Співголова Міжпарламентської Ради Україна—НАТО Рейнел Андрейчук, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.

Учора Голова Верховної Ради України Андрій Парубій взяв участь у Х Київському безпековому форумі. У своєму виступі глава українського парламенту наголосив, що Україні треба розширити поняття безпеки з урахуванням енергетичної, економічної, інформаційної та гуманітарної складових, а також посилити співпрацю з країнами Східної Європи у новому форматі.


Сьогодні інформаційна, економічна, енергетична, гуманітарна безпека є не менш важливими та складними викликами, аніж мілітарна безпека, зазначив А. Парубій. «Війна для України розпочалася не три роки тому, — зауважив він. — Вона почалася набагато давніше, коли Росія чинила тиск на Україну через економічну й енергетичну сфери. Через питання газу хотіли поставити українську владу на коліна і змусити підпорядковуватися політиці Кремля, через гуманітарну сферу, використовуючи навіть церкву, яка фактично проголошувала імперські плани замість нести Слово Боже. І Україна відчувала цей тиск, агресію, атаку ще задовго до 2014 року».

 

Глава парламенту зазначив, що наші Майдани — і перший помаранчевий, і Майдан Гідності — були не просто протестом, а боротьбою за українську незалежність та за весь вільний світ. «Бо три роки тому російські війська вторглися не тільки на територію України, це була агресія проти всього вільного світу, проти всього євроатлантичного співтовариства, — заявив Андрій Парубій. — Доля нам послала таке випробування — стати на передовій цієї боротьби. Без розуміння, що загроза, яка йде від Кремля і Путіна, є глобальною, ми не зможемо дати адекватних відповідей на всі запитання. Той, хто вважає, що це україно-російський конфлікт, той свідомо чи несвідомо глибоко помиляється і не розуміє суті тих речей, які відбуваються в Україні».


Голова Верховної Ради також відзначив, що для Путіна, котрий десять років тому заявив, що розпад Радянського Союзу є найбільшою трагедією ХХ століття, Україна — дуже важлива мета, але далеко не остання. «Його мета — відновити вплив на весь геополітичний простір, який контролював Кремль. На жаль, це не всі розуміють в Європі, — зауважив А. Парубій. — Але точно розуміють усі ті країни, які пройшли колоніальне минуле під СРСР, — Румунія, Естонія й інші країни Балтії, Грузія, наш сусід Польща».


На переконання глави українського парламенту, завдання сьогодні полягає у двох вимірах. Перше — істотно розширити розуміння питань безпеки (про що йшлося і під час зустрічі з президентом Парламентської асамблеї НАТО), усвідомити, що, доки не підготуємо ефективні та дієві відповіді на питання енергетичної, економічної, інформаційної та гуманітарної безпеки, буде складно дати адекватну відповідь на мілітарну загрозу.


За його словами, наступне, що треба зробити, — посилити співпрацю і порозуміння з країнами Східної Європи в рамках спільного євроатлантичного союзу вільних народів. «У нашому спільному євроатлантичному союзі, союзі вільних народів, ми повинні мати більш глибоку співпрацю і порозуміння між країнами Східної Європи, які розташовані на кордоні з Росією і які, напевно, глибше за деякі європейські держави розуміють глобальність та небезпеку тієї загрози, котра йде від Путіна і від Кремля», — сказав А. Парубій, нагадавши, що на парламентській асамблеї «Україна—Польща—Литва», яка відбулася два тижні тому, він виступив із ініціативою шукати формат більш тісного союзу країн-сусідів, які межують із Росією. «І я впевнений, що наш союз — на рівні парламентському чи урядовому — допоможе впливати на позицію всього євроатлантичного простору, — наголосив А. Парубій. — Тому, узгодивши перші ініціативи та спільні заяви до парламентів Європи та до парламенту США щодо російської загрози, ми повинні у своїх країнах на своєму рівні шукати формат і розуміння більш тісного балто-чорноморського союзу, який допоможе у відбитті агресії та у відновленні безпеки не тільки України, а й усього вільного світу».