Медична реформа неможлива без змін в системі профільної освіти. Про це нагадала Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко, відкриваючи парламентські слухання «Медична освіта в Україні: погляд у майбутнє». «Це ті пріоритети, які мають стояти перед нинішньою владою, як виконавчою, так і законодавчою», — наголосила вона.

Доки ставка медика залишатиметься принизливо низькою, в Україні за державний кошт готуватимуть фахівців «на експорт», а наші лікарні потерпатимуть від дефіциту кадрів.

За словами віце-прем’єр-міністра Павла Розенка, в медичну освіту через різні форми фінансування держава щороку вкладає понад два мільярди гривень. «17 медичних університетів,

3 академії післядипломної освіти та понад 100 медичних та фармацевтичних коледжів очної форми навчання щорічно випускають до семи з половиною тисяч лікарів, які навчалися на бюджетній та контрактній формах підготовки, включаючи стоматологів та санітарних лікарів, та більш як 15 тисяч медичних сестер», — підсумовує він. Водночас тільки в первинній медико-санітарній ланці нині не вистачає 2,5 тисячі лікарів загальної практики, сімейних лікарів та понад 900 дитячих лікарів.

На двох останніх засіданнях уряду було схвалено пакет нормативних актів та ініційовано законопроекти, які після ухвалення парламентом, за словами П. Розенка, «запустять реформу системи охорони здоров’я». Один із пріоритетів — створення системи державного солідарного медичного страхування. Реформа вимагає модернізації навчального процесу у профільних вишах, а також створення університетських та академічних клінік у кожному регіоні, вважає віце-прем’єр.

Тим часом склалася критична ситуація з фінансуванням галузевої науки, про що під час слухань нагадала голова профільного парламентського комітету Ольга Богомолець: «Відсутність фінансування на Академію медичних наук демонструє зневагу до закладів, які створюють стандарти лікування і які є сьогодні єдиним місцем, де можуть отримати найбільш кваліфіковану та якісну допомогу українські громадяни».

Реформа медичної освіти мала стати одним із 25 кроків на шляху побудови в Україні системи охорони здоров’я європейської якості. Про це йшлося у постанові Верховної Ради України про рекомендації парламентських слухань щодо реформи охорони здоров’я від 21 квітня 2016 року. «Серед низки рекомендованих Кабінету Міністрів заходів чітко визначено: доручити Міністерству охорони здоров’я спільно з МОН розробити стратегію реформування системи медичної освіти, передбачивши приведення у відповідність з європейською практикою програм до- і післядипломної підготовки лікарів насамперед первинної ланки медичної допомоги, системи безперервного професійного розвитку медичних працівників, програм підготовки медичних сестер, програм підготовки менеджерів у системі охорони здоров’я, — нагадала голова комітету. — Чи зроблено щось за рік у цьому напрямі? Ні». За результатами слухань парламентарії мають виробити дорожню карту реформ.

О. Богомолець закликала відмовитися від архаїчних підходів до оцінки професійної придатності лікаря — атестації, забезпечити поетапне скасування лікарських, провізорських, кваліфікаційних категорій та запровадити нову систему підтвердження фахової кваліфікації із залученням професійних медичних асоціацій.

На її думку, «сучасні програми підготовки майбутніх медиків повинні ґрунтуватися на вимогах європейських протоколів і стандартів лікування хвороб». У процес до- і післядипломної підготовки потрібно запроваджувати використання сучасних телемедичних технологій, щоб спеціалісти мали змогу навчатися і працювати в єдиному професійному європейському просторі.

Заступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський пропонує посилити вимоги до абітурієнтів: «Непрестижність професії та великий обсяг державного замовлення змушують виші набирати абітурієнтів з відверто низьким прохідним балом. Ми говоримо про необхідність встановлення мінімального порогу для вступу у вищі медичні навчальні заклади на рівні 150 балів за ЗНО».

«Бюджетні студенти навчаються в інтернатурі здебільшого на сімейного лікаря, терапевта, патологоанатома і на інші непрестижні професії. Так звані контрактні студенти, в тому числі далеко не кращі, стають в інтернатурі дерматологами, акушерами-гінекологами, урологами, а потім перевиробництво лікарів за цими спеціальностями викликає необґрунтований тиск на ринок праці», — вважає ректор Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика Юрій Вороненко.

Анна СМІЛЯНСЬКА.