Нинішні міжнародні відносини розвиваються в особливих умовах — умовах зміни існуючого до недавнього міжнародного світового порядку. За таких обставин парламенти мають відігравати одну з ключових ролей у забезпеченні стабільного розвитку і безпеки наших народів. «Поза сумнівом, на ті виклики, що стоять перед Європою, потрібно відповідати спільно», — наголосив Голова Верховної Ради України Андрій Парубій під час свого виступу на засіданні Міжпарламентської асамблеї «Україна — Польща — Литва», яке 27—28 березня відбулося у Варшаві.
На думку голови українського парламенту, «співпраця, а тим більше на регіональному рівні, дасть можливість більш виважено давати відповідь на ці виклики». Він також висловився за необхідність продовжити дискусії про можливе розширення формату регіональної співпраці у тих регіонах, які представляють держави у МПА. 

 

«Вважаю, що проговорення і вироблення механізмів співпраці в Балто-Чорноморському регіоні чи у районі Міжмор’я має стати однією з тем наших обговорень, наших стратегічних планів і завдань», — зазначив він та висловив переконання, що поглиблення міжпарламентської взаємодії сприятиме виробленню спільних підходів та пошукові шляхів подолання нинішніх викликів і загроз, допомагатиме ефективній реалізації євроінтеграційних прагнень України, а також подальшому розвиткові традиційно дружніх відносин стратегічного партнерства між Україною, Литвою та Польщею.

Зазначивши, що нинішня зустріч відбувається на тлі триваючої військової агресії Російської Федерації проти України, окупації території Автономної Республіки Крим, частини Донецької і Луганської областей, Голова Верховної Ради висловив переконання, що рішення про продовження економічних санкцій проти РФ та персональних санкцій проти осіб, відповідальних за дії проти суверенітету і територіальної цілісності України, залишаються ефективним інструментом примусу Кремля припинити брутальне порушення міжнародного права. У цьому контексті А. Парубій наголосив, що події останніх двох місяців демонструють: Москва не має жодного бажання припинити агресію і не бажає виконувати взяті на себе зобов’язання, а навпаки — зневажає міжнародне право та справедливі вимоги цивілізованого світу та майже кожного дня і кожної ночі «зухвало нехтує виконанням спільних домовленостей про всеохопне припинення вогню».

 

За словами Голови Верховної Ради, Україна з метою забезпечення мирного врегулювання запропонувала розробити «дорожню карту», яка має передбачати чітку послідовність кроків і гарантії їхнього виконання. Передусім йдеться про виведення російських військ, безперешкодний доступ ОБСЄ до всієї території ОРДЛО, відведення техніки з неконтрольованої ділянки українсько-російського кордону, запровадження постійного моніторингу ОБСЄ за українсько-російським кордоном, створення належних безпекових умов для будь-яких наступних політичних процесів.

«Глибоко переконаний, що без вирішення безпекових питань ми не зможемо просунутись у будь-яких інших напрямках, і розуміючи це, Путін демонстративно ігнорує домовленості у питаннях безпеки», — заявив голова парламенту та звернув увагу, що виконання базових домовленостей потребує підтримки з боку світових партнерів.

На його переконання, нині, як ніколи, «важливою є консолідація зусиль, у тому числі парламентів, для вироблення спільних дій у відповідь заради захисту європейської безпеки, європейських цінностей та європейської ідеї загалом». «З огляду на активізацію дій Кремля, спрямованих на підрив європейської єдності, підтримка та рішуча позиція Польщі та Литви всередині ЄС набуває без перебільшення винятково важливого значення для України», — додав А. Парубій.

 

Безпекові виклики вимагають зміцнення співробітництва

Нагадуючи про третю річницю окупації Кремлем Автономної Республіки Крим, голова парламенту наголосив, що сьогодні Кримський півострів — це територія страху та безправ’я. Системними є порушення російською окупаційною владою релігійних свобод, мовних прав, утиски україно- та татаромовних ЗМІ. Незаконна окупація Криму, яка супроводжується прискореною мілітаризацією півострова, повністю змінила безпекову ситуацію в регіоні.

А. Парубій висловив особливу стурбованість з приводу підготовки військової інфраструктури Криму для базування там ядерної зброї, зокрема, відновлення і модернізація колишніх радянських сховищ для ядерних боєзарядів. «Що стосується носіїв ядерної зброї (ракетних систем та літаків), вони вже присутні на півострові. Російська Федерація фактично перетворює Крим на величезну військову базу, з повноцінними сухопутним, ВПС і ВМС компонентами», — наголосив він.

