Вечірнє засідання 4 квітня


Верховна Рада мала призначити новий склад Рахункової палати. Голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету з питань бюджету Іван Крулько розповів, що комітет ще у березні минулого року підсумував результати проведення конкурсу на здобуття посад членів Рахункової палати. Адже на сьогодні у Рахунковій палаті фактично тільки шість членів Рахункової палати мають чинні повноваження, і то термін перебування їх на посаді уже становить понад три роки. «Отож Рахункова палата на межі того, що їхнє засідання може не відбутися, адже на сьогодні кількість членів є мінімальна для кворуму, — зауважив депутат. — Тому, безумовно, ми повинні вирішити питання обрання нового складу Рахункової палати, тим більше, що це є орган, який здійснює заходи зовнішнього фінансового контролю стосовно публічних фінансів і якраз є парламентським органом».


До Комітету з питань бюджету надійшли документи від 67 кандидатів, серед яких 66 відсотків — чоловіки, 34 відсотки — жінки. 84 відсотки мають стаж державної служби, зокрема, 20 кандидатів є працівниками Рахункової палати, а четверо — діючі члени Рахункової палати. П’ятеро кандидатів є сертифікованими аудиторами, четверо — народні депутати України. Матеріали щодо всіх кандидатів ще з вересня 2015 року розміщені на сайті Верховної Ради України та сайті бюджетного комітету. Деякі фракції парламенту запросили кандидатів у члени Рахункової палати на свої засідання. Бюджетним комітетом було проведено особисте інтерв’ю із кожним кандидатом і ухвалено рішення рекомендувати Верховній Раді на посади членів Рахункової палати 29 кандидатів. Було запропоновано спочатку провести рейтингове голосування за кожного кандидата, щоб визначити дев’ять кандидатур, які наберуть найбільше голосів. Після обговорення від депутатських фракцій і груп відбулося рейтингове голосування. Однак за схвалення списку із дев’яти кандидатур забракло голосів (211 «за). Бо деякі фракції хотіли бачити у списку «своїх» кандидатів. «Це сьогодні обов’язок і відповідальність сесійної зали — обрати Рахункову палату, так само як обов’язок сесійної зали найближчим часом оновити ЦВК та інші важливі органи», — зауважила Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко, закликавши парламентаріїв обрати Рахункову палату як важливий контролюючий орган не за квотним партійним принципом.

«Давайте державу поставимо вище, аніж партію, ніж фракції», — сказала вона.


Голова Верховної Ради Андрій Парубій звернувся до Комітету з питань бюджету з проханням відповідно до абзацу 3 частини п’ятої статті 28 Регламенту Верховної Ради України оголосити повторний конкурс на здобуття посад членів Рахункової палати.


Потім народні депутати розглянули блок питань енергоефективності та житлово-комунального господарства. За основу прийнято проект закону «Про енергетичну ефективність будівель» (№ 4981-д).


Прийнято також постанову «Про встановлення іменних стипендій Верховної Ради України студентам вищих навчальних закладів» (№ 6117), якою збільшено розмір таких стипендій.


Як зауважив перший заступник голови Комітету з питань науки і освіти Олександр Співаковський, з  1 січня 2017 року збільшено розміри всіх видів академічних стипендій. Склалась ситуація, при якій розмір іменної стипендії Верховної Ради України для студентів вузів ІІІ—ІV рівня акредитації лише на 100 гривень більше від розміру відповідної мінімальної академічної стипендії і є меншою від розміру підвищеної академічної стипендії та іменних стипендій Кабінету Міністрів України, Президента України. Згідно з постановою, «виплата іменних стипендій Верховної Ради України в розмірах, передбачених цією постановою, здійснюється з 1 січня 2017 року».
 

Новація

Для студентів вищих навчальних закладів І—ІІ рівня акредитації (які здобувають рівень «молодшого спеціаліста» або «бакалавра») іменна стипендія Верховної Ради становитиме 1800 гривень на місяць. Для студентів вишів ІІІ—ІV рівня акредитації, наукових установ (які навчаються на «бакалавра», «спеціаліста» або «магістра») — 2300 гривень на місяць.