Погоджувальна рада


Наступні два тижні у парламенті будуть пленарними. Верховна Рада розгляне декілька тематичних блоків питань. Не уникнути і гострих соціально-економічних тем. Дуже гостру критику на погоджувальній раді спричинило нещодавнє рішення НКРЕКП щодо встановлення абонплати за постачання газу. Тож керівника регулятора викликають зі звітом до парламенту.

 

Артур Герасимов, Юрій Бойко, Олег Ляшко.

 

Юлія Тимошенко, Олег Березюк, Максим Бурбак, Ірина Луценко.

Фото Олександра КЛИМЕНКА.

До обіду — без перерви


Зокрема, у вівторок парламент планує розглянути блоки питань транспорту, а також питань енергоефективності та ЖКГ, а також зміни до закону про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні, де йдеться про впорядкування виплат жертвам політичних репресій та встановлення для них гідної компенсації. У вівторок о 16-й годині на розгляд Верховної Ради буде винесено питання про обрання членів Рахункової палати. У середу — ратифікація, блок питань спорту та молодіжної політики. У четвер обранці дискутуватимуть навколо питань гуманітарної та соціальної політики.


Голова Верховної Ради України Андрій Парубій відзначив, що нинішнього пленарного тижня два найважчі питання — це розгляд проекту закону про Конституційний Суд України (друге читання) № 5336-1, до якого надійшло понад 600 правок, та законопроект про ринок електроенергії (№ 4493), до якого подано півтори тисячі правок. Законопроект про Конституційний Суд парламент планує розглянути у четвер, про ринок електроенергії — у вівторок. «Це складні питання, але дуже важливі», — підкреслив А. Парубій.


Пропонується також ухвалити зміни до Регламенту Верховної Ради, якими скасувати одну перерву — з 12.00 до 12.30 — і працювати з 10-ї до 14-ї години. «Дана новація може додати декілька робочих годин для прийняття законопроектів», — зауважив глава парламенту. Ще одна пропозиція — працювати у сесійній залі у середу повний робочий день.


Висмоктана з пальця «зрада»?


Заступник голови фракції «Блок Петра Порошенка» Ірина Луценко спростувала заяви опозиційних політиків щодо того, що запровадження абонплати за постачання газу призведе до зростання платежів для громадян.

Політик заявила, що такі заяви — «висмоктана з пальця «зрада».


«Згідно з інформацією НКРЕ, для абсолютної більшості споживачів, ціни на газ зменшаться, — запевнила Ірина Луценко. — Я маю на увазі суму витрат на два рахунки — за спожитий газ та абонплату. Якщо у вас є газова плита, газова колонка і ви використовуєте газ для опалення, ваш спільний рахунок знизиться в середньому на 4%. Звертаю вашу увагу, що в Україні таких споживачів понад 54%. Друге, якщо у вас є газова плита, газова колонка, то загальний рахунок на спожитий газ та за абонплату не зміниться. Рахунок не буде меншим, але і не зросте. Таких споживачів у нашій країні 31%. І тільки якщо у вас є газова плита, ви використовуєте лічильники G1.6, спільні витрати на газ піднімуться в середньому на 50 грн. Таких споживачів в Україні 4%. Проте для компенсації цього підвищення НКРЕ готує зниження на цю ж суму вартості комунальних послуг в цілому».


Парламентарій наголосила, що рішення НКРЕ прийнято у відповідності з ухваленим Законом «Про ринок природного газу» та у зв’язку із запровадженням європейських правил, адже розділення плати на газ і абонплату — це загальноєвропейська практика, яка діє у Франції, Іспанії, Італії, Чехії, Швеції, Угорщині та інших країнах. І. Луценко також звернула увагу, що рішення про розподіл плати на газ і абонплату значно покращує позиції України в Стокгольмському міжнародному арбітражному суді, який розглядає два судові позови: Газпрому, який за умовою контракту «бери або плати» намагається стягнути з України 50 млрд. доларів, та справу про вартість транзиту газу по українській газотранспортній системі. У другій справі Україна має шанси відсудити у Газпрому до 20 млрд. доларів. «Чи не тому сполошилися українські опозиційні політики, які свого часу заробляли мільярди доларів на співпраці з російським Газпромом? — заявила Луценко. Їх більше за все хвилює питання того, що російський Газпром може втратити 20 млрд. доларів, які необхідні сьогодні Україні. Тому говоріть правду, що вас турбує не 50 грн. для 4% українців, а 20 мільярдів доларів, які може втратити російський Газпром».


