Як об’єднані територіальні громади Херсонщини створюють конкурентне середовище в державній охороні здоров’я

 

Сервіс без «кріпацтва»


Об’єднані територіальні громади на Херсонщині відтепер самі вирішують, як наводити лад у своїх селах і кому платити навіть за медичні послуги. Раніше селяни, як кріпак до пана, були «прив’язані» до лікарні в рідному районі. Поїздка на обстеження до Києва чи обласного центру — все це робилося винятково через припис фахівця ЦРЛ або ж за свої кревні. Тепер так уже далеко не всюди. 

 


Перша в області ОТГ із центром у селі Кочубеївка відмовилась від обслуговування в лікарні свого Високопільського району і разом із бюджетною дотацією перейшла у ЦРЛ сусіднього Великоолександрівського району. Тут пояснюють: допекли безкінечні скорочення в амбулаторіях та ФАПах, які медичні управлінці «рідного» району із громадою не узгоджували. Приклад Кочубеївки нещодавно наслідувала й об’єднана громада із центром у селі Музиківка. Відтепер селяни їздитимуть на прийом безпосередньо в лікарні Херсона і туди перерахують належні кошти. Вони тамтешнім медикам зайвими, звісно, не будуть. А залишені без дотації заклади мають зрозуміти: якщо не почнеш розвивати сервіс і дослухатися до потреб пацієнтів — залишишся біля розбитого корита. Загалом такі угоди місцева влада не надто вітає. Адже поки що діє постанова Кабміну України № 1107, яка забороняє «перекидати» відповідне бюджетне фінансування послуг із лікування хворих у стаціонарах до іншого району. Коли завершиться формування госпітальних округів (їх на Херсонщині хочуть створити чотири), переходи в межах округу, либонь, спростять. Та й нині немає правила без винятку. Якщо виняток, звичайно, продиктований не чиєюсь керівною примхою, а міркуваннями економічної вигоди та здорового глузду.


— Від послуг лікарні в райцентрівському селищі Білозерка відмовилися з кількох вагомих причин. Насамперед рівень підготовки фахівців та обладнання у стаціонарах обласного центру завжди були кращі. До того ж пасажирські автобуси з Музиківки та більшості сіл нашої  ОТГ до Білозерки йдуть через Херсон. Якщо вийти в Херсоні, дорога стає коротша на шістнадцять кілометрів. Відповідно автобусний квиток також дешевший гривень на тридцять. Тож людям не треба витрачати зайві час та гроші, щоб отримати кращу якість послуг ближче та швидше, — пояснює голова Музиківської ОТГ, давній друг «Голосу України» Олександр Лейбзон. — Із нашою позицією погодилися в департаменті охорони здоров’я Херсонської облдержадміністрації та й у міських клінічних лікарнях знайшли порозуміння. Адже ідеться про додаткове фінансування на 1,7 мільйона гривень. А от від первинної медичної допомоги на місці відмовлятися не збираємося. У Музиківці своя класна амбулаторія — із стоматологічним кабінетом, лабораторією з усім обладнанням для аналізів. Навіть ліжко-масажер за 25 тисяч гривень є — його місцевий фермер подарував!


До закладу ще треба доїхати


Більшість мешканців Херсонщини, котрі про майбутні госпітальні округи чули тільки краєм вуха, побоюються, що з новими реформами багато районних лікарень взагалі закриють, залишивши тільки одну на округ. Але управлінці від медицини кажуть, що це спрощене та однобічне розуміння реформи. Ніхто лікарні закривати не збирається, але зміни в їх роботі будуть. І вибір профільних послуг стане багатший. Скажімо, в лікарні міста Нова Каховка вже до кінця року створять центр із шунтування та стентування артерій для пацієнтів, котрим загрожують інсульти та інфаркти. До того ж не тільки серед містян, а також і з сусідніх районів із чисельністю населення в чотириста тисяч люду. Досі ці операції виконували тільки в Херсоні, куди ще треба було доїхати. А для хворих людей наші дороги — випробування, як відомо, не з легких. До втілення проекту в життя готуються вже нині. У Новокаховській ЦМЛ втричі збільшили кількість анестезіологів, ремонтують приміщення, передбачили в’їзд «швидких» із пацієнтами безпосередньо до будівлі, а не тільки у двір. Одне слово, роблять усе, щоб ні хвилини не зволікати з порятунком тяжкохворого пацієнта.


Директор департаменту охорони здоров’я Херсонської облдержадміністрації Віктор Короленко каже, що на базі інших лікарень у госпітальних округах також створюватимуть різнопрофільні центри залежно від потреби та зручності розташування. Зокрема, щось доведеться вирішувати із суто «акушерськими» ліжко-місцями. «В окремих районах лікар приймає пологи раз на два тижні. Та він їх більше боїться, ніж сама породілля! Нічого витрачати бюджетні кошти на утримання порожніх палат без пацієнтів — у пригоді стануть міжрайонні центри», — пояснює Віктор Короленко.


Ідея організації міжрайонних центрів у лікарнях глибинки має привабливий вигляд. Але селяни не впевнені, що насправді буде так само красиво й гладенько, як і на папері. Взяти хоча б послуги з акушерства та гінекології.

У профільному центрі, можливо, їх рівень та комфортність справді будуть кращі. Та до нього породіллю ще треба довезти. А дорога в сімдесят-сто кілометрів трасою, всіяною ямами та тріщинами, де в дощ асфальту менше, ніж грязюки, може закінчитися тим, що жінка народить дитину в салоні машини, а не в палаті. То, може, закуповувати спочатку треба не гінекологічні крісла й хірургічні столи, а щебінь, бітум та асфальт для «лікування» занедбаних автотрас Таврії?


Херсонська область.

Факт

Протягом 2016 року в Херсонській області прийняли на 660 пологів менше, ніж позаторік. Антирекорд встановили в Іванівському районі, де в тамтешній лікарні народилася тільки 71 дитина.


Мал. Миколи КАПУСТИ.