Висловлюючи вдячність ЄС за солідарність з нашою державою та визнаючи позитивну роль Польщі та Литви у консолідації позиції Євросоюзу, А. Парубій заявив, що рішення про продовження економічних санкцій проти Російської Федерації та персональних санкцій проти осіб, відповідальних за дії проти суверенітету і територіальної цілісності України, залишаються ефективним інструментом примусу Кремля припинити брутальне порушення міжнародного права та розв’язану проти України агресію.

 

На його думку, «нові безпекові виклики в регіоні вимагають модернізації існуючих рішень та зміцнення співробітництва у сфері безпеки у рамках дотримання прав людини і основних свобод».

Окремо голова парламенту відзначив важливість для України продовження підготовки литовськими та польськими інструкторами українських військових. «Згадана підготовка разом зі щорічними багатонаціональними військовими навчаннями в Україні за участю військовослужбовців держав—членів НАТО, як і запрошення українських військових на навчання до держав Альянсу та їх участь у чергуваннях бойових тактичних груп ЄС сприяє зміцненню військового партнерства, підвищенню взаємосумісності збройних сил, — сказав він та висловив задоволення успішним ходом формування та злагодження литовсько-польсько-українських бригад, підготовки офіцерів штабу та визначених до їх складу сил. «Важливим елементом у цьому контексті стало підписання в грудні минулого року спільного сертифіката про набуття командуванням бригади повних оперативних спроможностей та готовності бригад до виконання завдань за призначенням», — сказав він.

 

Білоруський народ потребує підтримки і позитивних сигналів

У своєму виступі Голова Верховної Ради також акцентував увагу на ситуації в Білорусі. «Сьогодні питання порядку денного нашого засідання — ситуацію в Білорусі — ми не можемо розглядати окремо від контексту російської агресії проти України та європейської демократії», — сказав він та додав, що ми є свідками того, що «Кремль брутально використовує білоруський народ як заручника своєї окупаційної політики».

Він висловив занепокоєння проведенням цьогорічних військових навчань «Запад-2017» і застеріг, що не треба відкидати «найгіршого сценарію: використання навчань, як мінімум, для мілітаризації Білорусі, а максимум — здійснення прямої агресії чи диверсійно-підривної діяльності з території Білорусі проти наших держав». «Тому ми повинні особливу увагу приділяти питанню Білорусі та посилити взаємодію між собою та іншими країнами ЄС і НАТО, щоб унеможливити реалізацію небезпечних планів Путіна в Білорусі чи з території Білорусі», — наголосив А. Парубій.

Голова парламенту поділився тривогою з приводу нещодавніх висловлювань керівництва Білорусі щодо нібито підготовки на території України озброєних бойовиків. «Це не відповідає дійсності, — заявив А. Парубій. — Такі заяви ми розглядаємо як провокацію, що шкодить розвитку добросусідських відносин між Україною та Білоруссю. Адже саме Росія як союзницька держава Білорусі розвинула як на своїй території, так і на окупованих українських землях цілі тренувальні табори для найманців і бойовиків. Підтримуючи та експортуючи тероризм, Росія цілеспрямовано підриває стабільність і безпеку в регіоні, до якого належать як Україна, так і Білорусь».

 

Голова Верховної Ради заявив, що Україна передала до Міжнародного суду ООН численні докази підтримки та фінансування Російською Федерацією тероризму на окупованих територіях України.

А. Парубій висловив готовність до тісного міжнародного співробітництва у протидії будь-яким проявам тероризму, у т. ч. з Білоруссю. «Але ми прагнемо застерегти Білорусь від будь-яких кроків, які могли б загрожувати безпеці України та країн нашого регіону, та проти брутального переслідування своїх громадян, порушення їхніх прав і свобод», — зауважив він.

На переконання голови парламенту, проблемні питання, з якими стикається сьогодні Європейський Союз, не повинні відвертати увагу країн-членів ЄС від ситуації в Білорусі. «Білоруський народ потребує підтримки і позитивних сигналів, що Білорусь є незалежною державою — невід’ємною частиною Європи, а не російською провінцією», — наголосив А. Парубій і додав, що Україна бачить своїм завданням показати також нашим білоруським друзям позитивний приклад демократичного розвитку.

А. Парубій запевнив, що український парламент не зупинятиметься на досягнутому і продовжить роботу над впровадженням системних реформ і необхідних Україні перетворень. Він запевнив, що, незважаючи на складний шлях реформ, українське суспільство продовжує підтримувати європейський вектор розвитку України.