Після абонплати на газ — податок на повітря?


Натомість лідери фракцій «Народний фронт», «Батьківщина», «Самопоміч», Радикальної партії та Опозиційного блоку різко розкритикували рішення НКРЕКП щодо запровадження абонплати за приєднання до газопостачальних мереж.


Рішення НКРЕКП про введення щомісячної абонплати за підключення до системи газопостачання — це новий податок на користь олігархів, — заявив лідер фракції «Народний фронт» Максим Бурбак. «НКРЕКП повинна терміново анулювати рішення про введення щомісячної абонплати за підключення до системи газопостачання, — сказав він. — Це новий податок на користь Фірташа та Льовочкіна, бо вони є власниками облгазів».


М. Бурбак також заявив: якщо НКРЕКП не скасує рішення про абонплату за газ, «Народний фронт» ініціюватиме повне кадрове оновлення нацкомісії.


Серед інших вимог фракції «Народний фронт» — заслухати у парламенті звіт керівників Антимонопольного комітету та Фонду держмайна України щодо приватизації держпідприємств, проголосувати закони про приватизацію державних підприємств.


Лідер фракції Опозиційного блоку Юрій Бойко заявив, що порядок денний сесії не відповідає поточній ситуації у країні, у якій — соціально-економічна криза і зростання радикалізації настроїв у суспільстві, що створює обстановку нестабільності та некерованості. «Парламент не повинен стояти осторонь всіх подій», — вважає політик. За словами Бойка, є два сценарії: або правляча коаліція повинна разом із урядом розробити план виходу країни з політичної та економічної кризи. І під цей план парламент повинен розробити пакет першочергових законопроектів, щоб дати можливість виконати антикризову програму. «Якщо цей план дасть шанс уникнути радикального розвитку подій у країні, ми його підтримуємо, щоб не допустити катастрофи», — сказав Ю. Бойко. Другий сценарій, який може бути реалізований, за словами Ю. Бойка, — парламент має або саморозпуститися, або звернутися до Президента, щоб він його розпустив і призначити позачергові парламентські вибори, і вже новий парламент повинен буде розробити і прийняти антикризовий план дій. «Якщо не відкинемо політичні амбіції, то парламент може стати свідком подій, які розгортатимуться уже поза стінами Верховної Ради», — стверджував лідер фракції Опоблоку.


Лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко заявив, що наступний пленарний тиждень парламент має розпочати з розгляду питання про НКРЕКП, зокрема, заслухати її керівника Дмитра Вовка щодо рішення про встановлення абонплати за постачання газу, від чого постраждають найнезахищеніші верстви населення. За словами О. Ляшка, людям доведеться додатково сплачувати за газ щомісяця від 220 до 240 гривень незалежно від того, чи людина використовує газ чи ні. Політик провів паралелі із казковим героєм Сеньйором Помідором із казки «Чіполіно», котрий ввів податок на дощ. Радикали виступили з вимогою викликати зі звітом до парламенту голову НКРЕКП Д. Вовка щодо питання тарифів на газ, вугілля та комунальні послуги. Радикальна партія звернулась до Окружного суду м. Києва з вимогою скасувати рішення НКРЕКП про встановлення абонплати за газ. Ляшко закликав відправити голову НКРЕКП у відставку і звернувся до депутатів місцевих рад із закликом негайно ініціювати позачергові засідання місцевих рад та ухвалити звернення до Президента, уряду та Верховної Ради з вимогою скасувати рішення про встановлення абонплати за газ, повернути до державної власності газорозподільні мережі. «Якщо наші вимоги не будуть виконані, фракція Радикальної партії блокує парламентську трибуну», — заявив Олег Ляшко і закликав депутатів із фракцій «Батьківщини» та «Самопомочі» долучитися до блокування парламентської трибуни.


Уряд з народом чи з олігархами?


