Позитивний ефект, коли нема перерви

Парламентська хроніка

Ранкове засідання 23 березня

Відкриваючи засідання, Голова Верховної Ради Андрій Парубій повідомив, що для ефективнішої законотворчої роботи пропонується відмовитися від оголошення о 12-й годині півгодинної перерви. «Це спільна позиція наради голів комітетів, яку я проводив, щоб ми встигали розглянути більшу кількість законопроектів», — сказав він та закликав народних депутатів підтримати цю пропозицію. «Давайте більше працювати і ми більше розглянемо законопроектів», — підкреслив глава парламенту. Більшість народних депутатів підтримали цю пропозицію головуючого і, як показала наступна робота, це мало позитивний ефект.

Перейшовши до розгляду питань порядку денного, Верховна Рада 277 голосами ухвалила в цілому законопроект про внесення змін до Закону «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (щодо забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб на отримання комунальних послуг). 

Олександр Горбунов, Костянтин Іщейкін.

Олег Березюк, Олександра Кужель.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

Закликавши ухвалити цей документ одразу в цілому, Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко висловила жаль, що це важливе питання вже два роки чекає свого розгляду в сесійній залі, а тим часом вимушені переселенці, попри норми Конституції, які визначають, що всі громадяни України мають рівні конституційні права і свободи, та є рівними перед законом, зазнають дискримінації. «Внутрішньо переміщені особи, які розміщуються в придатних для проживання місцях компактного поселення, таких як містечка із збірних модулів, гуртожитках, оздоровчих таборах, пансіонатах дуже часто зіштовхуються із завищенням вартості комунальних послуг. Такі дискримінаційні дії допускаються і з боку власників майна, і з боку постачальників комунальних послуг. Тому основною метою цього законопроекту є відновлення прав внутрішньо переміщених осіб на отримання комунальних послуг за такими ж тарифами, як для інших громадян України, щоб усунути дискримінацію», — повідомила вона.

Голова Комітету з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин Григорій Немиря зазначив, що фактично це соціальний законопроект, оскільки його норми дозволять не допускати дискримінації під час оплати комунальних послуг. «Йдеться про те, що власники гуртожитків чи санаторіїв, де сьогодні проживають внутрішньо переміщені особи, фактично деруть з них утричі, а то й у п’ять разів більше за комунальні послуги», — сказав він та нагадав, що часткова державна компенсація за сплату комунальних послуг переселенцями становить лише 442 гривні. При цьому тільки в Києві зареєстровано 160 тисяч вимушених переселенців, а загалом по країні їх 1,7 мільйона осіб.

Ухвалений законопроект передбачає, що внутрішньо переміщені особи мають право на оплату вартості комунальних послуг, електричної та теплової енергії, природного газу в місцях компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (містечках із збірних модулів, гуртожитках, оздоровчих таборах, будинках відпочинку, санаторіях, пансіонатах, готелях тощо) за відповідними тарифами, які встановлені на такі послуги та товари для населення. 

В цілому ухвалено й законопроект про внесення змін до статті 3 Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», яким скасовується необхідність внесення до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відомостей про її місце перебування. «Коли було прийнято закон про права і свободи внутрішньо переміщених осіб, то залишилася неузгодженість із законом, який регулює діяльність Державної міграційної служби. Тож внутрішні переселенці досі мають приходити до цієї служби, щоб поставити цей штампик, бо лише після цього їх можуть взяти на облік. Тому із переліку документів, до яких вносяться відомості про місце перебування особи, пропонується виключити довідку про взяття на облік вимушених переселенців», — повідомив голова Комітету з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин Григорій Немиря.

На пропозицію Кабміну в цілому ухвалено законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо запровадження середньострокового бюджетного планування). Перший заступник міністра фінансів Оксана Маркарова нагадала, що відповідно до Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017—2020 роки, разом проектом Держбюджету на 2017 рік також подавався бюджетний прогноз на 2018 та 2019 роки. Схвалення цього законопроекту дозволить уряду підготувати проекти Основних напрямів бюджетної політики на 2018—2020 роки та уточнити прогноз Держбюджету на 2018 і 2019 роки.

Ухваливши в цілому законопроект про внесення змін до статті 3 Закону «Про запобігання корупції», Верховна Рада звільнила від необхідності подавати е-декларацію деякі категорії військовослужбовців. Голова Комітету з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв повідомив, що члени комітету підтримують ініціативу Президента про те, що солдати, сержанти і курсанти не мають декларувати статки своїх родин.

