Зараз економісти Луганської області навряд чи зможуть подати інформацію про перші результати підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 грн. Щоб оцінити ситуацію, «Голос України» вирішив проаналізувати роботу обласної служби зайнятості з того часу, як рішення уряду про підвищення мінімалки набуло чинності.

Торік у грудні Сєверодонецький «Азот» заговорив про масштабне скорочення. Передбачалося звільнити до 1700 осіб. Варто зазначити, що всі  три роки простою, спричиненого бойовими діями на Донбасі, підприємство всіма силами намагалося зберегти свій трудовий потенціал і тримало практично весь свій штат без скорочень. Люди одержували мінімальну зарплату й день у день чекали, коли завод запрацює на повну силу. Коли розмір мінімалки підвищився до 3200 грн., на «Азоті» захвилювалися. Постала проблема про скорочення, і про ці наміри керівництво заявило офіційно.

— Але жодних заяв з цього приводу до нас не надходило, — констатує директор обласної служби зайнятості населення Сергій Болотський. — І, як ми знаємо, скорочення не було. Це треба розуміти так, що керівництво поки що залишило людей на місцях, і остаточне рішення прийматиме за підсумками першого кварталу. Така само ситуація по ЛиНОСу, де збиралися скоротити 200 осіб, але процес зупинили. Велике скорочення також прогнозувалося на шахтах, але поки що цього не сталося. Словом, передбачуваного у зв’язку з підвищенням мінімальної зарплати масового скорочення поки не було. Хоч як важко бізнесу, але динаміка все-таки позитивна. Наші підприємці шукають різні правові лазівки. Багато хто  переходить на цивільно-правові відносини: не беруть людей у штат, а підписують із ними договір. Що очікує нас, сказати не беруся.

Вичікувальна позиція, на жаль, зупинила кілька проектів на користь економіки регіону. Один із них — відкриття виробництва легкої промисловості в місті Рубіжному. Місцева влада домовилася з відомою фірмою «Арбер Україна» про відкриття на Луганщині її філії. Це потужна фірма, з хорошим іміджем, і для Рубіжного, і в цілому для області, цей проект дуже вигідний. А для «Арбер Україна» привабливим було те, що в місті є готові виробничі приміщення, що свого часу належали фабриці «Глорія-джинс». Уже було призначено керівництво підприємства, а служба зайнятості навчила необхідну кількість людей, але наприкінці грудня, коли стало відомо, що з 1 січня 2017 року мінімальна зарплата становитиме суму вдвічі вищу за існуючу, фірма свій проект зупинила. Тепер її подальші дії залежатимуть від знову-таки результатів першого кварталу.

Отже, мінімальна зарплата сьогодні становить 3200 грн., допомога у зв’язку з безробіттям — у середньому десь 1500 грн., а мінімальна взагалі лише 500 грн. (для тих, хто не має робочого стажу). При цьому про підвищення цієї соціальної допомоги не йдеться. Логіка підказує, що сьогодні безробітному невигідно перебувати на обліку в службі зайнятості й, найімовірніше, він погодиться на будь-яку роботу, навіть некваліфіковану, оскільки вона оплачуватиметься вдвічі вище за державну допомогу. У цьому випадку не можна виключати скорочення кількості тих безробітних, які звернулися в службу зайнятості. Теоретично це можливо, погоджується Сергій Болотський, але практично все буде зрозуміло... після першого кварталу.

Сьогодні у своїй роботі обласна служба зайнятості враховує ще один немаловажний нюанс. Після того як «ЛНР» почала «націоналізовувати» українські підприємства, що працюють на окупованій території, але юридично зареєстровані в Україні, не можна виключати наплив безробітних із того боку. Власне, населення, що живе у «ЛНР», і раніше залишало «республіку» і в пошуках роботи реєструвалося в службі зайнятості української території. Щоправда, сьогодні їх менше. Якщо в 2015 році таких безробітних було 1,5 тис. осіб, то тепер тільки 400. Проте події підказують, що до хвилі безробітних все-таки треба готуватися. Хоча не факт. Певно, люди шукатимуть роботу самостійно, бо допомога у зв’язку з безробіттям проти мінімалки вже геть зовсім, м’яко кажучи, неприваблива.

І наостанок ще один факт. Через підвищення мінімальної заробітної плати майже дві тисячі приватних підприємців області закрили свою справу. Щоправда, приблизно половина з них не відраховували податків протягом двох років, але втрата інших для області — істотна. Сума податків, яку вони платили, становила мало не п’ять мільйонів гривень.

Павло ВОРОНЦОВ.

Луганська область.

 

ФАКТ

На Луганщині на одне робоче місце претендує 21 особа.

 

ДОВІДКОВО

Середній розмір допомоги у зв’язку з безробіттям у Луганській області торік становив 1564 гривні.