«В Україні створено всі необхідні передумови для пришвидшення перетворень. Угода про асоціацію вже сьогодні формує порядок денний реформ в Україні. Її виконання має наблизити нашу країну до високих європейських стандартів і норм в усіх сферах функціонування держави та створити умови для набуття у майбутньому членства в ЄС. Але європейська інтеграція — це взаємний процес. І жодні внутрішні проблеми як в ЄС, так і в Україні не повинні ставати перешкодою на шляху нашого взаємного зближення, — сказав він. —Переконаний, що виклики сьогодення зроблять сильнішими нашу дружбу і партнерство, яка базується на спільних європейських цінностях, взаємній повазі до суверенітету і територіальної цілісності».

У своєму виступі під час засідання Міжпарламентської асамблеї «Україна — Польща — Литва» Голова Верховної Ради А. Парубій закликав вшанувати пам’ять козаків і старшин Армії УНР, які у 1920 році разом з польським військом боролися проти російських окупантів і перемагали. «Коли наші народи діють спільно, вони перемагають», — сказав він і додав, що «сьогоднішня зустріч в уже традиційному для нас форматі дозволить не лише звірити годинники з усіх важливих напрямів співпраці наших країн, а й визначити пріоритетні завдання на найближчу перспективу».

 

Має бути створено Національний пантеон

 

 

Перебуваючи у Варшаві, Голова Верховної Ради А. Парубій взяв участь у церемонії покладання квітів до могили воїнів УНР на Вольському цвинтарі (на знімку).

Голова парламенту зазначив, що у цій могилі, на якій написано: «Україно, Україно, ось де твої сини», лежать українські вояки, які «визволили Київ, потім змушені були відступити з України, згодом зробили контрнаступ, але знову змушені були відступити». «Отак по чужих світах розкидані українські герої, які сто років тому підняли боротьбу за українську державу, проголосили її, але, на жаль, не змогли її втримати, — зазначив він. — Визначні сини України, серед яких і генерал Сальський, і генерал Безручко, про якого мало хто знає, що він був одним з керівників битви, яку в історичній пам’яті називали «диво під Віслою», коли об’єднані польсько-українські війська зупинили більшовицьку навалу, зупинили більшовицьку чуму».

За його словами, повернутись в Україну воїни вже не змогли, бо Україну було втрачено. «Померли на чужині. І наш обов’язок — пам’ятати про їхню честь і їхню звитягу, про їхній героїзм, — сказав він і додав. — Але також і вивчати цей період, особливо сьогодні, коли ми відзначаємо сто років від проголошення української революції для того, щоб не повторити тих помилок, які призвели до втрати української державності сто років тому».

 

Голова Верховної Ради повідомив про ідею створення Національного пантеону. «Це давня ідея, бо багато наших героїв розкидано по світу. Ми говорили про рядових вояків і генералів Сальського і Безручка, але ми пам’ятаємо також, що в Парижі знаходиться могила головного отамана УНР Симона Петлюри, у Роттердамі — керівника корпусу січових стрільців і організатора фундації українських націоналістів Євгена Коновальця», — нагадав він. На його переконання, очевидно, що є потреба в обговоренні та реалізації українського пантеону, де будуть перепоховані герої, які загинули за межами України, щоб українці змогли прийти до єдиного пантеону і схилити перед ними голови.

«Чи перепоховання, чи земля з могил воїнів, але має бути Національний пантеон, який би уособлював весь шлях боротьби за українську державу», — підкреслив А. Парубій.

Голова парламенту також поінформував журналістів про свою ініціативу звернутись до парламентів євроатлантичного простору, Сполучених Штатів Америки. «Вона полягає в тому, щоб європейські держави, які є прикордонними з Російською Федерацією, дали від своїх парламентів нагадування парламентам європейських держав і США про загрозу Російської Федерації, бо країни, які знаходяться на рубежі, на межі з Росією, дуже гарно її усвідомлюють: і Литва, і Естонія, і Латвія, — зазначив він. — Моя ініціатива полягає також в тому, щоб ми не тільки спільною заявою, а можливо, й заявами своїх парламентів звернулись з подібним листом до парламентів Європи, особливо наголошуючи на тому, що не можуть бути зняті санкції, поки триває агресія Росії».

А. Парубій зауважив, що «міжнародні ініціативи з дня на день не реалізовуються, водночас, спільне українсько-польсько-литовське звернення щодо подій Другої світової війни знайшло підтримку і було реалізовано». Голова Українського парламенту висловив сподівання, що ця ініціатива буде обговорена і підтримана країнами Балтії, Польщею і Грузією.

За повідомленнями прес-служби та інформаційного управління апарату Верховної Ради.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.

Більше фото тут — www.golos.com.ua