Представник ДГ «Відродження» Олександр Біловол привернув увагу до ліквідації наслідків трагедії у Балаклії. За словами депутата, за попередніми розрахунками, збитки від трагедії у Балаклії становлять 300 мільйонів гривень. Тоді як урядом та місцевою виконавчою владою коштів для ліквідації наслідків аварії виділено лише майже 100 мільйонів. Парламентарій закликав прийняти звернення до прем’єра та уряду із закликом взяти додаткові кошти із резервного фонду. Депутатська група також наполягає ухвалити рішення про встановлення тарифної сітки для працівників бюджетної сфери відповідно до зростання мінімальної зарплати — прив’язати всі посадові оклади до розміру мінімальної зарплати, а не до розміру прожиткового мінімуму.


Голова ДГ «Воля народу» Ярослав Москаленко привернув увагу до плачевного стану автомобільних доріг у країні, з яких 90% перебувають у незадовільному стані й потребують невідкладного ремонту. За словами депутата, якщо українські дороги ремонтуватимуться нинішніми темпами, то потрібно не сім, а 77 років. Депутат закликав залучати інвестиції та бізнес для реконструкції доріг, навівши досвід Шрі-Ланки, де завдяки залученню іноземних інвестицій було відремонтовано всі дороги у країні за три роки. Парламентарій також наголосив на потребі запровадити незалежний аудит НАЗК на кшталт аудиту Національного антикорупційного бюро України. «Держава не може бути заручником осіб, які не відповідають займаним посадам», — сказав Я. Москаленко.


Про потребу збільшити асигнування на ліквідацію наслідків трагедії у Балаклії говорив і лідер фракції «Самопоміч» Олег Березюк. За його словами, коштів виділено лише на третину будинків і квартир, які треба відновити у Балаклії. При цьому парламентарій звернув увагу на те, що начальник гарнізону досі працює на своїй посаді. О. Березюк також закликав ухвалити закони про окуповані території, про антикорупційний суд. «Хто-небудь буде покараний за те, що пограбував цю країну? Якщо цього не станеться, довіри до цієї країни не буде ніколи», — стверджував депутат. Лідер фракції «Самопоміч» також гостро розкритикував рішення про введення абонплати за газ, назвавши його «олігархізацією української економіки та пограбуванням українських громадян». Олег Березюк закликав прем’єра визначитися — чи уряд захищає інтереси олігархів, чи всіх громадян України. Його колега по фракції, голова антикорупційного комітету парламенту Єгор Соболєв наголосив на потребі ухвалити закони про очищення влади, про викривачів.


Голови парламентських комітетів також порушили низку гострих питань. Зокрема, перший заступник голови Комітету з питань науки і освіти Олександр Співаковський закликав повернутися обличчям до молоді з тимчасово окупованих територій — зокрема, відкрити 1000 бюджетних місць у вишах для кримських дітей. Такий законопроект внесено до парламенту, однак його не підтримав Кабмін. «Або ми даємо меседж, що хочемо бачити цю молодь в українських вишах, хочемо за них боротися, чи як будемо працювати з людьми, щоб вони були українцями на тимчасово окупованих територіях?» — сказав депутат. Голова Комітету з питань інформатизації та зв’язку Олександр Данченко назвав ганебною ситуацію із реєстром е-декларацій, закликавши уряд привернути увагу до розвитку ІТ-галузі у країні. На його думку, повинен діяти єдиний державний орган, який відповідатиме за весь процес е-декларування. Голова Комітету з питань фінансів та банківської діяльності Сергій Рибалка запропонував провести спільне засідання за участю народних депутатів, профільних парламентських комітетів, представників уряду та НБУ, на якому обговорити проект меморандуму з МВФ та виробити спільний план дій. Адже проект меморандуму з МВФ передбачає ухвалення парламентом низки законодавчих актів.


Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко наголосила на потребі якнайшвидше розглянути законопроекти № 5435 «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти» та № 5574 «Про попереднє ув’язнення». Ці документи мають узгодити національне законодавство з європейськими нормами.

Факт

За результатами зустрічі Президента України з представниками громадськості було прийнято рішення про створення робочої групи для напрацювання змін до Закону «Про запобігання корупції» щодо електронного декларування, повідомив представник Президента України у парламенті Артур Герасимов.