити умови, щоб наші Збройні Сили мали достатньо легальних підстав захищати нашу країну — ухвалити закон про тимчасово окуповану територію», -сказала вона.

У свою чергу голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко наголосила, що ефективна зовнішня політика неможлива без успішних перетворень усередині країни: «Дипломати, які захищають нас із вами, домагаються збільшення фінансування на українську армію, вимагають посилення санкцій, мають бути озброєні потужними аргументами, що всередині країни парламент, уряд, Президент, в областях — усі працюють на один спільний результат, працюють як одна національна команда».

За словами голови комітету, у зверненні ми просимо поглибити двостороннє безпекове партнерство між Україною та США. «Ми хочемо, щоб США зробили нашу країну основним союзником поза НАТО. Бо ми чітко розуміємо, що виконати критерії НАТО, реформувати сектор безпеки і оборони — це дуже тривалий шлях». І на парламенті, зауважила вона, лежить одна з ключових ролей — парламентський контроль за сектором безпеки та оборони. Проте цих законопроектів і досі немає. «Це питання до нас. Але треба розділяти домашні завдання, які ми маємо робити тут, і те, як ми представляємо Україну незалежно від своїх політичних партій, своїх вузьких інтересів, бо ми представляємо народ України», — наголосила вона.

Верховна Рада ратифікувала також проект закону «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про рятування 1989 року». Ця конвенція Міжнародної морської організації регламентує процедуру надання допомоги суднам, які перебувають у небезпеці на водних шляхах, зауважив заступник міністра інфраструктури Віктор Довгань. До неї вже приєдналося 64 країни. Для України конвенція набере чинності через рік після дати одержання Генеральним секретарем ООН відповідного ратифікаційного документа. Комітет у закордонних справах підтримав ухвалення документа в цілому. Тож сесія 226-ма голосами підтримала документ. Щоправда, зробила це аж ніяк не з першої спроби, хоча зранку в сесійній залі зареєструвалося 345 народних депутатів.

Сесія також підтримала (233 «за») проект закону «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Норвегія про технічне та фінансове співробітництво». За словами першого заступника міністра економічного розвитку і торгівлі Максима Нефьодова, угода, підписана 18 жовтня 2016 року, спрямована на створення рамкових умов для залучення фінансової та технічної допомоги з боку уряду Королівства Норвегія. Це типовий документ, укладений Україною з багатьма країнами. Угодою визначаються такі види та форми надання допомоги: передача ноу-хау, проведення тренінгів, консультацій, постачання обладнання та матеріалів, провадження нових технологій, надання грандів.

Ратифікація угоди дасть змогу застосувати організаційно-правові механізми співробітництва між нашими країнами, залучати більший обсяг допомоги від наших іноземних партнерів, зменшити навантаження на державний бюджет під час вирішення економічних та соціальних питань, а також започаткувати низку важливих проектів.

За основу та в цілому (229 «за») було підтримано також проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гарантій трудових прав осіб, які займали виборні посади в органах місцевого самоврядування, у зв’язку із проходженням ними військової служби.

Заяву від імені двох фракцій — Радикальної партії та «Самопомочі» — виголосила Ірина Сисоєнко. Вона торкнулася теми заробітних плат у медичній сфері. За її словами, збільшивши заробітні плати до 3200 грн., уряд забув відкоригувати медичні тарифні розряди. Це, наголосила обраниця, призвело до того, що лікарі, санітарки та прибиральниці отримують майже однакову заробітну плату. Що, у свою чергу, призводить до того, що медичні працівники масового звільняються або виїжджають за кордон.

І це не лише проблема медиків, дефіцит кадрів невдовзі стане проблемою для кожного українця, урядовця і народного депутата, зауважила вона. Тож депутат звернулася до Прем’єр-міністра з проханням зібрати за одним столом представників міністерств охорони здоров’я та фінансів і внести зміни до державного бюджету, щоб зберегти в лікарнях кваліфікованих медпрацівників.

На початку ранкового засідання під час виголошення заяв Андрій Кіт (БПП) привернув увагу до ситуації в аграрному комплексі. За його словами, нині в Україні не працює жоден завод, який виробляє аміачну селітру та міндобрива, потрібні нашим селянам. До такої ситуації, зауважив він, призвело те, що у кожній галузі економіки створювалися монополії. «Всі заводи з виготовлення міндобрив належать одній групі — Фірташа. Фактично іншої альтернативи, як купувати добрива в Росії, у нас нині немає», — сказав обранець. Таку ситуацію і роботу Антимонопольного комітету він вважає неприпустимими. Тож уже звернувся до комітету з проханням вжити відповідних заходів. Якщо ж звернення залишиться без уваги, А. Кіт пропонує заслухати в парламенті звіт Антимонопольного комітету, що він зробив для того, щоб розбити кластери монополії міндобрив в Україні.

Виступ російською мовою Олександра Вілкула (Опозиційний блок) щодо економічної ситуації в країні збурив усю сесійну залу. Зауваження головуючої Першого заступника Голови Верховної Ради І. Геращенко шанувати українську мову і виступати державною мовою О. Вілкул проігнорував. Тож І. Геращенко наголосила: «Виступати з трибуни державною мовою — це повага до держави Україна та до державної мови. Ми з вами — народні депутати України, а не Російської Федерації. Російська мова може абсолютно спокійно діяти в Україні, нею можна розмовляти вдома, в кулуарах, в ресторанах, з виборцями — це будь ласка. Але з трибуни Верховної Ради України має лунати українська мова. Тим більше, що нею всі добре володіють».

Із днем народження цього дня вітали Ольгу Богомолець, Анатолія Матвієнка та Вадима Підберезняка.

Дослівно

Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко:

«Нині формується нова адміністрація США. Досі багато посад, які визначатимуть політику країни в зовнішній сфері, яка стосується України й Росії, не визначені. Тому нам потрібно займати проактивну позицію».