Минає 15 років відтоді, як у засвіти відійшов Федір Бортник з міста Радивилів на Рівненщині. Це була унікальна людина в плані відданості рідному краю та Україні. Народжений у 1911 році, він за польської влади став членом молодіжної організації «Пласт» та Товариства українських студентів «Смолоскип», у 1931 році вступив в ОУН. У 1937 році був вперше заарештований – під час пошанування пам’яті поета Маркіяна Шашкевича. У 1939 році його за «українські прояви» вже заарештовує радянська влада. Покарання активіст відбував на уранових рудниках – аж до 1947 року.
На знімку: на виставці, представленій на пам’ятному заході, – чимало речей з особистого архіву радивилівського краєзнавця Федора Бортника.
Знаючи з листів, що колишні в’язні не можуть в Україні знайти роботу і засобів для існування, Федір залишився працювати на шахтах Норильська, здобув освіту гірничого інженера-геолога.
Отримавши в 1960 році реабілітацію, повернувся в рідний край, осів у батьківській хаті. Зайнявся городництвом і пропагандою садівництва, пишучи статті в спеціалізовані журнали. Тоді ж з’явилися перші досліди Федора з історії, української ментальності. А найактивніше його дослідницький талант проявився зі здобуттям Україною незалежності. З-під його пера виходять надзвичай цікаві матеріали про відомих особистостей волинського краю.
Федір Бортник залишив також цікаві спогади про пережите з власної долі. За життя створив чималий доробок творів образотворчого мистецтва… Загалом його творча спадщина виявилася і багатою, і корисною, і повчальною для земляків.
Про це, власне, мовилося на вечорі-пам’яті, присвяченому життєвому та творчому шляху Федора Бортника, який пройшов у Радивилівському історичному музеї і зібрав великий гурт земляків та продовжувачів справи Федора Калениковича.
Євген ЦИМБАЛЮК,
краєзнавець.
Фото надане автором.
Млинів Рівненськлї області.
