11 квітня, у Міжнародний день пам’яті в’язнів нацистських концтаборів, на Рівненщині згадували про тих, кому довелося у роки минулої війни пройти через ці жахи. На території Рівненської області упродовж 1941–1944 років функціонувало щонайменше 12 фабрик смерті: 3 – у Рівному, 2 – у Дубно, по одній в Острозі, Костополі, Корці, Тучині, Рокитному, Клевані та селі Три Копці Рівненського району.
На знімку: концтабір "Stalag 360" на вулиці Білій у Рівному.
За словами старшого наукового співробітника відділу історії Рівненського краєзнавчого музею Наталії Гавриш, у Рівному табори розміщувались на невеликих ділянках землі, що були обнесені високою огорожею з колючим дротом. На території табору був барак, який вміщував лише незначну частину військовополонених. Основна маса людей змушена була цілодобово залишатися просто неба, незважаючи на негоду.
«Особливо жахливі умови нацисти створили для поранених і хворих військовополонених. Усі вони були загнані на подвір’я міської в’язниці, де тоді розміщувався табір №1, який називали «лазаретом» для військовополонених. Годували тут людей двічі на день баландою, яку називали супом. Останній готували із гнилих овочів, фруктів і нечищеної гречки чи проса. Найогидніші відходи м’яса, протухлі і з черв’яками, йшли в їжу для поранених і хворих військовополонених», – розповіла Наталія Гавриш.
Для лікування полонених не відпускали ніяких медикаментів і перев’язочних матеріалів, хірургічних інструментів та інших засобів лікування. У «лазареті» широке розповсюдження отримала епідемія висипного тифу та дизентерії. «Лазаретом» завідував комендант майор Герман, котрий постійно і з неприхованим цинізмом та іронією заявляв: «Я за ваше життя не відповідаю ні перед ким, чим більше здохне вас, тим краще для нас».
Загалом у концтаборах на Рівненщині знищено і померло від голоду та різних хвороб приблизно 57 тисяч чоловік, більшість із яких – понад 50 тисяч – загинули й були поховані в Рівному.
Тетяна ПАНАСЮК, Олександра ЮРКОВА.
Фото з архіву.
Рівне.