Необхідність цих змін пояснюється тим, що внесення е-декларацій цими категоріями військовослужбовців має дуже віддалений стосунок до боротьби з корупцією, а, крім того, виникає й технічна проблема, бо збір і підготовка необхідних для заповнення декларації документів потребує значного часу та особистої присутності військовослужбовця, наприклад, під час оформлення електронного цифрового підпису. Також дуже проблематичним є заповнення е-декларації в зоні проведення антитерористичної операції. «З іншого боку, дуже важливо, щоб декларації подавали генерали. І це передбачено в законопроекті», — зазначив Є. Соболєв.

Водночас, попри заклики голови комітету не розбалансовувати законопроект внесенням інших пропозицій, які не стосуються військовослужбовців, більшість парламентаріїв підтримали поправку народного депутата Тетяни Чорновол, яка передбачає обов’язкове подання е-декларацій кандидатами у депутати всіх рівнів, членами наглядових рад державних банків та державних підприємств, членами громадських рад при державних структурах та антикорупціонерами, які отримують цільові кошти на реалізацію антикорупційної державної політики. «Для антикорупціонера не має жодних проблем у тому, щоб подати е-декларацію», — сказала вона та, водночас, погодилася із виключенням зі своєї поправки пропозиції про подання декларації засновниками та головними редакторами ЗМІ. «Логіка тут дуже проста: є прекрасний законопроект про прозорість медіавласності, який ми маємо ухвалити. Там усе прописане значно чіткіше, а також охоплюється ширше коло осіб», — зазначила Т. Чорновол.

Врахувавши зауваження Президента, Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект «Про державну підтримку кінематографії в Україні». За проголосували 270 народних депутатів.

Голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький зазначив, що запропоновані компромісні поправки є результатом дискусій із Президентом, які вели представники профільних парламентських комітетів, Міністерства культури та інформації, Держкіно, представники кіно- та телеіндустрії. «Це надзвичайно важливий закон, який дозволить підтримувати і розвивати український кінематограф», — сказав він та поінформував, що зауваження глави держави спрямовані винятково на узгодження норм законопроекту із бюджетно-фінансовим законодавством.

Голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар, підкресливши, що це саме той законопроект, який парламентарії не мають права провалити, зауважила, що торік, після заборони російських серіалів, в Україні було знято більше вітчизняних фільмів, ніж за всі попередні роки незалежності.

Підтримуючи цю позицію, міністр культури Євген Нищук зазначив, що цей законопроект стане тим імпульсом, який не тільки дозволить знімати повнометражні фільми, але також українське кіно зможе дійти до широкого глядача, зайняти гідні позиції на телеекранах.

Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект про ратифікацію Рамкового договору між урядом України та урядом Угорщини про надання кредиту на умовах пов’язаної допомоги (для розбудови дорожньої інфраструктури на україно-угорському кордоні) та законопроект про внесення змін до Держбюджету на 2017 рік (щодо дорожньої інфраструктури на україно-угорському кордоні).

Перейшовши до розгляду блоку питань з питань промислової політики та підприємництва, народні депутати ухвалили в цілому законопроект «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» (щодо механізму закупівлі енергосервісу). За словами голови Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктора Галасюка, законопроект створить умови для скорочення споживання 1 мільярда кубометрів природного газу на рік та допоможе залучити майже 8 мільярдів доларів іноземних інвестицій.

Також в цілому ухвалено законопроект «Про інвестиційну діяльність» (щодо державних інвестиційних проектів) та законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо використання печаток юридичними та фізичними особами-підприємцями), який остаточно скасовує вимогу про обов’язкове використання печаток.

Парламентарії підтримали пропозицію про скорочення строків внесення альтернативних законопроектів до проекту закону про внесення змін до Закону «Про громадянство України» (реєстр. № 6175).

Дослівно

Голова Верховної Ради Андрій Парубій:

«Зараз війна йде не лише в окопах, на бойових позиціях на Донбасі. Тривають шалені бої за душі, за мислення, за свідомість українців у тилу і по всій Україні. Путінська Росія кидає шалені гроші на фінансування своєї брехливої пропаганди, а, особливо, у свій кінематограф. Ми повинні дати симетричну відповідь ворогу. І проект закону «Про державну підтримку кінематографії в Україні» важливий не лише для культури, а, без перебільшення, для національної безпеки України».